Історично-культурологічні передумови появи духових інструментів

Педагогіка: історія і сьогодення » Становлення виконавської школи гри на оркестрових інструментах » Історично-культурологічні передумови появи духових інструментів

Сторінка 2

Одночасно інструмент зі своїми фіксованими тонами є бажаною опорою під час співу. Завдяки йому вдалося закріпити ті звукові звороти, що вироблялися тим чи іншим співаком і викликали наслідування. За допомогою дудок виникла можливість надійніше, ніж лише при співі, передавати наспіви з покоління в покоління. Інструменти саме в такий спосіб прийшли на допомогу співу, як письмо – мові.

Значною мірою зрозуміти рол і місце духових інструментів у музичній культурі людства може допомогти осмислення напрацювання однієї з галузей музикознавства – інструментознавства. Історія вивчення музичних інструментів налічує кілька тисячоліть. Свідчення про інструментарій, а також, меншою мірою, про інструментальну музику можна зустріти в письмових пам'ятниках стародавнього Єгипту, Вавилону, Палестини, Китаю, Індії, античної Греції та Риму, Середньовічної Європи, Близького і Середнього Сходу, слов'янських земель.

Перші інструментознавчі спостереження і роздуми тісно пов'язані з цілим комплексом суспільного життя і світогляду древніх цивілізацій і характеризуються, принаймні, п'ятьма припущеннями. Тематика і цільові вказівки перших описів прямо обумовлені специфікою і завданнями виробничих процесів, магічних дійств та ритуалів, а також місця і ролі в них музичного інструментарію. Провісниками вчень, як відомо, були міфи, легенди, оповіді, що залишили свій відбиток на міфологічних і епічних замальовках стародавніх пам'ятників інструментознавчої думки, становлення первісних вчень про походження музики, музичного інструментарію, особливо їх письмові закріплення, пов'язані з процесом племінної консолідації, формуванням і розвитком ранніх держав. З часів Стародавнього Єгипту до пізнього Середньовіччя, Відродження, епохи еволюції і загибелі феодальних держав, окремі повідомлення про музичний інструментарій стали важливою часткою естетико-філософських вчень. Ці вчення закріплювали соціальне, загальнодержавницьке значення інструментарію й музики в цілому, регулювали «умови, форми і методи її належного виділення».

Народне ж музичне мистецтво в древніх пам'ятниках або взагалі не висвітлювалось (у Західній Європі), або фіксувалось (на Сході), але регламентувалось досить жорсткими обмеженням.

Інструментознавчі свідчення стали важливими, нерідко основоположним чинником при вирішенні загальномузичних проблем. Бамбукові труби Менцзи (дослідник Конфуція, IV ст. до н.е.) при визначенні звукоряду оцінював вище ніж слух найвидатнішого музиканта. Античне протиставлення духових і струнних інструментів невід'ємне від опозиції перервності і неперервності.

Однак у баченнях стародавніх мислителів (античних і східних) інструментальна музика не виділялась із синкретичного цілого.

Навіть Ірайянер визнавав істинним тільки об'єднання поезії, музики і драми, а Нарада вважав музикою і пісню, і звучання музичних інструментів, і танець. Фарабі вже чітко розводить поняття інструментальної і вокальної музики, вказуючи при цьому на походження музики з «вільного мистецтва», присвячуючи цілі розділи свого трактату проблемам: а) походження музики; б) винаходу музичного інструментарію. У дослідженнях античних і середньовічних вчених знаходимо і перші спроби виявлення календарної і обрядової приуроченості, функційної стратиграфії музичного інструментарію. Ще Квінтіліан розділяв інструменти на чоловічі й жіночі, пов'язуючи їх зі спокоєм і відповідністю стану ефекту.

Шарнгадьєва диференціює інструментарій залежно від застосування його в побуті: « .отправление в путь на празднествах . на свадьбах, при посвящении . в случае бедствий и волнений . войн, в драмах .» виокремлює роди музики – культову й світську. Кей-Кавус розрізняє «музику для стариков (рах), для молодежи (хафиф), для детей, женщин и даже . для легкомысленных мужчин», а також, що потрібно виконувати «зимой, . летом».

Страницы: 1 2 3



Малювання ілюстрації до української народної казки "Колобок"
Мета. Розвивати уміння створювати ілюстрації на основі творчої уяви і фантазії, навички малювання тварин і людей; формувати навички роботи з фарбами; вчити учнів глибоко відчувати казку, її добрих ге ...

Психолого-лінгвістичні основи розвитку мовлення учнів початкових класів
Мовний розвиток дитини у молодшому шкільному віці щодалі більше привертає увагу сучасних дослідників у галузі педагогічної психології. Психологічним підґрунтям навчання молодших школярів усного й пис ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net