Здійснення контролю за навчально-виховним процесом у школі

Аналіз нових форм контролю дозволяє помітити перехід контро­лю «вертикального» в контроль «го­ризонтальний», в якому беруть участь самі педагоги.

Цілком слушне твердження Ю.А. Конаржевського щодо того, що в загальноосвітній школі «спостері­гається перехід від вертикального ієрархічного, загального контролю до контролю «горизонтального». На його думку, «горизонтальність» зу­мовлюється участю самих виконав­ців у внутрішкільному контролі. Вчений пояснював, що в поняття «контроль» має вкладатися нове розуміння. Педагогічний контроль — це не просто акт механічної пе­ревірки відповідності нормі, стан­дарту, а вмотивованість людини працювати якісно, осмислювати ме­ту та завдання діяльності, що при­водить до її цілеспрямованості, створення всіх необхідних умов для якісної роботи.

Звичайно, від якісної роботи пе­дагогічного колективу залежать стан навчально-виховного процесу, рівень знань, умінь і навичок учнів (основний показник ефективності роботи освітнього закладу).

Підвищення якості здійснюваного внутрішкільного контролю за станом навчально-виховної роботи є одним із ефективних шляхів вдосконалення системи управління освітнім закла­дом. На думку І.Гуревича, «контроль є не тільки стимулом творчого і про­фесійного зростання вчителя, але й мотивує його діяльність. Технологія сучасного контролю має сприяти розвитку самоконтролю. Останній е результатом взаємодії адміністрації і педагога». Дослідник вважає, що такий підхід дозволить побудува­ти систему сучасного внутрішкільно-го контролю. '

Структура системи контролю, на думку Н.В. Москаленко, містить у собі як складовий компонент конт­роль не тільки за професійною ді­яльністю вчителя, його методичним зростанням, організацією навчаль­но-пізнавальної діяльності учнів, але й за динамікою отриманих ре­зультатів, рівнем розвитку учнів, зміною і дією різноманітних факто­рів, що впливають на якість їхніх знань, ефективність навчання і ви­ховання в цілому. Дослідник пише: «Багатогранність зв'язків між управ­лінськими функціями та їх компо­нентами неможливо зрозуміти, не розглядаючи їх лише в формально оперативному плані» .

Відомо також, що навчально-ви­ховний процес є складною динаміч­ною системою, яка тісно пов'язана з іншими системами суспільної діяль­ності, тому потрібно звернути увагу на багатомірність його компонентів. Сьогодні дедалі більше керівників школи роблять спробу застосовува­ти під час проведення контрольних перевірок сучасне діагностичне оці­нювання результатів діяльності ЗОШ. Все ширше використовуються кваліметричний інструментарій, ос­вітній моніторинг, експертні оцінки.

За своїм змістом контроль перехо­дить від тематичного, проблемного, фронтального в якісно новий стан. Тут не можна не погодитися з дум­кою Н.Калініної і М.Лук'янової, що «будь-який освітній заклад потребує порівняльного дослідження у вив­ченні результатів освітнього проце­су на основі чітко виробленої систе­ми критеріїв і хронологічних рамок вимірювань». Тільки на цій основі можлива об'єктивна інфор­мація про діяльність навчального закладу, яка потрібна для оцінки професіоналізму вчителя і визна­чення рівня досягнень учнів, для ко­рекції діяльності педколективу й розвитку пізнавальних можливостей школярів. Вона також необхідна ке­рівнику середньої загальноосвітньої школи для проектування навчаль­но-виховного процесу і визначення стратегії розвитку освітнього закла­ду, своєчасного коригування управ­лінських рішень. Вважаю, що ад­міністративний контроль потрібно здійснювати за участю експертних груп (моніторинг якості знань учнів певних класів або з певних навчаль­них дисциплін; тестування з метою виявлення рівня розвитку школярів; анкетування, з метою визначення «рейтингу» майстерності окремих учителів тощо).

Таким чином, створюється ме­ханізм активної суб'єктивно-суб'єк­тивної взаємодії в системі контро­лю, який дозволяє залучити кожного педагога до свідомого самовдос­коналення своєї діяльності. Тільки такий підхід дозволить сформувати у педагога уміння проектувати влас­ну діяльність, спрямовану на досяг­нення запланованого результату.

Створена система контролю в школі дозволить керівнику не тільки визначити результати діяльності, а й управляти різними ланками педа­гогічного процесу, самими виклада­чами заради досягнення вищої ефективності в роботі навчального закладу.