Досвід використання модульно-розвивального навчання

Сторінка 2

За словами В.В.Мацкевич, викладачки англійської мови ЗОШ №63, зміст освіти та принципи побудови програмово-методичного забезпечення за класно-урочної системи навчання характеризується переважанням наукових теорій, ідей і методів (науково-предметний зміст навчального курсу) над виховним спрямуванням предметів. Державний освітній стандарт містить дидактичні вимоги щодо готовності учнів до сприйняття матеріалу, порядок і послідовність його розташування в навчальному предметі, способи вивчення матеріалу учнями різних вікових категорій. Проте сучасне програмово-методичне забезпечення не дає змоги організувати неперервну взаємодію вчителя і учня на заняттях, не стимулюють педагога до творчої науково-дослідної роботи над створенням інноваційних компонентів освітнього процесу. Звідси важлива роль нових принципів і критеріїв відбору змісту освіти до навчальних програм, планів, підручників за модульно-розвивальної системи навчання, яка гармонізує міжособистісні взаємини вчителя і учня, визначаючи соціально-психологічну роль останнього на кожному етапі модульно-розвивального процесу. Учні за нових умов навчання, маючи визначений простір для вільного виявлення дій і вчинків, контролюють нормативний перебіг модульно-розвивального процесу. При цьому ступінь внутрішньої свободи і відповідальності школярів за наслідки навчання, особистісне вдосконалення зростає за умови, що вони добре обізнані з схемами курсів, які вивчаються, і мають графіки модульних занять на півріччя.

Все це психологічно і соціально готує учнів до продуктивної праці в класі. Навчально-виховний процес за умов модульно-розвивальної системи стимулює розвиток міжособистісних взаємин "учитель - учень", стає гуманнішим, духовнішим, психологічно та соціально адаптованішим.

На наш погляд, ефективність використання модульно-розвивального навчання, перш за все, залежить від якості програмово-методичного забезпечення, а саме граф-схем та наукових проектів навчальних модулів. Тому ми пропонуємо декілька етапів процедури проектно-мислительної діяльності, які повинен пройти педагог-дослідник при створенні граф-схем навчальних модулів на основі вимог принципів модульності, духовності та розвитковості:

1. Теоретичне засвоєння теорії модульно-розвивального навчання, принципів і правил проектування проблемно-модульних програм, вивчення стратегії, тактики і техніки створення граф-схем навчальних курсів.

2. Детальне вивчення програм кожного предмету, пояснювальних записок; перегрупування навчального матеріалу з урахуванням етапів модульних занять, передбачення інноваційних підходів до їх проведення та форм, методів і засобів викладання; психолого-педагогічний аналіз навчального предмету як одного з шести дидактичних модулів (науково-інформаційний, культурно-інформаційний, інструктивно-діяльнісний, системно-діяльнісний, науково-гуманітарний, духовно-мистецький) з орієнтацією на його універсальну структуру (розвивально-установчий, розвивально-змістовий, розвивально-процесуальний, розвивально-суб'єктивний).

3. Побудова "піраміди" дидактичних цілей і завдань (ідеальна мета всього навчального курсу - комплексна мета на рівні навчального модуля - мета форми-модуля - мета на рівні міні-модуля) (див. додатки «Табл. 1.2.»).

4. Визначення головних елементів структури дидактичного модуля. Відібрати головні елементи, які згідно з традиційною програмою повинні бути представлені у предметах: пізнавального типу (закони, закономірності, категорії і поняття); нормативно-регуляційного типу (плани, програми, методи і технології): гуманітарно-світоглядного (ідеї, концепції, ціннісні орієнтації і світоглядні програми). Створені граф-схеми навчального курсу являють собою логічну єдність навчальних та змістових модулів, які вибудовуються на основі дедуктивного чи індуктивного підходів. Досвід модульного структурування навчального курсу граф-схем передбачає існування двох-чотирьох методологічно різних версій.

5. Логічне обгрунтування ланцюжка культурологічних категорій (понять) певного навчального курсу з огляду на його специфіку і вимоги поступового ускладнення змісту та обсягу.

6. Розподіл навчального курсу на змістові блоки та підблоки (навчальні модулі), встановлення певної ієрархії стрижневих наукових компонентів. Оптимальність розподілу курсу на навчальні модулі, їх наступність щодо оволодіння соціально-культурним досвідом.

7. Конкретизація основоположних категорій курсу до кожного навчального модуля, їх співвідносність згори донизу, змістово-смислове доповнення по горизонталі; врахування ступеня концептуального збагачення досвіду учнів.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7



Компоненти екологічної культури
Екологічна вихованість особистості складається з трьох компонентів: імперативно-інформаційного (перцептивного), мотиваційно-ціннісного (когнітивного) та операціонально-діяльнісного (практичного). Пер ...

Внутрішньо-класна індивідуалізація навчальної роботи
Організація процесу навчання є впорядкування взаємодії вчителя та учнів у відповідності з цілями навчання. Керувати навчальною діяльністю учнів – це значить визначати цілі, помічати завдання, здійсню ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net