Вивчення структурно-семантичних аспектів тексту

- Однак розгорнута думка, розповідь виражається не одним, а кількома реченнями. Ось послухайте.

Мова - одне з чудес, за допомогою якого люди передають найтонші відтінки думок і почуттів. Вона віддзеркалює душу народу, його історію. Збагнути таємницю мови, збагнути історію слів, а звідси предметів та явищ, може тільки той, хто знає мову.

А щоб знати мову, вправно користуватися дзвінким і гучним рідним словом, треба цікавитись ним, вивчати й аналізувати кожне слово, словосполучення і речення. Глибокі знання рідної мови, досконале володіння нею, - одне з важливих ознак високої культури й освіченості людини.

- Чи одна думка звучить у цих реченнях, чи різні думки? У процесі бесіди з’ясовується, що в тексті багато речень. Усі вони розкривають одну тему й розміщені у певній послідовності: наступні речення пояснюють зміст попередніх).

- Отже, ці речення становлять текст. А текст є смисловим цілим і складається з частин - речень, зв’язаних між собою однією спільною думкою.

Текст - це розгорнуте висловлювання, що складається з кількох речень, які пов’язані між собою за змістом і граматично.

Текстами є літературні твори, статті підручників, газет, журналів і навіть великі за обсягом книжки.

- Сьогодні ми поновимо у своїй пам’яті та поглибимо відоме про текст як складне смислове і граматичне ціле, будемо формувати вміння відрізняти текст від окремих речень, визначати тему та основну думку, розвивати усне мовлення. Записуйте тему уроку.

- Ще раз повторіть, що називається текстом.

- Запишіть речення, що на дошці, в такій послідовності, щоб вони утворили текст,

Любов до Батьківщини починається з любові до матері. Мати навчила тебе ходити по рідній землі, пізнавати по запаху квітів, по голосу - птахів. Усе хороше починається з любові. Від мами ти вперше почув мову своєї Вітчизни.

Пам’ятай свій священний обов’язок, будь достойним сином України-неньки. Мати зростила тебе не тільки своїм сином, а й сином України.

- А зараз простежимо за текстом, який у вас на картках. (Один учень читає текст голосно)

Жили собі чоловік і жінка. Мали, вони дочку на ім’я Зозуля. Вона була дуже розумна дівчина, тільки лінива. Не хотіла нічого робити.

Одного разу послала її мати на леваду брати льон. Зозуля льону не брала, а вилізла на дуба, сіла на гілляці та до хлопців: „Ку-ку! Ку-ку!” Мати почула, розсердилася, та й каже: „А кувала б ти, доки світу й сонця!”

Зозуля почула материн проклін, заплакала. А ті сльози покапали на дубове листя, та й застигли навіки. Сама ж вона обернулася, на птаха, стрепенула крильми та й полетіла поміж птахами жити.

Тепер зозуля - птах така сама ж ледача, як була дівкою. Гнізда собі не в’є, пташенят своїх не годує. Літає по дібровах та дітям угадує, скільки їм років, а дівчатам - коли вони заміж підуть. (За легендою).

- Скажіть, про кого розповідається у тексті? (Про ледачу зозулю, що не хотіла робити).

- А те, про що розповідається у тексті, як ви знаєте, називається темою. Вона найчастіше відображена у заголовку.

- Який заголовок можна дати текстові? (Зозулині сльози)

- Чи відображає назва тексту його тему?

- Яка основна думка висловлювання?