8. Визначення структури кожного навчального і змістового модулів на рівні 20- 30- хвилинного міні-модуля, доцільність їх розподілу на сім-вісім етапів, інтеграція їх за принципом утворення форма-модуля.
9. Перевірка співвідношення "піраміди" мистецьких цілей і завдань з навчально-предметним змістом створеної граф-схеми навчального курсу, що забезпечує корекцію логіко-змістової структури курсу відповідно до завдань розвивальної взаємодії вчителя і класного колективу. Визначення форм і засобів контролю, урахування початку і кінця чверті при розподілі навчального модуля.
10. Змістовне, мистецьке і стилістичне доопрацювання окремих освітніх елементів граф-схеми з огляду на психолого-педагогічний зміст етапів повного функціонального циклу навчального модуля.
11. Підготовка графіка модульних занять на півріччя.
12. Практична апробація і подальше вдосконалення інноваційних програм.
Граф-схеми та наукові проекти навчальних модулів відіграють основоположну роль у визначенні вчителями-предметниками соціонально-структурної стратегії управління освітнім процесом і є своєрідними прототипами календарно-тематичного планування за нової освітньої системи.
Фундаментальність обстоюваних граф-схем зумовлена кількома причинами:
- реалізацією соціально-культурною підходу до відбору змісту середньої освіти, за якого визначаються основоположні тематичні та категоріальні пласти етнонаціонального і загальнолюдського досвіду, що мають особливе значення щодо підготовки особистості високої цивілізаційної компетентності;
- проектуванням гармонійного поєднання наукової, досвідної і соціокультурної стратегій управління освітнім процесом кожним учителем-предметником завдяки виконанню вимог концептуальних положень під час створення граф-схем;
- конкретизацією нового теоретично-методологічного підходу до організації середньої освіти у вигляді матриць соціально-культурного змісту навчальних модулів (наближено розділів або тем), де граф-схеми окреслюють вихідні змістові і понятійно-термінологічні контури прогнозованого культурного впливу навчального курсу на особистість учителя і учнів;
- застосування календарно-часової схеми викладання навчального курсу, що дає змогу легко створити графік модульних занять з окремого предмету на півріччя;
- використанням логіко-змістових зв'язків між окремими компонентами навчального курсу, шо уможливлює науково-дидактичну адаптацію соціально-культурного змісту до умов школи, закономірностей цілісного модульно-розвивального процесу і конкретно відображаються у наукових проектах навчальних модулів, які створюються на основі граф-схем.
- фіксацією основоположних змістово-смислових блоків (модулів; навчального курсу, кожний з яких дає змогу вчителеві і учневі створювати авторські міні-підручники для мінімізованого подання освітнього змісту у різних системах кодування інформації ;
- прогнозуванням оптимальної траєкторії психосоціального зростання учнів диференційованного класу завдяки визначенню кількості міні-модулів та додаткової інформації про цілісний модульний процес у кожній граф-схемі.
Наочним підтвердженням зазначеної причинності є граф-схеми та наукові проекти навчального курсу англійської мови, що були розроблені нами згідно з підручником «Head Way» (8-9 класи) – основним міні-підручником, за яким вивчається англійська мова учнями ЗОШ №63 (див. додатки «Графіки модульних занять з англійської мови у 8-му та 9-му класах» та «Наукові проекти навчального курсу з англійської мови у 8-му та 9-му класах»).
Незважаючи на те, що модульно-розвивальна система навчання є експериментальною, а педагогічний колектив ЗОШ №63 має порівняно малий досвід її реалізації (всього 7 років), стан організації досліджуваної системи навчання відповідає усім її стандартам.
Досвід використання класно-урочної системи навчання показав, що зміст освіти та принципи побудови її програмово-методичного забезпечення характеризується переважанням наукових теорій, ідей і методів (науково-предметний зміст навчального курсу) над виховним спрямуванням предметів.
Звідси важлива роль нових принципів і критеріїв відбору змісту освіти до навчальних програм, планів, підручників за модульно-розвивальної системи навчання, яка гармонізує міжособистісні взаємини вчителя і учня, визначаючи соціально-психологічну роль останнього на кожному етапі модульно-розвивального процесу. Учні за нових умов навчання, маючи визначений простір для вільного виявлення дій і вчинків, контролюють нормативний перебіг модульно-розвивального процесу. При цьому ступінь внутрішньої свободи і відповідальності школярів за наслідки навчання, особистісне вдосконалення зростає за умови, що вони добре обізнані з схемами курсів, які вивчаються, і мають графіки модульних занять на півріччя.
Характеристика ігор та їх роль на заняттях біології при використані
наукових колекцій
Сьогодні як ніколи широко усвідомлюється відповідальність суспільства за виховання підростаючого покоління. Основне завдання педагога — використати всі можливості й ресурси для підвищення ефективност ...
Типи і структура уроків географії
Основною формою організації процесу навчання учнів географії є урок. Найхарактернішими ознаками його є те, що він проводиться при постійному складі учнів і під безпосереднім керівництвом вчителя, за ...
Читання як вид навчальної діяльності
Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>