Особливості педагогічної запущеності дошкільнят і молодших школярів

Педагогіка: історія і сьогодення » Психологічні особливості важковиховуваних дітей » Особливості педагогічної запущеності дошкільнят і молодших школярів

Ознаки соціальної та педагогічної запущеності дошкільнят:

– неуспішність у рольовій грі (труднощі в спілкуванні з ровесниками, діти віддають перевагу предметним іграм);

– непідготовленість до навчання в школі (дисгармонія емоційно-вольової сфери, недостатньо розвинуті пізнавальні здібності та довільність поведінки, невміння спілкуватися з дорослими і дітьми);

– погана адаптація до перебування в дитячому садку;

– відхилення в поведінці (агресивність, гіперактивність);

– відставання в розвитку (пізніше починають ходити, говорити тощо).

Ознаки соціальної та педагогічної запущеності молодшого школяра:

Порушення образу «Я» – неадекватна самооцінка, незадово-лена потреба у визнанні (бути гарним учнем, бути прийнятим) підвищена образливість, негативізм, егоцентризм.

Нерозвинутість молодшого школяра як суб'єкта спілкування – слабка соціальна рефлексія, нерозуміння з боку дорослих, низький соціометричний статус, емоційна нестабільність, неадекватна поведінка в соціальних ситуаціях, гіперсоціалізованість, не-сприйняття ровесниками.

Нерозвинутість молодшого школяра як суб'єкта діяльності – несформованість мотивів учіння, низька учбово-пізнавальної активність, слабка научуваність, несформованість елементів і навичок учбової діяльності, основних учбових умінь.

Специфіка індивідуально – типологічних особливостей – дисгармонія розвитку, нестабільність, ригідність нервової системи, нерозвинута довільність психічних процесів.

Організація індивідуальної роботи з педагогічно запущеними дітьми

1. Вплив на умови сімейного виховання дитини:

– підвищення психолого – педагогічної грамотності батьків;

– допомога в організації розумової діяльності дитини;

– контроль за організацією нормального режиму дня дитини;

– індивідуальні консультації з батьками.

2. Удосконалення виховної роботи з класом:

– гуманізація міжособистісних взаємин у дитячому колективі;

– створення належного мікроклімату;

– корекція взаємин педагога з дитиною.

3. Допомога дитині в особистісному рості:

– вивчення дитини;

– індивідуальна робота з усунення недоліків інтелектуальної, моральної, емоційно-вольової сфери;

– включення дитини в активну діяльність на основі її інтересів і нахилів;

– керівництво спілкування дитини з ровесниками;

– подолання негативної мотивації учіння.



Конференція європейських вищих навчальних закладів і освітніх організацій
Понад 300 європейських вищих навчальних закладів та їх представницьких організацій зібралися у Саламанці з метою підготувати свої пропозиції до Празької зустрічі міністрів вищої освіти країн, які бра ...

Особистісні ідеали та їх вплив на підлітка
Підлітковий вік охоплює період від 11 - 12 до 14 - 15 років, що відповідає середньому шкільному вікові, тобто 5 - 9 класам сучасної школи. У цей період в особистості дитини відбуваються складні і суп ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net