Текст і проблема зв’язності

Сторінка 5

У смисловій цілісності тексту відображаються ті зв'язки і залежності, які мають місце в самій дійсності (подія, явище природи, світ людини тощо). Цілісність, або тематична єдність тексту виражається в тому, що всі його елементи прямо чи опосередковано зв'язані з предметом мовлення, завданням і основною думкою висловлювання. Текст набуває цілісності тоді, коли відбір матеріалу підпорядкований розкриттю основної думки.

Завершеність. Ця категорія тексту була предметом лінгвістичних досліджень І.Р. Гальперіна, В.А. Звегинцева, В.П. Ніколаєвої, Л.А. Ноздріної, В.Н. Мещерякова.

Узагальнюючи отримані ученими дані, можна гранично коротко виразити суть цього поняття в наступних характеристиках:

1. Завершеність – це властивість цілого тексту, а не його частини.

2. Завершеним текст можна рахувати тоді, «коли, з погляду автора, його задум отримав вичерпний вираз».

3. Завершеність формально виражається в наявності зачину і кінцівки. «У своєму правильно оформленому вигляді текст має початок і кінець. Текст без початку і кінця може існувати лише як відхилення від типологічно встановленого зразка тексту».

У текстах художнього стилю наявність кінцівки – не обов'язковий елемент. Відсутність кінцівки може означати, що «автор не вважає потрібним повідомляти висновок, рішення, остаточну думку, вважаючи, що змістово-фактуальна інформація або ж підтекст підкажуть читачеві необхідне або можливе рішення, а сам автор як би тільки «наштовхує» його».

Якщо завершеність тексту співвідноситься з вичерпною вираженістю задуму, то слід уточнити, що під задумом розуміється тема, головна думка і запланована автором дія на читача.

Як же співвідносяться завершеність і заголовок (назва) тексту? На це питання можна відповісти, зіставивши трактування поняття «заголовок» в численних визначеннях, які зробили учені, що дослідили цей феномен (Л.С. Виготський, І.Р. Гальперін, В.С. Мужев).

Л.С. Виготський розглядає заголовок як домінанту, яка визначає собою всю побудову розповіді. Подібне, але більш конкретизоване розуміння заголовка виявляємо у І.Р. Гальперіна: «Назва – це стислий зміст тексту». Учений порівнює заголовок із стислою пружиною, яка, розгортаючись, складає весь зміст тексту.

Заголовок розглядається вченими як елемент тексту – формальний, композиційний, смисловий – і розуміється як «цілісна одиниця мови, що стоїть перед текстом, є назвою тексту, що вказує на зміст цього тексту, відокремлює даний відрізок мови від інших».

Заголовки по-різному співвідносяться з текстом: одні називають тему, інші тему і головну думку, треті є «як би тезою самого корпусу тексту», четверті є кодом, який можна розгадати лише після прочитання всього тексту (це найчастіше заголовки-метафори), тому в тексті вони виконують функції номінації і предикації.

У наукових текстах заголовок часто виражає основний зміст і концепцію, а іноді лише указує на предмет думки. У художніх же текстах назву часто лише опосередковано зв'язано з текстом. «Іноді сенс назви завуальований метафорично і метонімічно».

У зв'язку з цим учений пропонує класифікацію заголовків за формою тих, що містяться в них ССЦ:

а) назва-символ;

б) назва-теза;

в) назва-цитата;

г) назва-повідомлення;

д) назва-натяк;

е) назва-оповідання.

У лінгвістичній науці описані і інші підходи до класифікації заголовків:

1) семантичний підхід, при якому визначається взаємозв'язок заголовка і змісту тексту (заголовки-асоціації: метафори, антитези та ін.);

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8



Експериментальна перевірка розвитку пізнавальної активності у молодших школярів на уроках української мови
З метою доведення ефективності виявленої та обґрунтованої сукупності шляхів удосконалення розвитку пізнавальної активності в початковій школі і з’ясування їх впливу на процес формування мовних знань ...

Виховання, школа і зародження педагогічної думки в державах стародавнього світу
Виховання та навчальна практика у країнах Стародавнього Сходу. Основні ознаки виховання у період становлення рабовласницького суспільства. Передумови виникнення перших шкіл. Розвиток систем письма у ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net