Досвід використання модульно-розвивального навчання

Сторінка 3

8. Визначення структури кожного навчального і змістового модулів на рівні 20- 30- хвилинного міні-модуля, доцільність їх розподілу на сім-вісім етапів, інтеграція їх за принципом утворення форма-модуля.

9. Перевірка співвідношення "піраміди" мистецьких цілей і завдань з навчально-предметним змістом створеної граф-схеми навчального курсу, що забезпечує корекцію логіко-змістової структури курсу відповідно до завдань розвивальної взаємодії вчителя і класного колективу. Визначення форм і засобів контролю, урахування початку і кінця чверті при розподілі навчального модуля.

10. Змістовне, мистецьке і стилістичне доопрацювання окремих освітніх елементів граф-схеми з огляду на психолого-педагогічний зміст етапів повного функціонального циклу навчального модуля.

11. Підготовка графіка модульних занять на півріччя.

12. Практична апробація і подальше вдосконалення інноваційних програм.

Граф-схеми та наукові проекти навчальних модулів відіграють основоположну роль у визначенні вчителями-предметниками соціонально-структурної стратегії управління освітнім процесом і є своєрідними прототипами календарно-тематичного планування за нової освітньої системи.

Фундаментальність обстоюваних граф-схем зумовлена кількома причинами:

- реалізацією соціально-культурною підходу до відбору змісту середньої освіти, за якого визначаються основоположні тематичні та категоріальні пласти етнонаціонального і загальнолюдського досвіду, що мають особливе значення щодо підготовки особистості високої цивілізаційної компетентності;

- проектуванням гармонійного поєднання наукової, досвідної і соціокультурної стратегій управління освітнім процесом кожним учителем-предметником завдяки виконанню вимог концептуальних положень під час створення граф-схем;

- конкретизацією нового теоретично-методологічного підходу до організації середньої освіти у вигляді матриць соціально-культурного змісту навчальних модулів (наближено розділів або тем), де граф-схеми окреслюють вихідні змістові і понятійно-термінологічні контури прогнозованого культурного впливу навчального курсу на особистість учителя і учнів;

- застосування календарно-часової схеми викладання навчального курсу, що дає змогу легко створити графік модульних занять з окремого предмету на півріччя;

- використанням логіко-змістових зв'язків між окремими компонентами навчального курсу, шо уможливлює науково-дидактичну адаптацію соціально-культурного змісту до умов школи, закономірностей цілісного модульно-розвивального процесу і конкретно відображаються у наукових проектах навчальних модулів, які створюються на основі граф-схем.

- фіксацією основоположних змістово-смислових блоків (модулів; навчального курсу, кожний з яких дає змогу вчителеві і учневі створювати авторські міні-підручники для мінімізованого подання освітнього змісту у різних системах кодування інформації ;

- прогнозуванням оптимальної траєкторії психосоціального зростання учнів диференційованного класу завдяки визначенню кількості міні-модулів та додаткової інформації про цілісний модульний процес у кожній граф-схемі.

Наочним підтвердженням зазначеної причинності є граф-схеми та наукові проекти навчального курсу англійської мови, що були розроблені нами згідно з підручником «Head Way» (8-9 класи) – основним міні-підручником, за яким вивчається англійська мова учнями ЗОШ №63 (див. додатки «Графіки модульних занять з англійської мови у 8-му та 9-му класах» та «Наукові проекти навчального курсу з англійської мови у 8-му та 9-му класах»).

Незважаючи на те, що модульно-розвивальна система навчання є експериментальною, а педагогічний колектив ЗОШ №63 має порівняно малий досвід її реалізації (всього 7 років), стан організації досліджуваної системи навчання відповідає усім її стандартам.

Досвід використання класно-урочної системи навчання показав, що зміст освіти та принципи побудови її програмово-методичного забезпечення характеризується переважанням наукових теорій, ідей і методів (науково-предметний зміст навчального курсу) над виховним спрямуванням предметів.

Звідси важлива роль нових принципів і критеріїв відбору змісту освіти до навчальних програм, планів, підручників за модульно-розвивальної системи навчання, яка гармонізує міжособистісні взаємини вчителя і учня, визначаючи соціально-психологічну роль останнього на кожному етапі модульно-розвивального процесу. Учні за нових умов навчання, маючи визначений простір для вільного виявлення дій і вчинків, контролюють нормативний перебіг модульно-розвивального процесу. При цьому ступінь внутрішньої свободи і відповідальності школярів за наслідки навчання, особистісне вдосконалення зростає за умови, що вони добре обізнані з схемами курсів, які вивчаються, і мають графіки модульних занять на півріччя.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8



Організація диференційованого навчання біології
У класах присутні відносно гомогенні угрупування школярів, оскільки учні різняться за інтелектуальним та творчим потенціалом, сформованістю мотиваційної сфери, працездатністю, рівнем засвоєння навчал ...

Громадянське виховання старшокласників у великій Британії
Проголошення самостійності й незалежності України зумовило потребу переосмислення багатьох суспільних явищ і процесів. Значної уваги вимагає, зокрема, виховання підростаючого покоління, кожен член як ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net