Критерії оцінки готовності дітей до школи

Сторінка 1

Віддаючи дітей до першого класу, батьки часто тривожаться: чи готові ті до навчання? За якими критеріями можна визначити це?

Перед початком шкільного життя дитини важливо визначити її психологічну зрілість, те, чи готова вона до навчання у школі. Психологи виокремлюють три аспекти психологічної зрілості: інтелектуальний, емоційний та соціальний. Під час з’ясування інтелектуальної зрілості дитини визначається її рівень знань та уявлень про навколишній світ, явища природи, уміння узагальнювати групу предметів, визначати причинно-наслідкові зв’язки. Важливо також визначити рівень здатність до навчання, спроможність утримувати нові знання й застосовувати їх на практиці.

Емоційна зрілість — це здатність тривалий час виконувати не завжди цікаву роботу, послаблення безпосередніх, імпульсивних реакцій. Соціальна зрілість — здатність спілкуватися з однолітками, уміння підлаштувати свою поведінку до законів дитячої групи, уміння вислуховувати і виконувати завдання педагога.

Хто саме може фахово оцінити готовність дитини до навчання у школі та над чим можуть попрацювати батьки, щоб допомогти своїм дітям?

Фахівець, оцінивши усі три аспекти, може розповісти про можливості дитини щодо її навчання у школі. Діти по-різному розвиваються. Одна дитина може мати розвинене мовлення, але бути незграбною і повільною, інша — добре рахувати, та не в змозі засвоїти букв тощо. Тому дуже важливим є індивідуальний підхід до кожного учня першого класу. Значна кількість проблем у навчанні є наслідком інтелектуальної дисгармонійності в цілому нормально розвиненої дитини. Типовий приклад — домінування певного типу сприйняття. Найбільш поширений спосіб подання інформації у школі — словесні пояснення вчителя. Їх легко сприймають так звані аудіали, інші діти значно краще засвоюють матеріал, побачивши, прочитавши його. Тому що вони — візуали. Найбільш виграшним є змішаний аудіально-візуальний тип сприйняття.

Важче розібратися з дітьми, у котрих добре розвинена рухливість. Вони можуть дуже добре ліпити, малювати, але навички читання, письма їм засвоїти буває складно. Такі діти часто потрапляють у спеціальні школи.

Масове обстеження дітей-дошкільнят і першокласників засвідчує рідкісність такого явища, як гармонійний розвиток дитини. Та за умов правильного навчання гармонізація розвитку цілком можлива. Значної уваги слід надавати розвиткові мовлення дитини, звертаючи увагу не лише на правильність вимовляння звуків, але й уживання слів, уміння складати речення, багатство її словникового запасу.

Які неприємності можуть очікувати у школі на школяра, особливо першокласника, та яким чином їх можна усунути?

Ті діти, які погано розмовляють, здебільшого тривалий час не можуть навчитися читати, пишуть так, як сприймають слова на слух, припускаються багатьох специфічних помилок. Якщо завчасно не простимулювати формування навичок читання й письма, то в подальшому виникнуть проблеми із засвоєнням інших шкільних предметів. Слід пам’ятати, що під час навчання навичка читання повинна передувати навичці письма. Нині ж часто за нетривалий час діти змушені паралельно засвоювати обидві навички. Якщо вчасно не допомогти дитині, то в середніх класах виправити недолік, допомогти дитині буває дуже складно. Неподолані труднощі, які відчуває учень, провокують появу емоційно-особистісних порушень. Першокласники можуть стати жертвами невротичних розладів: діти стають дратівливими, часто й легко ображаються, плачуть. З часом вони швидко втомлюються. Та це не заважає їм бути непосидючими, заважати іншим учням. Можуть виникнути активний і пасивний протести. Зникає бажання йти до школи, кожен ранок стає проблемним і для дитини, і для батьків. Іноді у дитини виникають неконтрольовані денні й нічні сечо— й каловиділення, порушення сну й апетиту. Значне збільшення мовленнєвого контакту може спричинити затинання: організм дитини реагує появою тиків — мимовільних скорочень окремих м’язів. Усі названі симптоми свідчать про необхідність звернення по допомогу до спеціаліста, завдяки чому їх можна позбутися. Коли ваша дитина стане успішною в провідній для неї діяльності (навчанні), емоційно-особистісні порушення зменшуються або й зовсім зникають, нормалізується поведінка, з’являється упевненість у собі.

Чи можливо убезпечитися від небажаних для дітей і батьків наслідків неготовності майбутніх першокласників до школи?

Цілком логічно, що батьки звертаються до спеціалістів (дитячих психіатрів, психологів, логопедів), коли виникають проблеми, з якими вони самі не спроможні впоратися. Здебільшого це вже запущені ситуації, коли допомогти буває складно. Тому важливим є проведення діагностичного обстеження якомога раніше. Рівень готовності дитини до школи можна перевірити так:

Страницы: 1 2



Соціально-педагогічні умови ефективності профорієнтації старшокласників
Проведене нами дослідження показало, що сучасні старшокласники стикаються з множиною проблем при професійному самовизначенні. Ці проблеми пов'язані з недостатніми знаннями учнів про світ професій, пр ...

Спортивно-ігрова форма організації занять з фізичної підготовки
Організація занять з фізичної підготовки в значній мірі визначається фізичним та психічним розвитком дітей, що підтверджується науковими дослідженнями і педагогічною практикою. В переважній більшості ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net