Самостійна робота як метод навчання: характеристика основних понять проблеми

Сторінка 4

І.І. Малкін вважає, що кожний вид самостійної роботи одночасно визначає характер пізнавальної діяльності учня і сам визначається її структурою. Враховуючи це, він пропонує наступну класифікацію:

1) самостійні роботи репродуктивного виду: а)відтворюючі; б) тренувальні; в)оглядові; г) перевірочні;

2) самостійні роботи пізнавально-пошукового виду: а) підготовчі;

б) констатуючі; в)експериментально-пошукові; г) логічно-пошукові;

3) самостійні роботи творчого виду: а) художньо - образні; б) науково-творчі; в)конструктивно-технічні;

4) самостійні роботи пізнавально-практичного виду: а) навчально-практичні; б)загально-практичні.

Класифікація І. Малкіна відповідає високим вимогам сучасної освіти. В її основі лежать два вихідних положення: а) сутність характеру процесу мислення визначаються видом розв'язаного завдання; б) вплив навчання на розумовий розвиток учнів обумовлюється характером пізнавальної діяльності, в процесі якої інтенсивно розвиваються ті здібності , які необхідні. Ці два підходи не викликають сумніву. Вони досліджені добре психологами, логіками і дидактами.

Щоб самостійна робота на уроці була ефективною, слід чітко уявляти її залежність від ряду дидактичних умов.

Самостійна робота на уроці - органічна частина навчального процесу. Тому методика її проведення визначається специфічними особливостями кожного предмета, змістом теми, рівнем підготовленості учнів.

Плануючи самостійну роботу, вчитель має:

визначити її місце в структурі уроку;

знати вимоги до учнів на даному рівні оволодіння матеріалом;

передбачити труднощі, які можуть виникнути під час роботи у різних групах дітей;

правильно визначити зміст і обсяг завдань; форму їх подачі; тривалість самостійної роботи;

дібрати потрібний дидактичний матеріал;

знайти раціональний спосіб перевірки роботи.Розглянемо можливості забезпечення цих умов.

Самостійну роботу залежно від її мети можна проводити на різних етапах уроку . Найчастіше вчителі відносять її до закріплення і повторення. І дуже рідко - до вивчення нового матеріалу, хоча він вивчається майже на кожному уроці. Щоб розвивати пізнавальні здібності дитини, їй слід пропонувати для самостійного ознайомлення і новий матеріал.

Форму самостійних завдань бажано урізноманітнювати, щоб працювали різні види сприймання і пам'яті: здорова, слухова, моторна. Не варто перевантажувати якийсь один вид сприймання.

Результативність самостійної роботи залежить і від того, як учитель зуміє поєднати способи виконання завдань: усні з письмовими, фронтальні з індивідуальними.

Ефективність самостійної роботи значною мірою залежить від способу постановки завдання ( йдеться про розробку навчальних завдань, їх формування, вказівки щодо послідовності опрацювання матеріалу).

Страницы: 1 2 3 4 



Модель методики навчання майбутніх вчителів технологій конструюванню швейних виробів
Реформування всіх ланок освітньої системи України згідно Болонської декларації, припускає зміну цілей, змісту і технологій реалізації вищої освіти, що повинно привести до становлення нового типу фахі ...

Навчання техніки читання
Обов'язковою передумовою правильного читання є набуття навичок та умінь, які у своїй сукупності становлять техніку читання. Мова йде про вміння одночасно сприймати зором достатню кількість букв; зв'я ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net