Умови ефективного наукового проектування програмово-методичного забезпечення модульно-розвивального навчання

Педагогіка: історія і сьогодення » Модульно-розвивальне навчання у середній загальноосвітній школі » Умови ефективного наукового проектування програмово-методичного забезпечення модульно-розвивального навчання

Сторінка 2

У досвіді експериментального впровадження обстоюваної системи навчання проектна діяльність учителя інноваційна і розвивальна за змістом. Так, на першому рівні проектування замість традиційного календарного планування педагог розробляє граф-схеми предметного курсу, які мають вигляд проспекту. На другому рівні проектна діяльність вчителя складається з п'яти етапів структурування навчального модуля, створення розвивального міні-підручника освітньої програми самореалізації та навчального сценарію розвивальної взаємодії вчителя з учнями. Оскільки повний курс навчальної дисципліни утворений сукупністю навчальних модулів, то плануванню кожної окремої ланки освітньою процесу відводиться важлива роль, щодо організації модульно-розвивального навчання загалом. Водночас якість пропедевтичної педагогічної діяльності залежить від ґрунтовності підготовки вчителів на допроектному рівні. Ефективність кожного наступного етапу підготовки зумовлюється результатами попереднього ( див. додатки "Табл. 1.5.").

На допроектному рівні організується навчання вчителів, їхня перепідготовка до науково-проектної діяльності у системі методичної роботи в школі. Розглядаються питання наукового проектування граф-схем, учителі знайомляться з структурою проблемно-модульних програм експериментальної школи, оволодівають науковою термінологією, опрацьовують психолого-педагогічну літературу, яка висвітлює особливості розвитку особистості в умовах модульно-розвивального навчання ( див. додатки "Табл. 1.5.").

Перший рівень передбачає структурування навчального модуля (на компоненти, елементи, мікроелементи) від мети до запрограмованих наслідків модульно-розвивального процесу і встановлення зв'язків між ними; другий -проектування модульно-розвивального процесу, коли визначені під час структурування складники навчальною модуля наповнюються конкретним змістом та обсягом.

Пропедевтична діяльність учителя на допроектному, науково-дослідницька на першому (структурування) і другому (проектування) від І до ІV етапів вважається досконалою, якщо вона виконана за принципами (вихідними ідеями) модульності, розвитковостії, відкритості, динамічності, гнучкості.

Останні передбачають:

1) реалізацію наукового проектування навчального модуля як складної багатофункціональної системи з окремими підсистемами;

2) досягнення кожним компонентом навчального модуля максимально можливого розвивального впливу на учнів за конкретних умов (системність і етапність занять; оптимальність форм, методів і прийомів навчання; активність пошуково-пізнавальної діяльності учнів; контактність спілкування вчителя й учнів тощо);

3) проектування навчального модуля як відкритої системи, шо має "вхід" (ступінь реалізації мети попереднього модуля) та "вихід" (реалізація завдань наступного модуля);

4) реагування на об'єктивні зміни в соціальному оточенні стосовно цілей, змісту, форм і засобів освіти;

5) урахування психофізичних особливостей учнів, ступеня їхньої спроможності навчатися і рівня культурного розвитку.

Принцип ментальності, як відомо, стосується змісту життєактивності індивіда, оскільки характеризує внутрішній, духовний світ особистості. Згідно з психоаналітичною теорією З.Фрейда більшість людського досвіду знаходиться поза межами сфери свідомого і проявляється як неусвідомлені потяги. Відповідно до аналітичного підходу К.Юнга у структурі особистості, крім «Его» як центру сфери свідомості та особистого несвідомого (пригнічені конфлікти), є чи не найглибший пласт психіки - колективне несвідоме. У формі архетипів або первинних психічних образів ("персона", '"тінь", "самість", "мудрець" та ін.) воно утворює увесь духовний спадок людської еволюції - сліди емоцій і пам'яті, думок і переживань.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7



Вимоги до мовлення учнів
Сучасна програма пред'являє високі вимоги до мовного розвитку школярів. Перша вимога - це змістовність. Учитель допомагає молодшим школярам підготувати матеріал, відібрати його у відповідності з чітк ...

Знайомство з ДМІ. Гра на дитячих музичних інструментах
Гра на музичних інструментах не є складною для дітей. Діти з самого народження чують різні звуки та ритм. Це і є поштовхом для подальшого розвитку музичного та ритмічного слуху дошкільника. Гра на ДМ ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net