Емпіричне дослідження динаміки розвітку культури поведінки дітей дошкільного віку

3. Оволодіння дітьми навичками культурної поведінки, уміннями вирішувати конфлікти соціально допустимими засобами, правилами виконання певної ролі. Основною формою роботи на цьому етапі був практикум "Азбука етикету". Заняття з практикуму проводилися у вигляді ігор-подорожей і мали наступну структуру: 1)підготовчий етап – метою якого було організувати дітей до активної участі у занятті, повідомити маршрут подорожі, викликати інтерес; 2) проведення гри-подорожі, під час якої головна увага вихователя була спрямована на розширення у дітей знань про правила етикету і вироблення способів дій у типових ситуаціях; 3) закріплення – передбачав застосування набутих умінь у різних ігрових ситуаціях; 4) заключний – діти разом з вихователем підводили підсумки заняття. Аналіз результатів контрольного експерименту дозволяє стверджувати, що експериментальна програма спричинила суттєві зрушення у когнітивній та емоційній сферах вихованців комплексу. Дещо нижчими є показники розвитку мотиваційної та діяльнісної сфер. Характеристика динаміки формування культури поведінки старших дошкільників дала можливість кількісно визначити рівні її сформованості після проведення експериментальної програми та порівняти їх з результатами констатуючого зрізу.

Результати проведеного дослідження дають підставу стверджувати, що запропонована нами цілісна модель психолого-педагогічних умов виявилася ефективною і сприяла формуванню культури поведінки дітей 6-7-го років життя.

В даної роботі ми розглянули особливості поведінки дітей дошкільного віку. Підведемо підсумки: що ж набуває дитина в процесі свого розвитку в період дошкільного дитинства?

У даному віці у дітей в інтелектуальному плані виділяються і оформляються внутрішні розумові дії і операції. Вони стосуються рішення не тільки пізнавальних, але і особових задач. Можна сказати, що в цей час у дитини з'являється внутрішнє, особисте життя, причому спочатку в пізнавальній області, а потім і в емоційно-мотиваційній сфері. Розвиток в тому і в іншому напрямах проходить свої етапи, від образності до символізму. Під образністю розуміється здатність дитини створювати образи, змінювати їх, довільно оперувати ними, а символізмом називається уміння користуватися знаковими системами (символічна функція, вже відома читачеві), здійснювати знакові операції і дії: математичні, лінгвістичні, логічні та інші.

Тут же, в дошкільному віці, бере свій початок творчий процес, що виражається в здатності перетворювати навколишню дійсність, створювати щось нове. Творчі здібності у дітей виявляються в конструктивних іграх, в технічній і художній творчості. У цей період часу одержують первинний розвиток наявні завдатки до спеціальних здібностей. Увага до них в дошкільному дитинстві є обов'язковою умовою прискореного розвитку здібностей і стійкого, творчого відношення дитини до дійсності.

У пізнавальних процесах виникає синтез зовнішніх і внутрішніх дій, що об'єднуються в єдину інтелектуальну діяльність. У сприйнятті цей синтез представлений перцептивними діями, в увазі — умінням управляти і контролювати внутрішній і зовнішній плани дії, в пам'яті — з'єднанням зовнішньої і внутрішньої структуризації матеріалу при його запам'ятовуванні і відтворенні.

Ця тенденція особливо виразно виступає в мисленні, де вона представлена як об'єднання в єдиний процес наочно-дієвого, наочно-образного і словесно-логічного способів рішення практичних задач. На цій основі формується і далі розвивається повноцінний людський інтелект, що відрізняється здатністю однаково успішно вирішувати задачі, представлені у всіх трьох планах.

У дошкільному віці з'єднуються уява, мислення і мова. Подібний синтез породжує у дитини здатність викликати і довільно маніпулювати образами (у обмежених, зрозуміло, межах) за допомогою мовних самоінструкцій. Це означає, що у дитини виникає і починає успішно функціонувати внутрішня мова як засіб мислення. Синтез пізнавальних процесів лежить в основі повноцінного засвоєння дитиною рідної мови і може — як стратегічна мета і система спеціальних методичних прийомів — бути використаний при навчанні іноземним мовам.

Одночасно завершується процес формування мови як засоби спілкування, що готує сприятливий грунт для активізації виховання і, отже, для розвитку дитини як особи. В процесі виховання, що проводиться на мовній основі, відбувається засвоєння елементарних етичних норм, форм і правил культурної поведінки. Будучи засвоєними і ставши характерними рисами особи дитини, ці норми і правила починають управляти його поведінкою, перетворюючи дії на довільні і етично регульовані вчинки.