Досвід використання модульно-розвивального навчання

Сторінка 5

1. Дидактичний модуль є ефективною формою організації навчального процесу.

2. Основною умовою ефективності реалізації дидактичного модуля є поетапне розгортання його в процесі навчання.

3. Дидактичний модуль сприяє особистісній спрямованості навчального процесу, дає можливість індивідуалізувати і диференціювати процес навчання.

4. Дидактичний модуль сприяє інтенсифікації навчального процесу, формуванню самостійності учнів у процесі навчально-пізнавальної діяльності.

5. Дидактичний модуль сприяє підвищенню якості знань і пізнавальних інтересів учнів та формуванню системних знань школярів.

6. Теоретичні засади та методика створення програмово-методичного забезпечення за модульно-розвивального навчання сприяють якісній організації модульно-розвивального процесу та висвітлюють соціально-культурний, психолого-дидактичиий зміст взаємодії і спілкування вчителя та учня у освітньому просторі, а також уможливлюють реалізацію принципів гнучкості та динамічності за відбору, структурування навчального матеріалу.

7. Упровадження у закладах освіти України модульно-розвивального навчання потребує створення адекватного програмово-методичного забезпечення, складовими якого є граф-схеми, наукові проекти модульно-розвивальних занять, міні-підручники, освітні програми самореалізації особистості, сценарії модульних занять. Це дасть змогу вчителю-досліднику професійно працювати з диференціаційованим освітнім змістом: психолого-педагогічним, або змістом А; навчально-предметним, або змістом Б; методично-засобовим, або змістом В. При цьому граф-схеми є основою конструювання повноцінного комплекту засобів планування й організації модульно-розвивального процесу.

8. Діяльність учителів-проектувальників здійснюється на кількох рівнях: допроектний - підготовка вчителів до науково-проектної діяльності; перший -подання навчального курсу у вигляді граф-схем як сукупності навчальних модулів; другий (проектування) - створення інших складників програмово-методичного забезпечення модульно-розвивального процесу.

9. Якісне планування навчальних курсів грунтується на змісті стратегічних принципів як вихідних ідей проектування, а також підходах і критеріях, шо визначають повноцінність граф-схем як інноваційного варіанту календарно-тематичного плану за умов модульно-розвивального навчання. Водночас створена технологічна модель проектування граф-схем та послідовні етапи й алгоритми їх конструювання, впровадження тактично забезпечують процедуру підготовки вчителів до організації модульно-розвивального процесу.

10. Новостворені граф-схеми та наукові проекти навчальних курсів можуть бути корисними у теоретичному й практичному плані як вчителям, так і учням різних типів навчальних закладів. У вчителя і учня, котрі постійно звертаються до граф-схем як інструментарію під час навчання, виробляється здатність планувати і координувати свою пошукову діяльність, своє самопочуття, саморозвиток. Отже, граф-схема - це не тільки засіб запрограмованої дії, а й важливий зовнішній чинник культурного розвитку особистості.

Перехід з 2001 року загальноосвітніх шкіл на 12-річний термін навчання, запровадження 12-бальної шкали оцінення досягнень учнів та організація тематичного обліку їх знань обумовлює актуальність розробки моделі граф-схем навчальних курсів як нового варіанту планування освітнього процесу, системи експортного їх оцінювання та інших складників програмово-методичного забезпечення.

Водночас у ході нашого дослідження виникли проблеми, які вимагають подальшого теоретичного вивчення та експериментального підтвердження, а саме:

- розробки нової структурно-управлінської моделі закладу (в тім числі експериментальні підрозділи);

- створення освітньо-орієнтованих (індивідуальних) програм саморозвитку та самореалізації учнів;

- підготовка набору (пакету) наукових проектів навчального модуля, що конкретизує моделі граф-схем навчальних курсів.

Очевидна перевага обстоюваного інноваційного засобу пов'язана з концептуалізацією ментального досвіду як учителя, так і учня, що стимулює утворення у свідомості кожного загальної картини освоєння курсом як довершеним фрагментом певного соціально-культурного змісту. Отже, є можливість оперативно реагувати на проблемне оточення, діяти в ньому продуктивно, почуватися комфортно, самовдосконалюватися.

Школа повинна стати осередком, де учні, батьки зможуть шукати й обираті шляхи до самостійного життя. "Дати людині щастя любимої праці, - писав В.О.Сухомлинський, - це означає допомогти йому знайти серед багатьох життєвих доріг ту, на якій найяскравіше всього розкриваються індивідуальні творчі сили здібності. Із стін школи не повинні виходити невдахи - люди, шо не знайшли свого покликання".

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10



Формування музично-творчих здібностей
Розвиток музикальності неодмінною умовою формування музичної культури дітей. Під музикальністю розуміється сукупність здібностей, необхідних для успішної музичної діяльності. Основна ознака музикальн ...

Класифікація біологічних задач
В методичній літературі нема чіткої та послідовної класифікації біологічних задач, зустрічаються лише відомості про окремі їх види. На основі цього можна зробити спробу класифікації біологічних задач ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net