Досвід використання модульно-розвивального навчання

Сторінка 5

1. Дидактичний модуль є ефективною формою організації навчального процесу.

2. Основною умовою ефективності реалізації дидактичного модуля є поетапне розгортання його в процесі навчання.

3. Дидактичний модуль сприяє особистісній спрямованості навчального процесу, дає можливість індивідуалізувати і диференціювати процес навчання.

4. Дидактичний модуль сприяє інтенсифікації навчального процесу, формуванню самостійності учнів у процесі навчально-пізнавальної діяльності.

5. Дидактичний модуль сприяє підвищенню якості знань і пізнавальних інтересів учнів та формуванню системних знань школярів.

6. Теоретичні засади та методика створення програмово-методичного забезпечення за модульно-розвивального навчання сприяють якісній організації модульно-розвивального процесу та висвітлюють соціально-культурний, психолого-дидактичиий зміст взаємодії і спілкування вчителя та учня у освітньому просторі, а також уможливлюють реалізацію принципів гнучкості та динамічності за відбору, структурування навчального матеріалу.

7. Упровадження у закладах освіти України модульно-розвивального навчання потребує створення адекватного програмово-методичного забезпечення, складовими якого є граф-схеми, наукові проекти модульно-розвивальних занять, міні-підручники, освітні програми самореалізації особистості, сценарії модульних занять. Це дасть змогу вчителю-досліднику професійно працювати з диференціаційованим освітнім змістом: психолого-педагогічним, або змістом А; навчально-предметним, або змістом Б; методично-засобовим, або змістом В. При цьому граф-схеми є основою конструювання повноцінного комплекту засобів планування й організації модульно-розвивального процесу.

8. Діяльність учителів-проектувальників здійснюється на кількох рівнях: допроектний - підготовка вчителів до науково-проектної діяльності; перший -подання навчального курсу у вигляді граф-схем як сукупності навчальних модулів; другий (проектування) - створення інших складників програмово-методичного забезпечення модульно-розвивального процесу.

9. Якісне планування навчальних курсів грунтується на змісті стратегічних принципів як вихідних ідей проектування, а також підходах і критеріях, шо визначають повноцінність граф-схем як інноваційного варіанту календарно-тематичного плану за умов модульно-розвивального навчання. Водночас створена технологічна модель проектування граф-схем та послідовні етапи й алгоритми їх конструювання, впровадження тактично забезпечують процедуру підготовки вчителів до організації модульно-розвивального процесу.

10. Новостворені граф-схеми та наукові проекти навчальних курсів можуть бути корисними у теоретичному й практичному плані як вчителям, так і учням різних типів навчальних закладів. У вчителя і учня, котрі постійно звертаються до граф-схем як інструментарію під час навчання, виробляється здатність планувати і координувати свою пошукову діяльність, своє самопочуття, саморозвиток. Отже, граф-схема - це не тільки засіб запрограмованої дії, а й важливий зовнішній чинник культурного розвитку особистості.

Перехід з 2001 року загальноосвітніх шкіл на 12-річний термін навчання, запровадження 12-бальної шкали оцінення досягнень учнів та організація тематичного обліку їх знань обумовлює актуальність розробки моделі граф-схем навчальних курсів як нового варіанту планування освітнього процесу, системи експортного їх оцінювання та інших складників програмово-методичного забезпечення.

Водночас у ході нашого дослідження виникли проблеми, які вимагають подальшого теоретичного вивчення та експериментального підтвердження, а саме:

- розробки нової структурно-управлінської моделі закладу (в тім числі експериментальні підрозділи);

- створення освітньо-орієнтованих (індивідуальних) програм саморозвитку та самореалізації учнів;

- підготовка набору (пакету) наукових проектів навчального модуля, що конкретизує моделі граф-схем навчальних курсів.

Очевидна перевага обстоюваного інноваційного засобу пов'язана з концептуалізацією ментального досвіду як учителя, так і учня, що стимулює утворення у свідомості кожного загальної картини освоєння курсом як довершеним фрагментом певного соціально-культурного змісту. Отже, є можливість оперативно реагувати на проблемне оточення, діяти в ньому продуктивно, почуватися комфортно, самовдосконалюватися.

Школа повинна стати осередком, де учні, батьки зможуть шукати й обираті шляхи до самостійного життя. "Дати людині щастя любимої праці, - писав В.О.Сухомлинський, - це означає допомогти йому знайти серед багатьох життєвих доріг ту, на якій найяскравіше всього розкриваються індивідуальні творчі сили здібності. Із стін школи не повинні виходити невдахи - люди, шо не знайшли свого покликання".

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10



Аналіз досвіду роботи з «дітьми вулиці»
Ми вже вище зазначали, що явище «дітей вулиці» є поширеним і має місце не лише в Україні. Так, в країнах Латинської Америки, зокрема Бразилії, Аргентині, є певна кількість дітей, які живуть на вулиці ...

Організація диференційованого навчання біології
У класах присутні відносно гомогенні угрупування школярів, оскільки учні різняться за інтелектуальним та творчим потенціалом, сформованістю мотиваційної сфери, працездатністю, рівнем засвоєння навчал ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net