Ретроспективний аналіз питання лінгвістики тексту в методичній та навчальній літературі

Педагогіка: історія і сьогодення » Формування умінь використовувати лексичний повтор як засіб міжфразного зв’язку » Ретроспективний аналіз питання лінгвістики тексту в методичній та навчальній літературі

Сторінка 3

У 50-ті роки вперше в українській методиці навчання мови з’являється думка про необхідність піднесення стилістичної грамотності школярів шляхом збагачення їхнього мовлення стилістичними ресурсами. Це пов’язано з іменами таких учених, як Б.М. Кулик, М.П. Миценко, Я.С. Шлаган. Така робота, на їхню думку, мала проводитись у старших класах.

На 50-ті роки припадає початок науково-методичної діяльності відомого російського вченого Т.О. Ладиженської, з ім’ям якої пов’язане виділення методики розвитку мовлення в окрему галузь лінгводидактики. Досліджуючи усне й писемне мовлення учнів, вона зробила спробу науково обґрунтувати ефективність навчання школярів середніх та старших класів будувати усні та письмові висловлювання, а також висунула думку про необхідність спиратися у процесі такої роботи на взаємозв’язок між усним і писемним мовленням. Саме врахування спільних і відмінних ознак у навчанні цих двох форм мовлення, на думку дослідниці, дає можливість розвивати в школярів уміння добирати потрібні для викладу думки факти, розміщувати частини змісту в логічній послідовності, надавати творам правильного, літературного мовного оформлення.

Заслуговують на увагу в розрізі досліджуваної проблеми методичні посібники 50-х років А.О. Дильової-Казанської, М.Л. Закожурникової і М.С. Рождественського, а також М.В. Колокольцева.

Таким чином, 40-50-ті роки характеризувалися посиленням уваги до питань психології усного й писемного мовлення, появою психологічних досліджень із проблеми динаміки усного й писемного мовлення молодших школярів, а також спробами визначити методичні заходи щодо розвитку вмінь продукувати зв’язні висловлювання певної форми мовлення. Відсутність ґрунтовних лінгвістичних досліджень усного й писемного мовлення не дала змоги вченим створити чітку модель формування комунікативних умінь і навичок, описати методичні шляхи підвищення культури усного й писемного мовлення.

Експериментальні дослідження 60-х років зумовили появу нових, науково обґрунтованих напрямів удосконалення методики навчання мови та мовлення. Так, аналізуючи усне монологічне мовлення учнів 5 – 7-х класів, Т.О. Ладиженська виявила значні недоліки у висловлюваннях п’ятикласників, а саме: усні висловлювання (як і письмові) надзвичайно бідні за своїм змістом; порівняно з письмовими вони характеризуються відсутністю цілеспрямованості, непослідовністю, бідністю мовного оформлення, інтонаційною невиразністю, монотонністю, уривчастістю. Школярі використовують у своєму усному мовленні ті мовні засоби, які властиві писемному . Причину таких недоліків Т.О.Ладиженська пояснює відсутністю цілеспрямованої роботи з розвитку усного мовлення в початкових класах, а також ігноруванням принципу наступності й перспективності в побудові вправ із розвитку усного мовлення.

Дослідження Т.О. Ладиженською таких ознак усного монологічного мовлення учнів середніх класів, як граматична будова, інтонаційне оформлення, послужило основою для виявлення шляхів удосконалення мовленнєвих умінь і навичок молодших школярів.

Види письмових вправ, методика їх застосування були предметом уваги таких українських учених, як В.Я. Мельничайко, Л.Д. Нечай, І.С. Олійник, В.Л. Омеляненко, І.О. Синиця.

У працях видатного педагога, вченого В.О. Сухомлинського приділяється багато уваги розвитку мовлення дитини як важливого фактора емоційно-естетичного виховання. Складання молодшими школярами творів про природу, на думку вченого, – найважливіша форма роботи з розвитку мовлення й мислення. В основі таких творів – усе, що діти пережили від побаченого й почутого. Він вважав, що переживання радості пізнання – поштовх до активізації дітей, початок їх активної розумової діяльності. Сприймання образів природи збагачує думку, уяву, мислення й мовлення. Саме у зв’язку з природою можна показати невичерпність такого життєдайного джерела, як рідна мова. Краса природи й емоційне слово вчителя про цю красу створюють природні умови для розвитку вмінь користуватися всіма виражальними засобами мови з метою передати власні думки й почуття.

Проблеми розвитку усного мовлення школярів знайшли відображення у працях М.В. Леонової, В.І. Русіної, І.О. Синиці, Н.Г. Шкуратяної та ін. Слід наголосити, що основна увага вчених була зосереджена на формуванні орфоепічних умінь і навичок школярів та збагаченні їхнього словникового запасу.

Основою формування мовленнєвих умінь і навичок у 70-х роках були експериментальні дослідження умов формування усного й писемного мовлення школярів Б.Ф. Баєва, І.О. Синиці, Н.О. Головань, М.Л. Закожурникової, Т.В. Косми, Т.В. Красовської, В.Я. Ляудіс, І.П. Негуре та ін. Учені ставили завдання виявити можливості й умови формування усного та писемного мовлення, його діалогічного й монологічного різновидів з урахуванням їх специфічних якостей.

Так, у результаті дослідження усного монологічного мовлення учнів середньої ланки І.О. Синиця дійшов висновку, що воно є досить недосконалим: спостерігається бідність словникового запасу, відхилення від орфоепічних, порушення морфологічних і синтаксичних норм; школярі неправильно роблять логічний наголос, не вміють користуватися допоміжними засобами (міміка, жести); не враховується реакція співбесідника у процесі мовлення; монологічні висловлювання уривчасті, мають багато невиправданих пауз тощо.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8



Аналіз результатів дослідження тривожності молодших школярів
За результатами нашого дослідження тривожності за методикою Тейлора встановлено, що у досліджуваних експериментальної групи високий рівень і схильність до високого рівня тривожності, див. табл.№1. Та ...

Місце трудової підготовки учнів у системі освіти Великобританії
Трудове навчання в загальноосвітній школі має довгу історію. На початку від нього вимагали широкого виховного плану. Однак поступово воно стало підпорядковуватись швидше логіці ремесла, ніж потребам ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net