Особливості педагогічної запущеності дошкільнят і молодших школярів

Педагогіка: історія і сьогодення » Психологічні особливості важковиховуваних дітей » Особливості педагогічної запущеності дошкільнят і молодших школярів

Ознаки соціальної та педагогічної запущеності дошкільнят:

– неуспішність у рольовій грі (труднощі в спілкуванні з ровесниками, діти віддають перевагу предметним іграм);

– непідготовленість до навчання в школі (дисгармонія емоційно-вольової сфери, недостатньо розвинуті пізнавальні здібності та довільність поведінки, невміння спілкуватися з дорослими і дітьми);

– погана адаптація до перебування в дитячому садку;

– відхилення в поведінці (агресивність, гіперактивність);

– відставання в розвитку (пізніше починають ходити, говорити тощо).

Ознаки соціальної та педагогічної запущеності молодшого школяра:

Порушення образу «Я» – неадекватна самооцінка, незадово-лена потреба у визнанні (бути гарним учнем, бути прийнятим) підвищена образливість, негативізм, егоцентризм.

Нерозвинутість молодшого школяра як суб'єкта спілкування – слабка соціальна рефлексія, нерозуміння з боку дорослих, низький соціометричний статус, емоційна нестабільність, неадекватна поведінка в соціальних ситуаціях, гіперсоціалізованість, не-сприйняття ровесниками.

Нерозвинутість молодшого школяра як суб'єкта діяльності – несформованість мотивів учіння, низька учбово-пізнавальної активність, слабка научуваність, несформованість елементів і навичок учбової діяльності, основних учбових умінь.

Специфіка індивідуально – типологічних особливостей – дисгармонія розвитку, нестабільність, ригідність нервової системи, нерозвинута довільність психічних процесів.

Організація індивідуальної роботи з педагогічно запущеними дітьми

1. Вплив на умови сімейного виховання дитини:

– підвищення психолого – педагогічної грамотності батьків;

– допомога в організації розумової діяльності дитини;

– контроль за організацією нормального режиму дня дитини;

– індивідуальні консультації з батьками.

2. Удосконалення виховної роботи з класом:

– гуманізація міжособистісних взаємин у дитячому колективі;

– створення належного мікроклімату;

– корекція взаємин педагога з дитиною.

3. Допомога дитині в особистісному рості:

– вивчення дитини;

– індивідуальна робота з усунення недоліків інтелектуальної, моральної, емоційно-вольової сфери;

– включення дитини в активну діяльність на основі її інтересів і нахилів;

– керівництво спілкування дитини з ровесниками;

– подолання негативної мотивації учіння.



Оцінювання знань учнів в умовах задачного підходу в умовах диференційовного навчання
В основоположних документах, що визначають стратегію реформування освіти в Україні, акцентується увага на вимогах щодо організації навчального процесу, який має здійснюватися на суб’єкт-суб’єктних за ...

Використання психологічних способів впливу в процесі навчання
Вступаючи в спілкування, люди впливають один на одного, що має глибинні психологічні механізми. Ці механізми використовуються для впливу однієї людини на іншу, на групу людей, на великі соціальні спі ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net