Досвід використання модульно-розвивального навчання

Сторінка 7

де:

МОЦН - модульна одиниця цілей навчання;

МОЗО - модульна одиниця змісту освіти;

МОМН - модульна одиниця методів навчання;

МООФН - модульна одиниця організаційних форм навчання;

МОФОПД - модульна одиниця форм організації пізнавальної діяльності;

МОДЗ - модульна одиниця дидактичних засобів;

МОРРН - модульна одиниця бажаних реальних результатів навчання;

МОРКД - модульна одиниця результатів контролю і діагностики.

Таблиця 1.2.

Проектування психолого-педагогічного змісту цілісного навчального модуля

Етапи навчального модуля

Імовірне поле проектованого психолого-педагогічного змісту навчального модуля

1. Установчо-мотиваційний.

Визначення близьких, віддалених перспектив учіння, постановка нових навчально-виховних цілей; стимулювання прагнення учнів до успіхів у діяльності; актуалізація мотиваційних резервів учня; створення психологічного клімату довіри між учипелем і учнем; відчуття учнем власної компетентності; внутрішнє включення вчителя і учня в ситуацію вільного вибору; позитивне проблемно-діалогічне прийняття учнем навчально-виховних цілей; введення учнів в спроектоване понятійно-термінологічне поле; формування внутрішньої мотивації учня; привернення уваги учнів до змістового модуля; доказовість актуальності виучуваного матеріалу; емоційна насиченість пізнавальної активності учнів; усвідомлення учнями особливостей потенційного проблемно-пошукового поля; пред'явлення структурно-часової моделі цілісної навчальної діяльності; попередня самостійна робота учня, в т.ч. випереджальні домашні завдання, досліди тощо .

2. 3містово-пошуковий.

Мінімізація теоретичного матеріалу теми, грунтовна психологічна готовність, учителя і учня до спільного пошуку нового знання; актуалізація опорних знань і відшукання їхніх зв'язків з невідомими знаннями; формування і переборення кожним учасником навчального процесу внутрішніх проблемних ситуацій, що функціонують, на основі єдиної навчальної проблемної ситуації; зіткнення учнів з особистісною невизначеністю, інтелектуальним утрудненням, смисловими суперечностями та їх емоційно-психологічне переживання; створення оптимальних психолого-дидактичних умов для продуктивного функціонуваня внутрішних проблемних ситуацій вчителя і учня; змістовність і розгорнутість зовнішнього і внутрішнього навчальних діалогів; висунення системи гіпотез; забезпечення найкращій умов для оперативного виникнення тих чи інших джерел внутрішньої проблемності згідно з віковими особливостями учнів; взаємозв'язок, достатність різних проблемно-діалогічних форм пошукового мислительного процесу вчителя і моделювання продуктивних пауз учня; вибір оптимальних рівнів вирішення учнями проблемних завдань залежно від інтелектуально-вольових можливостей учнів; розкриття загальної логіки і системи доведень.

3.Оцінювально-смисловий.

Система завдань для оцінки рівнів засвоєння і розуміння навчального матеріалу, рівні осмислення навчальної інформації залежно від віку; осмислення фундаментальних залежностей як суті закону, поняття, теорії; оцінювання учнями правильності розуміння набутих знань; корекція адекватності оволодіння навчальною інформацією; проміжна рефлексія учителем правильності форм і методів результативності навчання; стимулювання успіхів у конкретній навчальній діяльності; визначення ступеня оволодіння навчальним матеріалом, розуміння смислового змісту виучуваного; актуалізація соціально-нормативних труднощів і суперечностей як невідповідність між теоретичними знаннями і потребами їх практичного використання.

4. Адаптивно-перетворювальний.

Система вправ для вироблення вмінь і навичок; диференціація навчальних завдань, форм і методів навчальної діяльності для практичного використання знань; застосування здобутих теоретичних знань у типових і нетипових умовах; моделювання регуляційно-вольових зусиль учнів під час проходження навчальних програм, реалізації технологій, адаптації методик; відпрацювання інваріантних способів навчальної діяльності; творче перенесення знань у нові умови діяльності; взаємооцінювання засвоєних знань і вироблених умінь учнями; пошук можливостей конструктивного застосування теоретичних знань на практиці; проведення експериментів за окремими інструкціями, схемами, програмами; осмислення ефективності різних форм діяльності в нетипових ситуаціях; організація здобутих знань як нормативних (алгоритми, інструкції, технології тощо)

5. Системно-узагальнювальний.

Актуалізація ментального досвіду школярів; формування ціннісно-естетичного ставлення до здобутих знань і норм: уміння визначити місце теми у загальному змісті навчального курсу та освіти в цілому; тестове оцінювання рівня оволодіння знаннями, нормами, цінностями; встановлення зв'язків і закономірностей між поняттями і явищами (аналіз і синтез); структурування виучуваного матеріалу, встановлення логічних зв’язків; постановка і концептуальне розв’язання кількох світоглядних проблем; збагачення ментального досвіду учнів гуманітарними і передусім морально-етичними знаннями і цінностями; оформлення систематизованих знань за допомогою знаково-графічних засобів (таблиці, схеми та ін.); перехід від часткових широких узагальнень, від окремих до загальнолюдських норм, від індивідуальних до духовних цінностей.

6. Контрольно-рефлексивний.

Розвиток творчої рефлексії, збагачення ціннісно-естетичної сфери особистості. Основний психолого-педагогічний зміст підсумкове оцінювання рівнів оволодіння знаннями, нормами, цінностями; взаємозалежність оцінки вчителя і самооцінки учня; спільний звіт вчителя і учня про соціальне зростання протягом проходження повного функціонального циклу; усвідомлення засвоєного набору норм діяльності; особистісний відбір змістових цінностей; рефлексивне переструктурування особистісних знань, норм і цінностей; загострення проблеми духовного самовдосконалення і відшукання напрямів її розв'язання; самоаналіз і самоусвідомлення міри збагачення учнем і вчителем власного ментального досвіду; самозвіт про ціннісно-естетичне збагачення ментального досвіду учня; визначення морально-етичних проблем, які залишилися нерозв'язаними на особистісному рівні.

7. Духовно-естетичний.

Внутрішній розвиток особистості учня, учителя через переживання. Формування ціннісно-регуляційної сфери, самозвіт про ціннісно-естетичне збагачення ментального досвіду учня; внутрішня творчість через пошук смислових опор "Я - концепції".

Страницы: 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12



Вивчення многокутників у початковій школі
Поняття про многокутники формуються у дітей поступово, протягом усього початкового навчання і в наступних класах. Спочатку під час вивчення першого десятка, геометричні використовують як дидактичний ...

Вивчення рівня дошкільної мовленнєвої підготовки дітей
Розвиток сучасної методики мовлення підготовки дітей до школи неможливий на сьогодні без поєднання з останніми науковими даними психолінгвістики, без опори на дослідження, присв’ячені аудіюванню, чит ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net