Умови ефективного наукового проектування програмово-методичного забезпечення модульно-розвивального навчання

Педагогіка: історія і сьогодення » Модульно-розвивальне навчання у середній загальноосвітній школі » Умови ефективного наукового проектування програмово-методичного забезпечення модульно-розвивального навчання

Сторінка 4

Міжсуб’єктна розвивальна взаємодія здійснюється за відповідними вимогами сценічного мистецтва, по-різному реалізуючи класичну схему театрального дійства: "зав'язка - розвиток подій - кульмінація - згасання подій - розв'язка".

Принцип розвитковості, характеризуючи соціально-культурний потенціал змісту навчання щодо психосоціального розвитку особистості, в нашому експерименті зовсім не обмежується відбором наукових знань за певними критеріями. Його вимоги повно стосуються також культурних норм та етнонаціональних цінностей. Їх проектно-практичне виконання означає дидактичне створення культуромісткого шкільного простору, в якому взаємозалежне функціонування проблемної регуляції та світоглядної ситуації забезпечує розвиток пізнавального, регуляційного і ціннісного різновидів активності школяра. Це приводить до особистісного занурення кожного учасника навчальної взаємодії у змодельований простір, збагачення ментального досвіду учня певним фрагментом культурного досвіду людства та наступного його внутрішнього поступу від незнання і нерозуміння до творчого розкріпачення й духовного змужніння.

"Педагогіка, - писав Л.С.Виготський, - повинна орієнтуватися не на вчорашній, а завтрашній день дитячого розвитку. Тільки тоді вона зуміє в процесі навчання викликати до життя ті процеси розвитку, які нині лежать в зоні найближчого розвитку" .

Навчання тоді добре, коли воно йде попереду розвитку, коли пробуджує, стимулює інтелектуальні і духовні задатки дитини до поступу. Вся складність полягає у тому, щоб точно визначити рівні актуального і ближчого розвитку. Крім того, педагог, працюючи з психолого-педагогічним змістом, за допомогою навчально-мистецьких технологій зосереджує розвивальні потоки (впливи) на особистості вихованця, що ритмічно надходять від цілей, змісту, форм, технологій, засобів, наслідків, оточення й, нарешті, від особистості вчителя та однокласників. Специфіка модульно-розвивального навчання якраз і полягає в найінтенсивнішій роботі учня і вчителя над самим собою, шо забезпечує максимальну реалізацію їхніх психоемоційних, розумових, інтелектуальних та духовних можливостей.

Принцип модульності, обіймаючи найцінніші здобутки системного підходу, вимагає, щоб освітній модуль як довершений фрагмент змодельованого культурного досвіду мав високоструктурну (здебільшого ієрархічну) змістовну організацію. Це стосується як змістового модуля (довершена сукупність знань, норм, цінностей), так і дидактичного (концепція розвивальної взаємодії). Тому наступним етапом модульного проектування теми чи навчального курсу загалом є створуння цільового і навчального, процесуального і технологічного, тестового і результативного та інших різновидів модулів, що у єдності заповнюють соціокультурний простір на основі того чи іншою навчального курсу. У зазначених термінологічних варіантах спільним є одне: модуль високоорганізована система, що забезпечує виконання складної функції діяльності. Ефективне виконання останньої в шкільних умовах і визначав досконалість модульного проектування змісту навчально-виховного освітнього процесу, за якого складна освітня сфера описується як банк різноманітних модулів, що оптимізують розвивальні процеси особистості шляхом гармонізаціїї функціональних зв'язків між ними.

У досвіді проектування програмово-методичного забезпечення також важливе значення мають принципи організації змісту навчання, обгрунтовані П.Я. Юцявічене.

Принцип відносної самостійності компонентів змістового модуля вказує на те, шо ступінь їх самостійності безпосередньо визначаться набором локальних дидактичних завдань, які сумарно визначають одну інтегровану дидактичну мету. При цьому окремі навчальні елементи модуля можуть бути як самостійними, такі взаємопов'язаними між собою.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7



Теоретичні та методичні основи формування інформаційної культури майбутнього вчителя початкових класів
Сучасне суспільство характеризують зростання ролі інформації в соціальних відносинах, збільшення швидкості її опрацювання завдяки комп’ютерній техніці та впровадження інформаційних телекомунікаційних ...

Місце теми «Подільність чисел» в шкільному курсі математики. Загальна характеристика методики викладання подільності цілих чисел
За чинною програмою цю тему передбачено вивчати в 6 класі безпосередньо перед її застосуванням під час вивчення звичайних дробів. Орієнтовно на її вивчення відводиться 14 годин. № Тема уроку Кількіст ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net