Проведення уроку історії по темі "Київська Русь за наступників Ярослава. Володимир Мономах"

Педагогіка: історія і сьогодення » Проведення уроку історії по темі "Київська Русь за наступників Ярослава. Володимир Мономах"

Сторінка 2

Кожний з Ярославичів насамперед прагнув задовольнити власні інтереси, менш за все дбаючи про державні справи. Вони не спромоглися завчасно оцінити загрозу з боку половців (кипчаків). Влітку 1068 року у битві на річці Альті Ізяслав, Святослав і Всеволод зазнали жорстокої поразки від половців. Безпорадність князів, які допустили безжальне пограбування населення Переяславщини і Київщини половцями, викликала гостре невдоволення киян. Вони зібралися на віче і звернулися до Ізяслава з вимогою дати зброю і коней для боротьби з половцями. Оскільки той відмовився, 15 вересня почалося повстання. Ізяслав втік до Польщі. Повернути київський стіл йому допоміг польський король Болеслав ІІ Сміливий. Вступивши в місто, Ізяслав учинив жорстоку розправу над киянами.

Позитивною стороною діяльності тріумвірату Ярославичів став подальший розвиток законодавства. У 1072 році Ізяслав, Святослав, Всеволод, бояри і вище духовенство на з’їзді затвердили новий збірник законів – “Правда Ярославичів”. Значення “Правди Ярославичів” полягало насамперед у розробці правових норм, які мали регулювати феодальні відносини, що розвивалися в суспільстві.

Невдовзі після прийняття “Правди Ярославичів” відносини між братами погіршилися. Тріумвірат розпався. Святослав і Всеволод виступили проти Ізяслава. Великим князем київським став Святослав, а після його смерті в 1076 році влада перейшла до Всеволода, який князював до своєї смерті в 1093 році.

Головними претендентами на київський стіл стали переяславський князь Володимир Мономах і його двоюрідний брат Святополк Ізяславович. Щоб припинити князівські усобиці був скликаний з’їзд князів у Любечі. Учні читають п.2 § 12. Проводжу гру “Чиста дошка”. На дошці записую питання: 1.Які князі були присутні на з’їзді в Любечі? 2.Які рішення були прийняті? 3. Як ви вважаєте, в чому історичне значення цих рішень? 4.Чи були ці рішення виконані? 5.Що послужило причиною нової усобиці? 6.Які рішення були прийняті на з’їзді в Увітичах? Учні відповідають на ці питання, якщо відповіді правильні – питання з дошки витираються. Якщо учні на всі питання дадуть правильні відповіді, дошка залишиться чистою.

Висновок: князівські з’їзди виявилися неспроможними вдосконалити систему політичних відносин й уникнути усобиць, однак відіграли позитивну роль в організації боротьби проти половців. Походи проти половців очолив енергійний Володимир Мономах. Йому вдалося об’єднати сили семи князів. Об’єднані сили князів здобули перемоги над половцями в 1103 і 1111 роках.

Святополка в народі не любили. По його смерті у 1113 році київське віче запросило на князівський стіл Володимира Всеволодовича Мономаха.

Заслуховуємо повідомлення учнів про Володимира Мономаха.

“Володимир був сином Всеволода Ярославича і дочки візантійського імператора Константина ІХ Мономаха Анастасії. Став він великим київським князем у похилому віці, в 60 років.

Після тривалих міжусобних битв період правління Володимира Всеволодовича став часом розквіту Київської Русі. Фактично відновилася одноосібна князівська влада. Всі князі корилися йому, знаючи не лише важку руку Володимира, а й справедливу вдачу. За своє правління Мономах здійснив 83 великі походи, 19 разів укладав угоди з половцями, полонив 300 половецьких ханів. Кочовики більше не турбували Русь, що дало можливість зосередитися на внутрішніх проблемах. Удосконалюючи управління державою, Мономах вніс зміни й доповнення до “Правди Ярославичів”, відомі під назвою “Уставу”.

Рішуче відстоявши кордони від зазіхань інших князів, Мономах у своїх руках зосередив три чверті руських земель.

Страницы: 1 2 3



Реабілітаційний супровід дітей з особливими потребами та їх родин у ході інтегрованого інклюзивного навчання
Реабілітаційний супровід здійснюється реабілітологом і передбачає кілька взаємопов'язаних сфер діяльності, спрямованих на підтримку здатності дитини справлятися зі специфічними завданнями в ході навч ...

Дидактична сутність словесних методів навчання як педагогічна проблема
Сучасна дидактика надає великого значення словесним методом навчання, одночасно відзначаючи неприпустимість їх ізоляції від інших методів і гіперболізування їх значення. Слово мудрого і поважаного на ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net