Текст і проблема зв’язності

Сторінка 5

У смисловій цілісності тексту відображаються ті зв'язки і залежності, які мають місце в самій дійсності (подія, явище природи, світ людини тощо). Цілісність, або тематична єдність тексту виражається в тому, що всі його елементи прямо чи опосередковано зв'язані з предметом мовлення, завданням і основною думкою висловлювання. Текст набуває цілісності тоді, коли відбір матеріалу підпорядкований розкриттю основної думки.

Завершеність. Ця категорія тексту була предметом лінгвістичних досліджень І.Р. Гальперіна, В.А. Звегинцева, В.П. Ніколаєвої, Л.А. Ноздріної, В.Н. Мещерякова.

Узагальнюючи отримані ученими дані, можна гранично коротко виразити суть цього поняття в наступних характеристиках:

1. Завершеність – це властивість цілого тексту, а не його частини.

2. Завершеним текст можна рахувати тоді, «коли, з погляду автора, його задум отримав вичерпний вираз».

3. Завершеність формально виражається в наявності зачину і кінцівки. «У своєму правильно оформленому вигляді текст має початок і кінець. Текст без початку і кінця може існувати лише як відхилення від типологічно встановленого зразка тексту».

У текстах художнього стилю наявність кінцівки – не обов'язковий елемент. Відсутність кінцівки може означати, що «автор не вважає потрібним повідомляти висновок, рішення, остаточну думку, вважаючи, що змістово-фактуальна інформація або ж підтекст підкажуть читачеві необхідне або можливе рішення, а сам автор як би тільки «наштовхує» його».

Якщо завершеність тексту співвідноситься з вичерпною вираженістю задуму, то слід уточнити, що під задумом розуміється тема, головна думка і запланована автором дія на читача.

Як же співвідносяться завершеність і заголовок (назва) тексту? На це питання можна відповісти, зіставивши трактування поняття «заголовок» в численних визначеннях, які зробили учені, що дослідили цей феномен (Л.С. Виготський, І.Р. Гальперін, В.С. Мужев).

Л.С. Виготський розглядає заголовок як домінанту, яка визначає собою всю побудову розповіді. Подібне, але більш конкретизоване розуміння заголовка виявляємо у І.Р. Гальперіна: «Назва – це стислий зміст тексту». Учений порівнює заголовок із стислою пружиною, яка, розгортаючись, складає весь зміст тексту.

Заголовок розглядається вченими як елемент тексту – формальний, композиційний, смисловий – і розуміється як «цілісна одиниця мови, що стоїть перед текстом, є назвою тексту, що вказує на зміст цього тексту, відокремлює даний відрізок мови від інших».

Заголовки по-різному співвідносяться з текстом: одні називають тему, інші тему і головну думку, треті є «як би тезою самого корпусу тексту», четверті є кодом, який можна розгадати лише після прочитання всього тексту (це найчастіше заголовки-метафори), тому в тексті вони виконують функції номінації і предикації.

У наукових текстах заголовок часто виражає основний зміст і концепцію, а іноді лише указує на предмет думки. У художніх же текстах назву часто лише опосередковано зв'язано з текстом. «Іноді сенс назви завуальований метафорично і метонімічно».

У зв'язку з цим учений пропонує класифікацію заголовків за формою тих, що містяться в них ССЦ:

а) назва-символ;

б) назва-теза;

в) назва-цитата;

г) назва-повідомлення;

д) назва-натяк;

е) назва-оповідання.

У лінгвістичній науці описані і інші підходи до класифікації заголовків:

1) семантичний підхід, при якому визначається взаємозв'язок заголовка і змісту тексту (заголовки-асоціації: метафори, антитези та ін.);

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8



Задачі на знаходження невідомого від'ємника
Підготовча робота та методика пояснення вибору дій у задачах на знаходження невідомого від'ємника схожа на методику роботи над задачами на знаходження невідомого доданка та на знаходження невідомого ...

Обґрунтування ефективних шляхів і засобів розвитку соціальної активності молодших школярів на уроках трудового навчання
У процесі організації і проведення експериментального дослідження слід враховувати, що в умовах інтенсифікації суспільного життя дитина отримує реальну можливість спостерігати ті різноманітні за соці ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net