Умови ефективного наукового проектування програмово-методичного забезпечення модульно-розвивального навчання

Принцип повноти навчального матеріалу в модулі конкретизує принцип модульності, а педагогічні правила, що забезпечують його реалізацію, висвітлюються похідними правилами, які визначають ґрунтовність навчального змісту (див. додатки «табл.1.6.»).

Принцип реалізації зворотного зв'язку вимагає, шоб процес оволодіння знаннями і нормами був керованим та існувала можливість контролю і самоконтролю (вхідний, проміжний та узагальнювальний).

Реалізація зворотного зв'язку під час створення модуля передбачає дотримання таких правил:

- забезпечення вхідного контролю, який виявляє рівень підготовки учня до занять:

- застосування проміжного та узагальнювального контролю (у тім числі наприкінці модульного процесу);

- своєчасне виявлення прогалин в оволодінні знаннями і нормами, а у разі незасвоення надавання можливості вчителеві і учневі з'ясувати, що треба повторити, осмислити, зрозуміти;

- реалізація у вигляді самоконтролю;

- демонстрування рівня активного оволодіння знаннями, нормами цінностями, а також створення необхідних умов для повторення навчального матеріалу того чи іншого змісту.

Принцип оптимального співвідношення інформаційного і методичного матеріалу передбачає створення найбільш сприятливі ситуації подачі матеріалу модулів у такій формі, шоб забезпечити ефективне смислове його оволодіння учнями.

Поряд із загальними принципами створення модульних програм науковці [78] встановлюють також специфічні, які спрямовані на створення модульної програми певного типу - пізнавального, операційного чи світоглядного. При побудові програм пізнавального типу враховуються слідуючі специфічні принципи:

1. Принцип предметного підходу до створення змісту навчання зумовлює відповідність модуля конкретному предмету, групі предметів або окремому великому розділу (тема курсу). В університетському досвіді США модулі пізнавального типу зосереджуються навколо одного основного фундаментального поняття дисципліни (явище, закон, структурний тип тошо) або групи споріднених взаємопов'язаних понять. Ю.А.Устинюк [78] з цього приводу зауважує, що звичайний семестровий лекційний курс ділиться на 10-12 модулів. Така ситуація певною мірою подібна до прийнятої у вузах України диференціації курсів на кілька тем, за якими проводяться колоквіуми. За П. Юцявічене, загальний принци конструювання модульних програм, забезпечуючи об'єднання комплексних похідних і локальних цілей, допускає різноманітні підходи до вибору обсягу і структури навчальною матеріалу модуля. Саме інтегрована мета навчання визначає змістове наповнення модуля, містить різне число автономних і взаємопов'язаних цілей.

Головна відміна в створенні модулів щодо практики створення традиційних курсів навчання полягає в тому, що структуризація змісту навчання в модулях проводиться на основі системного аналізу дисциплін чи предмету.

Правила створення програми пізнавального типу:

1) будуюгь граф логічної структури інтегрованої дидактичної мети, яка складається з часткових цілей;

2) фіксують навчальний зміст модуля, керуючись побудованим графом;

3) формуючи зміст модуля, використовують конкретні методики системного аналізу змісту навчання.

2. Принцип фундаментального навчального змісту в модулі означає, що в модулях пізнавального типу особливу увагу слід приділяти фундаментальним поняттям, законам тощо, тому засвоєння фундаментальних знань має відображатися в часткових дидактичних цілях.

При побудові програм операційного типу потрібно враховувати специфічні принципи:

1) Принцип діяльнісного підходу до формування комплексної дидактичної мети. Комплексна дидактична мета, яка визначає структуру і зміст модульної програми, є підготовкою людини до певної сфери діяльності.