Нетрадиційні форми навчання школярів на уроках української мови та літератури

Така система орієнтує учнів не на запам’ятовування прослуханого, а на розуміння та аналіз мовного матеріалу в ході уроку. При цьому діти вчаться здійснювати взаємоконтроль і самоконтроль, працюють над виробленням навичок оволодіння новими формами планування самостійної роботи, на кожному уроці кожен учень працює безперервно. У 6-ому класі на уроці, тема якого "Рід іменників (повторення). Іменники спільного роду" виконуємо, наприклад, таке завдання.

Переписати, узгодивши прикметники з іменниками, визначити рід іменників:

Після того, як учні завдання виконали, відкриваю контроль, написаний на дошці:

Учні здійснюють самоконтроль, тобто кожен сам перевіряє свою роботу, виставляє собі оцінку відповідно до норм. Я також здійснюю контроль – перевіряю разом з учнями деякі роботи (а вони при цьому можуть зауважити, чи збігається їхня власна оцінка з моєю оцінкою, трактують свою точку зору на оцінку). Українська класика, кращі твори української діаспори, сучасна література сприяють становленню і розвиткові таких рис особистості, як патріотизм, зацікавлена участь в усіх державних і громадських справах, творче відношення до праці. Виховання таких рис – важлива мета вивчення літератури. Залучаючи майбутніх учасників розбудови незалежної України до скарбниць української літератури, формую в них естетичні смаки, високу моральність, духовні потреби. Для мене важливо, щоб вихованці вміли правильно оцінити вчинки людей і свої власні, прагнули наслідувати позитивних героїв, бачити і розрізняти погане і прекрасне навколо. На уроках літератури намагаюсь, щоб школярі не тільки зрозуміли і запам’ятали виучуване, але й відчули його. Емоційність допомагає глибше пізнати світ, сильніше відчути любов до добра і ненависть до зла, захоплюватися благородством й боротися з тим, що заважає нам жити. На кожному уроці працюю над збагаченням словникового запасу, розвиваю творчу самостійність, інтерес до знань. Знаючи, що уроки літератури - це уроки моральності, патріотизму, проводжу в класах уроки-суди, уроки-семінари, уроки-концерти, уроки-подорожі, уроки-екскурсії, уроки-диспути та уроки-зустрічі. Для цього звертаюся до періодичних видань: журнал "Українська мова та література", "Дивослово", газети "Українська мова та література" видавництва "Шкільний світ". Нещодавно провела такий урок-зустріч з персонажами та автором повісті "Захар Беркут" І. Я. Франка у 7-ому класі. Така нетрадиційна форма уроку дала можливість залучити до уроку всіх учнів, захопити їх своєю неординарністю, красою західноукраїнського одягу, можливістю виявити і показати свої образотворчі вміння (було багато виконано малюнків до епізодів повісті ), вміння висловлювати свої думки, ставити питання та давати на них аргументовані відповіді. Учні перевтілювалися в героїв повісті і намагалися донести до присутніх на уроці той дух патріотизму, єдності, згуртованості, доброти, чесності, людяності та справедливості, який був притаманний нашим предкам у 13 столітті, та показати актуальність цього твору в наші дні, бо він змушує нас замислитись над багатьма проблемами сьогодення.

Цікаво проходять уроки літератури рідного краю, на які я намагаюся запрошувати місцевих аматорів слова. Традицією стали зустрічі з Ступаком Станіславом Івановичем, поетом, ветераном Великої Вітчизняної війни Верлокою Федором Йосиповичем, гумористом села. Ось які враження залишились в учнів після таких знайомств.

"Мені дуже сподобались вірші Станіслава Івановича. Я була у захваті від почутого. Ця зустріч залишиться надовго в моїй пам’яті".

Павленко Таня, учениця 6-Б класу.

"Мені запам’яталася зустріч з нашим односельчанином – гумористом, Федором Йосиповичем Верлокою. Його гумористичні байки, побрехеньки нікого не залишили байдужими, вони розкривали і висміювали недоліки нашого суспільства, засуджували негативні риси молоді, навіть стосувалися деяких з вихованців нашої школи".

Яропут Наталя, 7-А клас.

Застосування таких нетрадиційних форм навчання забезпечує на моїх уроках ефективність і результативність, сприяє формуванню активної особистості, дає можливість індивідуалізовано підходити до організації навчальної діяльності учнів з різним рівнем підготовленості, виявляти їх здібності та можливості, які на звичайних уроках не проявляються.