Нетрадиційні форми навчання школярів на уроках української мови та літератури

Педагогіка: історія і сьогодення » Нетрадиційні форми навчання школярів на уроках української мови та літератури

Сторінка 1

Сучасна школа повинна насамперед піклуватися про розвиток особистостей. Чи не тому ми часто бачимо світ у чорно-білих кольорах, що в ньому так мало людей, які мають свої думки, переконання?

Як на мене, література й мова вивчаються в школі не для того, щоб через багато років людина могла розповісти всі правила, назвати біографічні дані кожного письменника, знати тему та ідею художнього твору. Ставлю перед собою інше завдання – навчити дитину жити, думати, володіти усним та писемним мовленням.

Потрібно, щоб кожен учень усвідомив: мова не просто засіб спілкування, а генетичний код, і порушення цього коду породжує хаос у душі, розриває генетичний зв’язок між поколіннями. К. Ушинський писав: "Відберіть у народу все – і він усе може повернути, але відберіть мову, і він більше ніколи не створить її ".

Справді вчитель творить людську душу, розвиває почуття. Ще Аристотель вважав: якщо ми піклуємося лише про розумовий розвиток молодої людини, забуваючи про необхідність розвитку її почуттів, ми йдемо назад, а не в перед.

Будь-яка творчість передбачає любов, тому і діяльність учителя немислима без неї. Якщо учень і вчитель ідуть на урок з почуттям любові, добра, поваги, то відбудеться єднання душ, що сприятиме ефективному навчанню й вихованню. Саме з любові і поваги проростає коріння взаєморозуміння, взаємозбагачення, взаємодопомоги, взаємодовіри, взаємоконтролю.

Дитина – не папір , на якому потрібно щось намалювати, це папір з малюнком, який нанесла природа. Отже, потрібно лише створювати умови для навчання й виховання. "Не вчи камінь котитися, сама природа навчила його. Прийми лише перешкоду, і він сам покотиться", - справедливо писав Г. Сковорода.

Доброзичливе, щире, відкрите, емоційне, наукове спілкування – ось що таке для мене уроки мови й літератури. На них учень і вчитель обмінюються враженнями, сперечаються, висловлюють свої думки, пізнають щось нове. Найкорисніші уроки, які наповнені добрими емоціями і почуттям, на яких панує робоча атмосфера. Якщо ви зайшли до класу, а очі учнів мертві, ледь жевріють, спробуйте своїм поглядом, словом "запалити" їх, тому що без цього ваш урок пройде марно.

Тому перед вчителями-мовниками країни – важлива і складна державна задача, для вирішення якої потрібні знання, енергія, пошук нових шляхів. Кожен, хто пов’язаний з викладанням мови, знає, що засвоюється матеріал тим легше і краще, чим більше зацікавлений у ньому той, хто навчається, чим більше він захоплений навчанням.

Анатоль Франс якось зазначив:"Мистецтво навчання є мистецтво пробудження в юних душах допитливості і послідуючого її задоволення. Коли ж насильно забивають голову знаннями, вони тільки гнітять і засмічують розум". Необхідно, щоб урок словесності був високоефективним, щоб він залишав слід у душах підлітків. Тому досвід підказує, що у вивчення мови слід вносити нетрадиційні, нестандартні форми роботи, бо оновлення форм, змісту і методів навчання – це настійна вимога дня.

Нетрадиційний, нестандартний урок! . Ця форма класичних занять все наполегливіше утверджується в шкільній практиці. Багато вчителів вбачають у ній засіб подолання стереотипу уроку, зміни звичних способів спілкування, демократизації взаємовідносин між вчителями та учнями. Що ж дає нестандартний, нетрадиційний урок?

По-перше, активізацію розумової діяльності учнів. Стимулює мислити, думати, порівнювати, аналізувати, виправляючи свої помилки і помилки свого товариша.

По-друге, розвиток пізнавальних інтересів учнів до навчання. Їм цікаво вчитися, прагнучи знати якомога більше, щоб виступати в ролі вчителя, контролюючи чи перевіряючи товариша.

По-третє, розвиток зв’язного мовлення та творчих здібностей учнів. Вони вчаться правильно, грамотно і красиво говорити.

За новою навчально-виховною концепцією вивчення української мови учні мають не тільки засвоїти певну суму лінгвістичних понять та граматичних правил – вони повинні вільно володіти усною й писемною мовою, послуговуватися нею в різних ситуаціях.

Як же донести до кожного школяра багатство й красу рідного слова, виробити вміння невимушено вести бесіду, створювати тексти літературною мовою?

Ніякі новітні педагогічні технології не допоможуть словесникові це зробити, коли він за суб’єктом навчання не бачитиме живої людини, яка росте, пізнаючи навколишній світ і себе в ньому, не відчуває серцем душі цієї підростаючої особистості.

Страницы: 1 2 3 4



Етичні бесіди
Теми етичних бесід з хлопчиками Хлопчики — майбутні чоловіки: Яким повинен бути хлопчик? Чим хлопчик відрізняється від дівчинки? Що має вміти хлопчик (чоловік)? Яким ти хочеш бути, коли станеш доросл ...

Система практичних методів
Розглядаючи матеріал цього вступних до великого груп методів виробничого навчання роздягнула, необхідно про мітити, що усе раніше вивчені методи навчання — словесні і наочно-обслуговують в основному ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net