Головні принципи навчання

Педагогіка: історія і сьогодення » Головні принципи навчання

Сторінка 5

*педагогічний аналіз результатів навчання з наступним коригуванням тощо.

До третій групи визначають ті, що відображають закономірності начально - пізнавальної діяльності навчаємих(суб‘єктів учіння).

До них належати:

• Принцип мотивації навчально-пізнавальної діяльності студентів.

Аналіз досвіду сучасних педагогів-новаторів показує, що найефективнішим напрямом підвищення якості будь-якого навчання є створення таких психолого-педагогічних розумів, за яких студент спроможний зайняти активну особистісну позицію і найбільш повною мірою розкритися не тільки як об'єкт навчальної діяльності, а і як суб'єкт, що є найважливішою передумовою свідомого ставлення до навчання, і міцних, глибоких знань, і взаємовідносин у навчальній групі. Бути суб'єктом для студента означає його перетворення із пасивної істоти в активну, тобто в зацікавленого учасника власних навчально-пізнавальних дій.

Ідея опрацювання цього принципові належить сучасним вченим дидактам В.Оконю, Ю.К.Бабанському, психологові Л.І.Божович та іншім.

У психології щодо поняття «мотивація» немає єдиного підходу. Одні під мотивацією розуміють певні спонукання, які викликають активність організму і визначають її спрямованість (М.Ш.Магомед-Емінов), інші - сукупність факторів, які підтримують і направляють поведінку (Мадсен, Годфруа), ще інші — сукупність мотивів (К.К.Платонов, В.Д.Щадриков). Трудність визначення зрозуміти «мотив» і «мотивація» полягає в тому, що ці два поняття взаємопов'язані та взаємозумовлені, алі більш у дидактиці використовується третій підхід.

Мотивація навчальної діяльності складається із сукупності певних мотивів. А мотив — це предмет діяльності, за яким завжди стоїть певна потреба (О.М.Леонтьєв). Своєю чергою, потреба викликає певне переживання, інтерес, спонуку, надає смислу навчальній діяльності. Для того, щоб студент активно прилучався до навчально-пізнавальної діяльності, необхідно, щоб вона набула для нього особистісного смислу, викликала позитивні переживання, намагання і прагнення.

Склались різні критерії класифікації мотивів у системі навчання. Наприклад, за видом виокремлюють соціальні та пізнавальні мотиви. За ступенем усвідомленості студентом власних потреб в учінні — усвідомлені та неусвідомлені, за характером прояву — дійсні та хибні.

Для ефективної реалізації цього принципові можна сформулювати такі правила:

*формування широкого кругозорові щодо різноманітних проблем суспільного життя України;

*перетворення студентів у зацікавлених та активних учасників життєдіяльності навчальної групи;

*розвиток інтересу до конкретного фаху;

*зацікавлення студентів у результатах своєму учінні й демонстрація їх для досягнення успіху в професійній діяльності;

*визначення конкретних цілей і завдань навчальної діяльності, шкірного навчального заходові;

*надання особистісного смислу й конкретного змісту навчальній діяльності студентів;

*широке застосування активних методів навчання;

*особлива увага сучасним дидактичним концепціям;

*урахування пізнавальних мотивів і на їхній основі мотивів професійних досягнень тощо.

Принцип активності, свідомості та самостійності студентів є немовби похідним від принципові мотивації, у якому активність визначається важливіший умовою досягнення цілі-основоположною категорією дидактики.

Однією з розумів досягнення успіху в навчально – пізнавальній діяльності є активність студентів, в основі якої лежить змістовна мотивація, спрямована на долю в учінні. Ця активність виражається в тому, що студенти усвідомлюють цілі навчання, планують і організовують свою діяльність, уміють її контролювати, виявляють інтерес до професійних знань, ставлять питання та вміють їх вирішувати, це вияв ставлення студента до процесу навчання, яку характеризується прагненням досягти поставленої мети в межах заданого година.

Страницы: 1 2 3 4 5 6



Сутність та наступність навчально-виховного процесу в дошкільних закладах
Перебудова системи освіти з переходом на нові зміст, структуру й терміни навчання вимагає змін в організації та у змісті педагогічного процесу. Ці зміни зумовлюють також необхідність перегляду деяких ...

Проведення уроку історії по темі "Київська Русь за наступників Ярослава. Володимир Мономах"
Мета уроку: ознайомити учнів з особливостями періоду історії Київської держави за правління синів Ярослава Мудрого; працювати над поняттями “міжусобні війни”, “народні повстання”, показати, що завдяк ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net