Мовні засоби вираження зв’язності тексту. Лексичний повтор як засіб зв’язку

Педагогіка: історія і сьогодення » Формування умінь використовувати лексичний повтор як засіб міжфразного зв’язку » Мовні засоби вираження зв’язності тексту. Лексичний повтор як засіб зв’язку

Сторінка 3

У лінгвістичній інтерпретації під лексичним повтором розуміється засіб слововживання, який перебуває в неодноразовому використанні тієї самої лексичної одиниці в контактному чи дистантному синтаксичному контексті з певною структурно-художньою функцією.

Характер виразності повторів визначається їх структурою і місцем, яке займають повторювані одиниці у мові. Повтор фіксує увагу слухача (читача) на певних словах, посилює їх значення в контексті та емоційний вплив, утримує в пам’яті як слухача, так і оповідача нитку розповіді.

З погляду структурної організації розрізняють такі характеристики лексичних повторів: контактний – дистантний, концентрований – перманентний. Під контактним розуміється повтор лексично тотожних слів, розташованих безпосередньо одне за одним; дистантний повтор – це розташування лексем на відстані однієї від одної. Концентрованим повтором є дистантний чи контактний лексичний повтор багаторазового використання в тексті.

Лексичні повтори виражаються повнозначними частинами мови, а також службовими словами (сполучниками, частками) та вигуками.

Повтор іменних лексем використовується дуже широко і набув особливо великого значення як стилістична фігура.

Наприклад: Безцінне багатство, яке ми отримуємо у дитинстві, юності – це знання. День без думки, без читання, без розумової праці – бездушно прожитий день. Головним джерелом знань і бездонним джерелом твого духовного багатства є книга (В.О. Сухомлинський).

Контактні лексичні повтори як засіб реалізації мовної інерції можуть бути представлені прикметниково-іменниковим тавтологізмом. Сполучення такого типу найчастіше утворені тільки з двох компонентів, один із яких головний, а другий – залежний. Такий повтор дає можливість посилити за допомогою епітета того самого кореня зміст відповідного слова. Ці повтори характеризуються конденсацією якісної ознаки, що має узагальнене вираження і будується за принципом асоціативного нанизування, яке утворює в тексті відповідну структуру, що відображає хід думки. «Нанизування є досить вагомим, чи не найголовнішим засобом передачі смислу, що супроводжує всі інші типи зв’язку у тексті» (Севбо).

Наприклад: Цар же бо на свого сина дуже розсердився і велів його в темну темницю засадить і не велів йому їсти й пити дать; Ой, моя матінко! Будьте милосердна, украдьте в батька ключі да й випустіть мене з темної темниці (“Казка про Солов’я-розбійника і про сліпого царевича”).

Значна кількість повторів представлена якісними прикметниками.

Наприклад: А ліс темний-темний, дуби такі товсті, що чоловік не обніме . (“Кобиляча голова”).

Поширений повтор прикметників із зменшено-пестливим суфіксом –ісіньк. Наприклад: Біжить хлопчина додому радий-радісінький, нарешті тато повернувся . (“Чудо-груша”).

Повторення прикметників з цим суфіксом виражає найвищий ступінь вияву якості, яка пов’язується з її оцінкою, посилює експресивність тексту, надає йому відповідного емоційного забарвлення.

Лексичний контактний повтор прикметників із суфіксом –езн- надає прикметникам відтінку згрубілості, поєднує значення великої інтенсивності ознаки з позитивною або негативною оцінкою її. Наприклад:

Ой, як же мені не плакать? Як у моїй хаті звір страшний-страшезний сидить, що не можна й вигнать (“Коза-дереза”).

Майже кожен прикметник (залежно від контекстуального оточення) з найрізноманітнішою семантикою може виконувати у реченні роль епітета. Повторюючись кілька разів у різних варіантах, слово-повтор є дійовим засобом вираження експресії: не тільки увиразнює емоційне забарвлення слова, а й підсилює значення епітетів, їх конкретно-чуттєвий зміст.

У функції епітетів часто виступають прикметники на позначення кольорів, які, «відриваючись від свого основного, логічного значення, входять у сферу складного комплексу художньо осмислених побудов».

Наприклад: Дійшов на острів, аж там такий ліс густий, що ні пройти ні просунутися, та темний-темний… (“Царівна-жаба”).

Прикметники густий, темний-темний вказують на ступінь вияву ознаки.

Цікавим різновидом повторів є так звані “повтори-відгуки”, чи прийоми рифмованої “луни”.

Наприклад: Приходять вони додому, а там уже лев лежить. От вони сіли. Музика вийняв скрипку і – брень! дрень! І лев тільки поглядає (“Про Сученка-богатиря”).

Ці слова-повтори передають «забарвлення» основного фону іронії, осуду тощо.

Складовими лексико-морфологічних повторів (іноді з різним функціонально-стилістичним навантаженням) виступають також прислівники. Наприклад:

Що миліше рідної домівки? Там пахне свіжим хлібом. Там цвіте калина і квітнуть сади. Там лунає колискова мамина пісня. Там весело дзюрчать струмочки і наповняють ставки. Там минає наше дитинство .(З газети)

Страницы: 1 2 3 4 5 6



Формування мовної культури викладача вищої школи на рівні магістерської підготовки
Магістерська програма підготовки майбутніх педагогів вищої школи має бути націлена на формування в них високої мовної культури. Такий показник є надзвичайно важливим, адже викладач має бути, по-перше ...

Організація диференційованого навчання біології
У класах присутні відносно гомогенні угрупування школярів, оскільки учні різняться за інтелектуальним та творчим потенціалом, сформованістю мотиваційної сфери, працездатністю, рівнем засвоєння навчал ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net