Проведення уроку історії по темі "Київська Русь за наступників Ярослава. Володимир Мономах"

Педагогіка: історія і сьогодення » Проведення уроку історії по темі "Київська Русь за наступників Ярослава. Володимир Мономах"

Сторінка 1

Мета уроку: ознайомити учнів з особливостями періоду історії Київської держави за правління синів Ярослава Мудрого; працювати над поняттями “міжусобні війни”, “народні повстання”, показати, що завдяки зусиллям таких вольових, талановитих політиків як Володимир Мономах і його син Мстислав, на деякий час вдалося зупинити процес політичного роздроблення держави. Розвивати вміння учнів порівнювати історичні явища та події, оцінювати їх значення, працювати з писемними джерелами; розкривати значення історичних осіб, виховувати повагу до історичного минулого своєї вітчизни.

Обладнання: карта “Давньоруська держава – Київська Русь”, атласи з історії України.

Структура уроку.

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Правління Ярославичів.

2. Боротьба з кочовиками.

3. Повстання киян 1068 р.

4. Боротьба за київський стіл між Ярославичами.

5. Любецький з’їзд князів.

6. Володимир Мономах – людина і політик.

7. Правління Мстислава Володимировича.

IV. Підсумковий етап.

V. Домашнє завдання.

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. З діяльністю якого князя ми знайомилися на минулому уроці?

2. Чому за Ярослава Мудрого Київська Русь досягла найбільшого розвитку?

3. Коли помер Ярослав Мудрий?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Читаю уривок з книги О. Олеся “Княжа Україна” ст. 89. Бесіда: Що заповідав Ярослав Мудрий своїм синам?

Сьогодні на уроці ми познайомимося з тим, чи виконали сини Ярослава Мудрого його заповіт. Ми дізнаємося про правління Ярославичів, про боротьбу з новими ворогами - половцями, про князівські з’їзди та їх рішення, про діяльність Володимира Мономаха.

Як досвідчений і мудрий політик Ярослав усвідомлював неминучість боротьби за владу між синами після своєї смерті. Щоб запобігти цьому, Ярослав склав заповіт, у якому йшлося про порядок успадкування великокнязівської влади та розподіл між синами території імперії на окремі володіння – уділи. Київ, Новгород, Деревлянська та Турово-Пінська землі дісталися старшому синові Ізяславу; Чернігів із Сіверською землею – Святославу; Переяслав із Південним Лівобережжям – Всеволоду; Волинська земля – Ігорю; Смоленська – В’ячеславу, Галицька – племіннику Ростиславу Володимировичу; Полоцька – троюрідному племіннику Всеславу Брячиславичу. На старшого сина Ізяслава, як на князя Київського, покладалася роль глави держави.

Був запроваджений новий порядок престолонаслідування. На дошці з допомогою табличок роблю дві схеми:

Принцип престолонаслідування, який існував до 1054 р.

З кою метою Ярослав Мудрий встановив саме такий принцип успадкування київського столу? (Щоб запобігти розпаду держави).

Слабкість влади великого князя Ізяслава виявилася відразу ж, оскільки Святослав і Всеволод відмовилися її визнавати. Не маючи сил відстояти одноосібність свого правління, Ізяслав погодився на спільне з братами керівництво державою. Так виник тріумвірат Ярославичів, які правили країною майже 15 років, спільно вирішували найважливіші політичні справи. Вони усунули від державного життя молодших братів – Ігоря та В’ячеслава, а після смерті останніх прибрали їхні володіння до своїх рук. Зрозуміло, що несправедливо обділені родини молодших Ярославичів затаїли образу і згодом взяли активну участь у боротьбі за владу. Ці та інші князі-сироти, яких позбавляли уділів, отримали назву ізгоїв.

Страницы: 1 2 3



Історія української школи і педагогіки
Виховання у східних слов’ян. Мета, зміст, засоби і традиції виховання у східних слов’ян. Етнопедагогіка. Джерела виховної мудрості. Виникнення і поширення писемності у східних слов’ян. Зародження і р ...

Проблема зв’язного мовлення старших дошкільників на сучасному етапі
Зазначимо, що мовленнєва компетенція є однією з провідних базисних характеристик особистості, що формується на етапі дошкільного дитинства (А.М.Богуш, М.С.Вашуленко, Н.В.Гавриш, О.Л.Кононко, К.Л.Крут ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net