Аналіз нових форм контролю дозволяє помітити перехід контролю «вертикального» в контроль «горизонтальний», в якому беруть участь самі педагоги.
Цілком слушне твердження Ю.А. Конаржевського щодо того, що в загальноосвітній школі «спостерігається перехід від вертикального ієрархічного, загального контролю до контролю «горизонтального». На його думку, «горизонтальність» зумовлюється участю самих виконавців у внутрішкільному контролі. Вчений пояснював, що в поняття «контроль» має вкладатися нове розуміння. Педагогічний контроль — це не просто акт механічної перевірки відповідності нормі, стандарту, а вмотивованість людини працювати якісно, осмислювати мету та завдання діяльності, що приводить до її цілеспрямованості, створення всіх необхідних умов для якісної роботи.
Звичайно, від якісної роботи педагогічного колективу залежать стан навчально-виховного процесу, рівень знань, умінь і навичок учнів (основний показник ефективності роботи освітнього закладу).
Підвищення якості здійснюваного внутрішкільного контролю за станом навчально-виховної роботи є одним із ефективних шляхів вдосконалення системи управління освітнім закладом. На думку І.Гуревича, «контроль є не тільки стимулом творчого і професійного зростання вчителя, але й мотивує його діяльність. Технологія сучасного контролю має сприяти розвитку самоконтролю. Останній е результатом взаємодії адміністрації і педагога». Дослідник вважає, що такий підхід дозволить побудувати систему сучасного внутрішкільно-го контролю. '
Структура системи контролю, на думку Н.В. Москаленко, містить у собі як складовий компонент контроль не тільки за професійною діяльністю вчителя, його методичним зростанням, організацією навчально-пізнавальної діяльності учнів, але й за динамікою отриманих результатів, рівнем розвитку учнів, зміною і дією різноманітних факторів, що впливають на якість їхніх знань, ефективність навчання і виховання в цілому. Дослідник пише: «Багатогранність зв'язків між управлінськими функціями та їх компонентами неможливо зрозуміти, не розглядаючи їх лише в формально оперативному плані» .
Відомо також, що навчально-виховний процес є складною динамічною системою, яка тісно пов'язана з іншими системами суспільної діяльності, тому потрібно звернути увагу на багатомірність його компонентів. Сьогодні дедалі більше керівників школи роблять спробу застосовувати під час проведення контрольних перевірок сучасне діагностичне оцінювання результатів діяльності ЗОШ. Все ширше використовуються кваліметричний інструментарій, освітній моніторинг, експертні оцінки.
За своїм змістом контроль переходить від тематичного, проблемного, фронтального в якісно новий стан. Тут не можна не погодитися з думкою Н.Калініної і М.Лук'янової, що «будь-який освітній заклад потребує порівняльного дослідження у вивченні результатів освітнього процесу на основі чітко виробленої системи критеріїв і хронологічних рамок вимірювань». Тільки на цій основі можлива об'єктивна інформація про діяльність навчального закладу, яка потрібна для оцінки професіоналізму вчителя і визначення рівня досягнень учнів, для корекції діяльності педколективу й розвитку пізнавальних можливостей школярів. Вона також необхідна керівнику середньої загальноосвітньої школи для проектування навчально-виховного процесу і визначення стратегії розвитку освітнього закладу, своєчасного коригування управлінських рішень. Вважаю, що адміністративний контроль потрібно здійснювати за участю експертних груп (моніторинг якості знань учнів певних класів або з певних навчальних дисциплін; тестування з метою виявлення рівня розвитку школярів; анкетування, з метою визначення «рейтингу» майстерності окремих учителів тощо).
Таким чином, створюється механізм активної суб'єктивно-суб'єктивної взаємодії в системі контролю, який дозволяє залучити кожного педагога до свідомого самовдосконалення своєї діяльності. Тільки такий підхід дозволить сформувати у педагога уміння проектувати власну діяльність, спрямовану на досягнення запланованого результату.
Створена система контролю в школі дозволить керівнику не тільки визначити результати діяльності, а й управляти різними ланками педагогічного процесу, самими викладачами заради досягнення вищої ефективності в роботі навчального закладу.
Особливості календарно-тематичного планування з курсу "Основи
петриківського розпису"
При плануванні навчального процесу створюються передумови для його своєчасного матеріального забезпечення, розкривається зв'язок між зиістом даного виду занять та змістом інших навчальних предметів, ...
Характеристика загального фізичного стану дітей з недорозвитком
пізнавальної сфери
Фізичний стан дітей з порушенням психофізичного розвитку: На початкових стадіях формування довільних рухів, програмування рухового акту здійснюється головним чином вищими кірковими рівнями. В подальш ...
Читання як вид навчальної діяльності
Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>