Ретроспективний аналіз питання лінгвістики тексту в методичній та навчальній літературі

Педагогіка: історія і сьогодення » Формування умінь використовувати лексичний повтор як засіб міжфразного зв’язку » Ретроспективний аналіз питання лінгвістики тексту в методичній та навчальній літературі

Сторінка 3

У 50-ті роки вперше в українській методиці навчання мови з’являється думка про необхідність піднесення стилістичної грамотності школярів шляхом збагачення їхнього мовлення стилістичними ресурсами. Це пов’язано з іменами таких учених, як Б.М. Кулик, М.П. Миценко, Я.С. Шлаган. Така робота, на їхню думку, мала проводитись у старших класах.

На 50-ті роки припадає початок науково-методичної діяльності відомого російського вченого Т.О. Ладиженської, з ім’ям якої пов’язане виділення методики розвитку мовлення в окрему галузь лінгводидактики. Досліджуючи усне й писемне мовлення учнів, вона зробила спробу науково обґрунтувати ефективність навчання школярів середніх та старших класів будувати усні та письмові висловлювання, а також висунула думку про необхідність спиратися у процесі такої роботи на взаємозв’язок між усним і писемним мовленням. Саме врахування спільних і відмінних ознак у навчанні цих двох форм мовлення, на думку дослідниці, дає можливість розвивати в школярів уміння добирати потрібні для викладу думки факти, розміщувати частини змісту в логічній послідовності, надавати творам правильного, літературного мовного оформлення.

Заслуговують на увагу в розрізі досліджуваної проблеми методичні посібники 50-х років А.О. Дильової-Казанської, М.Л. Закожурникової і М.С. Рождественського, а також М.В. Колокольцева.

Таким чином, 40-50-ті роки характеризувалися посиленням уваги до питань психології усного й писемного мовлення, появою психологічних досліджень із проблеми динаміки усного й писемного мовлення молодших школярів, а також спробами визначити методичні заходи щодо розвитку вмінь продукувати зв’язні висловлювання певної форми мовлення. Відсутність ґрунтовних лінгвістичних досліджень усного й писемного мовлення не дала змоги вченим створити чітку модель формування комунікативних умінь і навичок, описати методичні шляхи підвищення культури усного й писемного мовлення.

Експериментальні дослідження 60-х років зумовили появу нових, науково обґрунтованих напрямів удосконалення методики навчання мови та мовлення. Так, аналізуючи усне монологічне мовлення учнів 5 – 7-х класів, Т.О. Ладиженська виявила значні недоліки у висловлюваннях п’ятикласників, а саме: усні висловлювання (як і письмові) надзвичайно бідні за своїм змістом; порівняно з письмовими вони характеризуються відсутністю цілеспрямованості, непослідовністю, бідністю мовного оформлення, інтонаційною невиразністю, монотонністю, уривчастістю. Школярі використовують у своєму усному мовленні ті мовні засоби, які властиві писемному . Причину таких недоліків Т.О.Ладиженська пояснює відсутністю цілеспрямованої роботи з розвитку усного мовлення в початкових класах, а також ігноруванням принципу наступності й перспективності в побудові вправ із розвитку усного мовлення.

Дослідження Т.О. Ладиженською таких ознак усного монологічного мовлення учнів середніх класів, як граматична будова, інтонаційне оформлення, послужило основою для виявлення шляхів удосконалення мовленнєвих умінь і навичок молодших школярів.

Види письмових вправ, методика їх застосування були предметом уваги таких українських учених, як В.Я. Мельничайко, Л.Д. Нечай, І.С. Олійник, В.Л. Омеляненко, І.О. Синиця.

У працях видатного педагога, вченого В.О. Сухомлинського приділяється багато уваги розвитку мовлення дитини як важливого фактора емоційно-естетичного виховання. Складання молодшими школярами творів про природу, на думку вченого, – найважливіша форма роботи з розвитку мовлення й мислення. В основі таких творів – усе, що діти пережили від побаченого й почутого. Він вважав, що переживання радості пізнання – поштовх до активізації дітей, початок їх активної розумової діяльності. Сприймання образів природи збагачує думку, уяву, мислення й мовлення. Саме у зв’язку з природою можна показати невичерпність такого життєдайного джерела, як рідна мова. Краса природи й емоційне слово вчителя про цю красу створюють природні умови для розвитку вмінь користуватися всіма виражальними засобами мови з метою передати власні думки й почуття.

Проблеми розвитку усного мовлення школярів знайшли відображення у працях М.В. Леонової, В.І. Русіної, І.О. Синиці, Н.Г. Шкуратяної та ін. Слід наголосити, що основна увага вчених була зосереджена на формуванні орфоепічних умінь і навичок школярів та збагаченні їхнього словникового запасу.

Основою формування мовленнєвих умінь і навичок у 70-х роках були експериментальні дослідження умов формування усного й писемного мовлення школярів Б.Ф. Баєва, І.О. Синиці, Н.О. Головань, М.Л. Закожурникової, Т.В. Косми, Т.В. Красовської, В.Я. Ляудіс, І.П. Негуре та ін. Учені ставили завдання виявити можливості й умови формування усного та писемного мовлення, його діалогічного й монологічного різновидів з урахуванням їх специфічних якостей.

Так, у результаті дослідження усного монологічного мовлення учнів середньої ланки І.О. Синиця дійшов висновку, що воно є досить недосконалим: спостерігається бідність словникового запасу, відхилення від орфоепічних, порушення морфологічних і синтаксичних норм; школярі неправильно роблять логічний наголос, не вміють користуватися допоміжними засобами (міміка, жести); не враховується реакція співбесідника у процесі мовлення; монологічні висловлювання уривчасті, мають багато невиправданих пауз тощо.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8



Вивчення передового педагогічного досвіду організації пошукової діяльності для художніх та краєзнавчих музеїв
Позакласна та позашкільна діяльність передбачає використання різноманітних форм та методів роботи з молодшими школярами. Ці методи та форми є набагато ширшими, різнобічнішими, ніж при роботі в основн ...

Творча робота над задачею. Повторне розв'язування задач
Якщо задача повторно розв'язується відразу після запису останньої дії і відповіді, то це буде момент первинного закріплення. Мається на увазі повторне розв'язування через деякий час, через декілька д ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net