Мовна діяльність молодших школярів

У ранньому дитинстві виникають потреби спілкування, які задовольняються за допомогою найпростіших засобів мови: гуління, белькотіння, а у віці близько року з'являються перші слова. З самого початку мова виникає як соціальне явище, як засіб спілкування. Дещо пізніше мова стане також засобом пізнання навколишнього світу, планування дій. Розвиваючись, дитина користується все більш складними мовними одиницями. Збагачується словник, засвоюється фразеологія, дитина опановує закономірності словотворення, словозміни і словосполучення, різноманітні синтаксичні конструкції. Ці засоби мови вона використовує для передачі своїх знань, для спілкування з оточуючими людьми в процесі діяльності.

Мовленнєва діяльність - процес словесного спілкування з метою передачі і засвоєння суспільно-історичного досвіду, встановлення комунікації, планування своїх дій. Висловлювання молодших школярів вільні, безпосередні. Часто це проста мова: мова-повторення, мова-називання, переважає стисла, мимовільна (діалогічна) мова. Шкільний курс сприяє формуванню довільної, розгорнутої мови.

Потрібно ставити перед учням завдання навчитися давати повні і розгорнуті відповіді на питання, розповідати за певним планом, не повторюватися, говорити правильно, закінченими реченнями, зв'язно переказувати великий за обсягом матеріал. У процесі навчальної діяльності учні повинні оволодіти довільним, активним, монологічним мовленням.

Протягом молодшого шкільного віку відбувається розвиток всіх сторін мовлення: фонетичної, граматичної, лексичної. Першокласники практично володіють усіма фонемами, але фонетичній стороні треба приділити велику увагу, тому що навчання читання та письма вимагає добре розвиненого фонематичного слуху, тобто вміння сприймати, правильно розрізняти всі фонеми, навчитися аналізувати їх, виділяти кожен звук із слова, виділені звуки поєднувати в слова. Протягом молодшого шкільного віку йде розвиток і граматичної сторони мови. Дитина приходить до школи, практично володіючи граматичною будовою рідної мови. Розвитку граматичного ладу мови сприяє нова форма мовної діяльності - письмова мова. Необхідність бути зрозумілим у письмовому викладі змушує учня граматично правильно будувати своє мовлення.

Мовна діяльність вимагає не тільки механічного відтворення відомих випадків застосування слів, а й творчого оперування словами, розуміння і використання їх у нових ситуаціях, у нових значеннях. Тому успішність оволодіння учнями лексикою визначається і кількістю запам'ятованих слів, і можливістю широко і адекватно користуватися ними.

Мова засвоюється дитиною стихійно, в спілкуванні, в процесі мовленнєвої діяльності. Але цього недостатньо. Стихійно засвоєна мова примітивна і не завжди правильна.

Засвоєння літературної мови - норма, вміння відрізняти літературну, правильну мову від нелітературної, від просторіччя, діалектів, жаргонів.



З життя кобзарів та лірників
Невід’ємною частиною традиційного сільського та й міського громадського побуту аж до початку ХХ сторіччя було кобзарство і лірництво. Кобзарями (бандуристами) і лірниками – мандрівними музикантами й ...

План-конспект уроку з світової літератури
Тема: «Пісня про Роланда» - французький героїчний епос. Історична правда та вигадка в поемі. Мета: з’ясувати які асоціації пов’язуються з образом рицаря, сформувати уявлення про французький героїчний ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net