Умови ефективного наукового проектування програмово-методичного забезпечення модульно-розвивального навчання

Педагогіка: історія і сьогодення » Модульно-розвивальне навчання у середній загальноосвітній школі » Умови ефективного наукового проектування програмово-методичного забезпечення модульно-розвивального навчання

Сторінка 6

2) Принцип функціональності змісту навчання зумовлює спрямування інтегрованої дидактичної мети на розвиток умінь і навичок для реалізації конкретної функції практичної діяльності людини.

Оскільки наукове проектування соціально-культурного простору (змісту) у модульно-розвивальній системі характеризується високою теоретичною та інноваційною складністю, то педагоги експериментальної школи перш ніж приступити до створення проблемно-модульних програм повинні пройти протягом року тренінговий курс. Основне завдання: залучити вчителів до змістовної проектно-мислительної діяльності, максимально задіявши, науково збагативши їхній професійний досвід, сформувавши в них нормотворчі вміння - основу досконалого методологічного мислення.

Створення граф-схем навчальних курсів передбачає проходження кількох етапів науковою пошуку: а) дослідження змісту окремої державної навчальної програми і традиційної системи викладання в школі; б) їх різнобічний аналіз інноваційних позицій; в) переорієнтація мислительної діяльності з інформаційно-пізнавальної парадигми на соціокультурну; г) перенормування освітньої діяльності педагога за нових умов навчання і як наслідок - створення нових граф-схем навчальних курсів для середньої школи.

Взявши до уваги, критеріальні характеристики наукового проектування, ми запропонували типологію соціально-культурного змісту (див. додатки «табл.1.7.»), що дає змогу нормативно окреслити пошукове поле, в якому працюють науковці і практики.

Створення граф-схем як першого компонента проблемно-модульної програми можливе за врахування великої кількості проектних вимог щодо послідовності модулів знань, норм і цінностей. Тоді якість цієї наукової продукції визначатиметься тим, наскільки її розробникам вдається сутністно обґрунтувати і взаємоадаптувати психолого-педагогічний, навчально-предметний і методично-засобовий різновиди змісту; як повно будуть враховані основні принципи наукового проектування змісту шкільної освіти (адекватність, змістовність, історичність, доступність, інформаційність), принципи модульно-розвивальної системи (ментальність, духовність, розвитковість, модульність) та специфічні принципи, які використовуються при побудові програм пізнавального чи операційного типів.

Модульне навчання - це пакет індивідуалізованих науково адаптованих освітніх програм, що оптимізує на практиці академічні та особистісні досягнення учня з певним рівнем соціально-культурного досвіду. Воно здійснюється за окремими блоками, шо організуються для розв'язання конкретною кола психолого-педагогічних завдань.

Поняття "модуль" (в дидактичному розумінні) повинно бути невід'ємним від поняття "навчання" і безпосередньо виходити з нього. Отже, поняття "модуль" як дидактична категорія повинно з системних позицій, окрім власне специфічного, віддзеркалювати те особливе, що притаманне навчанню як поняттю і як процесу, що реалізується в певній технології навчання.

Для організації ефективної роботи педагогічних колективів навчальних закладів за новою модульно-розвивальною системою освіти треба створити інноваційне програмово-методичне забезпечення - граф-схеми, наукові проекти і розвивальні міні-підручники, програми самореалізації, сценарії модульних занять. В обстоюваному дослідженні граф-схеми є першим кроком до педагогічної творчості, без якої неможливий поступ загальнодидактичного експериментування.

Запропонована структура проблемно-модульної програми створює можливості для наукового проектування розвивального простору розвивальної взаємодії вчителя і класного колективу як взаємодоповнення складових соціокультурного – знань, норм, цінностей. В ході повноцінного функціонування навчального модуля на основі цих програм наукові знання стають інструментом свідомої діяльності учнів, норми системно втілюються у програмах творення довкілля і власної поведінки, а цінності тотально заповнюють простір моральних учинків, краси і духовності. Водночас соціально-культурний досвід не тільки наповнює шкільну практику, він ще й збагачує внутрішній світ учня новим змістом, сприяє психосоціальному розвиткові його особистості, духовному розквіту.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7



Поняття уяви
Згідно з психологічним тлумачним словником, уява – це психічна діяльність, що полягає у створенні подумки уявлень і ситуацій, котрі ніколи не переживалися людиною в дійсності. За визначенням К.Д. Уши ...

Виявлення властивостей особистості в діяльності студентів
В управлінні діяльності студента важливу роль грає обернений зв'язок, всебічне і глибоке розуміння вихователями її ходу і результатів. Частіше за все зв'язок містить інформацію про успішність студент ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net