Проведення уроку історії по темі "Київська Русь за наступників Ярослава. Володимир Мономах"

Педагогіка: історія і сьогодення » Проведення уроку історії по темі "Київська Русь за наступників Ярослава. Володимир Мономах"

Сторінка 2

Кожний з Ярославичів насамперед прагнув задовольнити власні інтереси, менш за все дбаючи про державні справи. Вони не спромоглися завчасно оцінити загрозу з боку половців (кипчаків). Влітку 1068 року у битві на річці Альті Ізяслав, Святослав і Всеволод зазнали жорстокої поразки від половців. Безпорадність князів, які допустили безжальне пограбування населення Переяславщини і Київщини половцями, викликала гостре невдоволення киян. Вони зібралися на віче і звернулися до Ізяслава з вимогою дати зброю і коней для боротьби з половцями. Оскільки той відмовився, 15 вересня почалося повстання. Ізяслав втік до Польщі. Повернути київський стіл йому допоміг польський король Болеслав ІІ Сміливий. Вступивши в місто, Ізяслав учинив жорстоку розправу над киянами.

Позитивною стороною діяльності тріумвірату Ярославичів став подальший розвиток законодавства. У 1072 році Ізяслав, Святослав, Всеволод, бояри і вище духовенство на з’їзді затвердили новий збірник законів – “Правда Ярославичів”. Значення “Правди Ярославичів” полягало насамперед у розробці правових норм, які мали регулювати феодальні відносини, що розвивалися в суспільстві.

Невдовзі після прийняття “Правди Ярославичів” відносини між братами погіршилися. Тріумвірат розпався. Святослав і Всеволод виступили проти Ізяслава. Великим князем київським став Святослав, а після його смерті в 1076 році влада перейшла до Всеволода, який князював до своєї смерті в 1093 році.

Головними претендентами на київський стіл стали переяславський князь Володимир Мономах і його двоюрідний брат Святополк Ізяславович. Щоб припинити князівські усобиці був скликаний з’їзд князів у Любечі. Учні читають п.2 § 12. Проводжу гру “Чиста дошка”. На дошці записую питання: 1.Які князі були присутні на з’їзді в Любечі? 2.Які рішення були прийняті? 3. Як ви вважаєте, в чому історичне значення цих рішень? 4.Чи були ці рішення виконані? 5.Що послужило причиною нової усобиці? 6.Які рішення були прийняті на з’їзді в Увітичах? Учні відповідають на ці питання, якщо відповіді правильні – питання з дошки витираються. Якщо учні на всі питання дадуть правильні відповіді, дошка залишиться чистою.

Висновок: князівські з’їзди виявилися неспроможними вдосконалити систему політичних відносин й уникнути усобиць, однак відіграли позитивну роль в організації боротьби проти половців. Походи проти половців очолив енергійний Володимир Мономах. Йому вдалося об’єднати сили семи князів. Об’єднані сили князів здобули перемоги над половцями в 1103 і 1111 роках.

Святополка в народі не любили. По його смерті у 1113 році київське віче запросило на князівський стіл Володимира Всеволодовича Мономаха.

Заслуховуємо повідомлення учнів про Володимира Мономаха.

“Володимир був сином Всеволода Ярославича і дочки візантійського імператора Константина ІХ Мономаха Анастасії. Став він великим київським князем у похилому віці, в 60 років.

Після тривалих міжусобних битв період правління Володимира Всеволодовича став часом розквіту Київської Русі. Фактично відновилася одноосібна князівська влада. Всі князі корилися йому, знаючи не лише важку руку Володимира, а й справедливу вдачу. За своє правління Мономах здійснив 83 великі походи, 19 разів укладав угоди з половцями, полонив 300 половецьких ханів. Кочовики більше не турбували Русь, що дало можливість зосередитися на внутрішніх проблемах. Удосконалюючи управління державою, Мономах вніс зміни й доповнення до “Правди Ярославичів”, відомі під назвою “Уставу”.

Рішуче відстоявши кордони від зазіхань інших князів, Мономах у своїх руках зосередив три чверті руських земель.

Страницы: 1 2 3



Методичні передумови формування понять про іменник на уроках рідної мови
Вивчення іменника в початкових класах сприяє розвиткові логічного мислення дітей, мови, усвідомлення граматичних категорій (роду, числа, відмінка), формує навички свідомого вживання різних граматични ...

Висвітлення проблем спільного та роздільного навчання
Проблема спільного чи роздільного навчання має доволі тривалу історію. Відомо, що вже в середньовіччі практикувалось спільне навчання, саме в той час основна маса городян навчала своїх дочок у пошире ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net