Проблема учнівського самоврядування на сучасному етапі розвитку школи

Педагогіка: історія і сьогодення » Проблема учнівського самоврядування на сучасному етапі розвитку школи

Сторінка 3

· єдине планування на основі створення загально шкільного плану виховної діяльності, якого дотримуються і органи самоуправління (замість звичного плану виховної роботи). Цей план є основним механізмом включення в організацію внутрішнього життя школи всіх учасників педагогічного процесу.

· виборність і складовість органів самоуправління: в одні органи його члени будуть обиратися, в інші будуть входити згідно “Положення про структуру і функції органів самоуправління і співуправління”.

· змінність функцій керівництва і підпорядкування терміном в один рік, змінність видів діяльності в ті ж терміни.

· побудова самоуправління знизу вверх: піраміда влади будується знизу вверх, а не навпаки.

· принцип демократизму: участь всіх учнів в системі самоуправління.

· узгодженість дій: розбіжності можуть проявлятися до прийняття рішення, тому необхідно заздалегідь знаходити спільні точки дотику різних ідей, вибудовувати спільне рішення. Після прийняття рішення діє правило обов’язкового виконання рішення всіма учасниками процесу.

Система шкільного самоуправління має три рівні. Перший (базисний) – класне учнівське самоуправління, другий – шкільне учнівське самоуправління, третій – шкільне самоуправління. Вона має реалізувати такі функції: інформаційно-аналітичну, мотиваційно-цільову, планово прогностичну, організаційно-розпорядчу, контрольно-діагностичну та регулятивно-корекційну. Вказані функції впроваджуються протягом одного місяця і потім повторюються знову. Таке циклічне чергування умовно називають робочим управлінським циклом в діяльності органів самоуправління. Його можна представити у такому вигляді:

1. Отримання інформації і її аналіз здійснюються на всіх рівнях шкільного самоуправління: в класних колективах робочі органи самоуправління аналізують діяльність кожного члена колективу і свою власну, в загально шкільних органах учнівського самоуправління проводиться вертикальний аналіз, т.ч. аналіз по кожному напряму окремо і вертикально-горизонтальний – на раді учнів і раді школи. Аналіз доповнюється самоаналізом і навпаки.

2. Мотивація діяльності. Групові мотиви відображають відношення класу не лише до цілей діяльності, але і до її змісту та процедури організації. Тому в різних колективах домінуючим може бути будь-який з соціально-значущих мотивів.

3. Планування. Планування відбувається в класних колективах (класні органи), на загально шкільному рівні (загальношкільні органи самоуправління). Результат плануванря – це відповідь на питання шо робити в класі та школі.

4. Організація, тобто підготовка учнів до діяльності. Педагоги консультанти навчають дітей виконувати інструктивно-методичну роботу. Суть діяльності по організації полягає ще й в тому, щоб підготувати самих учнів, визначити час, відповідальних.

5. Контроль. Здійснюється на рівні самоконтролю і контролю з боку органів учнівського самоуправління. Ціль – отримання інформації про протікання всіх процесів під час організаторської виконавчої діяльності для аналізу і корекції системи.

6. Регулювання і корекція. В загальному це внесення змін у функціонування системи, якщо воно відхиляється від норми, через учнів та керівників тих чи інших органів учнівського самоуправління.

Зміст роботи органів самоуправління визначається виходячи з провідних видів діяльності, характерних для організації позакласної виховної роботи школи: самообслуговування, пізнавальна, художньо-естетична, спортивно-оздоровча і інформаційна діяльність. Дамо їх характеристику.

Самообслуговування – турбота про порядок і чистоту в школі, організація чергування, створення правового поля у внутрішньому житті школи.

Пізнавальна діяльність – інтелектуальний марафон, предметні олімпіади і вечори, різноманітні ігри (КВН, “Що, де, коли?” та ін.), конференції, диспути, консультації (взаємодопомога учням в навчанні), зустрічі з цікавими людьми і т.д.

Художньо-естетична діяльність – свята, конкурси, концерти, виставки, фестивалі, зустрічі. В кожній школі, як правило цей напрям стає провідним.

Спортивно-оздоровча діяльність завжди привертала увагу учнів, якщо вона правильно побудована, тобто відповідає потребам фізичного розвитку і інтересам дітей. Але організація її – справа відповідного органу самоуправління.

Шефська діяльність – це допомога молодшим, турбота про старших.

Інформаційна діяльність – усна чи письмова інформація про життя школи. Ця діяльність набуває особливого значення з появою в школі нових інформаційних технологій, необхідністю привчання учнів до життя в умовах нового інформаційного поля, коли інформація має суттєве значення для прийняття рішення,

Сам процес розвитку самоуправління можна зобразити за допомогою такої схеми (див. схему 1).

Страницы: 1 2 3 4



Формування в учнів графічних навичок, вміння працювати з креслярським інструментом
Практична діяльність людини тісно пов’язана з широким викорис­танням графічних зображень. Тож вироблення графічних навичок та вмінь школярів необхідні для вдосконалення підготовки їх до праці. Формув ...

Сутність готовності дитини до шкільного навчання: характеристика основних понять проблеми
У дошкільному віці відбуваються значні зрушення у формуванні особистості дитини. Змінюються її спосіб життя, зміст і форми спілкування з іншими людьми, різко зростають можливості фізичного і психічно ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net