Досвід використання модульно-розвивального навчання

Сторінка 4

Навчально-виховний процес за умов модульно-розвивальної системи стимулює розвиток міжособистісних взаємин "учитель - учень", стає гуманнішим, духовнішим, психологічно та соціально адаптованішим.

Визначена стратегія і тактика проектування граф-схем як основи створення програмово-методичного забезпечення модульно-розвивального навчання, дає змогу вчителю-предметнику будь-якого навчального закладу обґрунтувати шляхи та етапи відбору соціально-культурного досвіду, який потенціально закладений у змісті навчальних курсів і потребує творчого підходу до комплектування структури конкретного дидактичною модуля (угруповувати, поширювати, звужувати зміст та обсяг предметних тем, змінювати їх порядок у загальному плані тошо). Використання різних засобів блокування предметного матеріалу та проспектно-графічний характер його організації у вигляді граф-схеми стимулюють пізнавальну активність як учителів, так і учнів. Важливо також, що універсальні моделі граф-схем передбачають здійснення підготовки до модульних занять не поурочно, а системно, відповідно до етапів функціонування навчального модуля.

Граф-схема навчального курсу обґрунтовує стратегію управління розвитком і збагаченням шкільного оточення (середовища) і здійснює соціально-культурну адаптацію конкретного освітнього змісту до умов діяльності національної школи. В новій системі освіти вона виконує функцію календарно-тематичного плану інноваційного змісту, структури, оформлення, який пред'являється не тільки вчителеві, а й учневі (тобто висить протягом року в навчальному кабінеті). Тому всі учасники навчального процесу свідомо здобувають і поширюють найцінніший етнонаціональний досвід у буденному житті, контролюючи і рефлексуючи нормативний перебіг мїжсуб'єктних взаємин за граф-схемами і графіками модульних занять.

Класно-урочна і модульно-розвивальна системи сутністно відрізняються цілями і завданнями, мають якісно відмінне програмово-методичне забезпечення. Складовими першої є навчальний план школи, розклад уроків, навчальні програми, тематичний план курсу, план-конспект уроків, традиційні підручники і методичні посібники.

Для реалізації цілей і завдань модульно-розвивального навчання цього недостатньо. Необхідна розробка проблемно-модульних навчальних програм та інших організаційно-технологічних засобів, таких як: модульний розклад занять та їх графік на півріччя, 20-30-хвилинні заняття, чітка послідовність семи-восьми етапів навчальною модуля тощо. При цьому створення проблемно-молульних навчальних програм розпочинається з проектної діяльності педагогів щодо розробки граф-схем навчальних курсів. Що є інноваційним варіантом календарно-тематичного планування педагогічної діяльності вчителя і учня. Саме ці граф-схеми покликані повністю змінити зміст взаємодії учасників навчання, забезпечуючи позитивне ставлення учня до освітньої співпраці. Крім того, вони сприяють домінуванню психолого-педагогічного змісту над иавчально-предметним, формують в учнів такі особистісні риси, як самостійність та ініціативність думок і дій. Все це краще готує особистість до життя, допомагає їй внутрішньо збагнути в гармонії й нескінченності важливі пласти соціально-культурного досвіду нації і людства.

Науковий аналіз теоретичних праць та існуючої практики доводить, що і сьогодні в українській педагогіці немає докладно опрацьованої технології і відповідної методики створення граф-схем як вихідного і найважливішого компонента програмово-методичного забезпечення модульно-розвивальної системи, без якою неможлива творча робота вчителя і учня за нових умов навчання.

Для впровадження модульно-розвивальної системи навчання необхідно розробити проблемно-модульні програми, які починаються зі створення граф-схем навчальних курсів як базової нормативної основи діяльності вчителів. Хоча остані є варіантом календарно-тематичних планів, проте, на відміну від них, дають змогу вчителеві активно переопрацьовувати навчальні програми на рік з огляду на принципи духовності, розвитковості і модульності. Проектування граф-схем чи інших складників програмово-методичного забезпечення модульно-розвивального навчання можливе за створення сприятливих умов для науково-дослідницької роботи вчителів, які становляться не користувачами готових календарно-тематичних планів, а проектувальниками-конструкторами освітнього процесу навчальних закладів. Звідси - неперехідна актуальність проблематики дослідження.

Висвітлення етапів наукового проектування, порівняльний аналіз складників програмово-методичного забезпечення за класно-урочної та модульно-розвивальної систем, вироблення стратегії і тактики наукового проектування граф-схем навчальних курсів підтверджує мету, завдання та робочу гіпотезу наукового пошуку. На основі даної роботи можна зробити такі висновки:

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9



Типи мовлення
За формою позначення мовця або способом його вияву в мовленні розрізняють три типи мовлення від 1-ї, 2-ї, 3-ї особи. Перший тип – від 1-ої особи – є різновидом монологічного мовлення, при якому відбу ...

Особливості сприйняття учнями ліро-епічних творів
Ліро-епічний твір — це літературний твір, в якому гармонійно поєднуються зображально-виражальні засоби, притаманні ліриці та епосу, внаслідок чого утворюються якісно нові сполуки (балада, поема, рома ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net