Військові традиції в становленні сучасного духового оркестру

Педагогіка: історія і сьогодення » Становлення виконавської школи гри на оркестрових інструментах » Військові традиції в становленні сучасного духового оркестру

Сторінка 3

В період Великої французької революції помітно зросла суспільно-організуюча функція військової музики. В масових національних святах, маніфестаціях, урочистих церемоніях, релігійно-патріотичних процесіях вагома роль належала, зокрема, організованому Б.Сарретом і очолюваному Ф.Ж.Госсеком оркестру національної гвардії. Репертуар військових оркестрів збагачувався, удосконалювалися виконавська культура і інструментарій. На масових торжествах оркестр Національної гвардії і інші оркестри виконували воєнні симфонічні, патріотичні гімни, марші і інші музичні твори. Нерідко вони призначалися для великих зведених складів; їх авторами були Ф.Ж.Госсек, Ш.С.Катель, Ж.Ф.Лесюер, Е.Н.Мюгель, Л.Керубіні і інші видатні композитори. Пізніше цей досвід використав Г.Берліоз, який створив Реквієм за участю 4-х духових оркестрів і революційну траурно-тріумфальну симфонію. Зведені військові оркестри брали участь в гігантських фестивалях і в інших країнах.

З 2-ї половини 19 ст. і особливо в 20-му ст. використання військової музики безпосередньо на полях битви втрачає своє значення, що пояснюється змінами в галузі бойової тактики.

Разом з тим, участь у війнах ХХ ст. великої кількості людей, високе бойове напруження, широке застосування бойової техніки підвищують значення морального фактора в бою. Тому військова музика продовжує застосовуватися в стройовій і бойовій підготовці, для виховання воїнів у мирний час, у військовому побуті, в культурно-освітній концертній діяльності, при проведенні суспільно-церемоніальних заходів.

Поряд з поступовим послабленням початкової прикладної функції військова музика упродовж 19 ст. відбувався процес її художнього росту, залучення до загальної музичної культури. Одночасно упорядковувалася організація військових оркестрів, удосконалювалися інструменти, збагачувалися виражальні засоби військової музики і репертуар військових оркестрів. З початку ХІХ ст. в зв’язку з технічним удосконаленням духових інструментів (впровадження вентильних механізмів, поява сімейства саксгорнів) типізуються і розширюються склади військових оркестрів, помітно зростають їх виконавські можливості. Відповідно розширюється репертуар оркестрів.

В період Київської Русі і пізніше військові походи супроводжувалися музикою із застосуванням труб, бубнів, солей (дерев'яних дудок), пізніше – накр, набатів, литавр, також сіпошів, варанів, тулумбасів.

З 2-ї половини 16 ст. і особливо до середини 17 ст. на царську службу запрошуються іноземні віртуози-трубачі і валторністи, починається підготовка вітчизняних музикантів-виконавців на духових інструментах, збагачується репертуар, підвищується виконавська майстерність. Новий етап в розвитку російської військової музики пов'язаний з державними, військовими і культурними перетвореннями Петра І. Створення на початку 18 ст. масової регулярної національної армії вимагало нової організації військово-музичної служби у військах. В піхотних полках (крім гвардії) було впроваджено штатні оркестри, які складалися з 9 "гобоїстів" (загальне найменування військових музикантів) і 16 ротних барабанщиків (по 2 на роту). В "Уставі військовому" (1716, вид. в Петербурзі в 1826) і ін. документах регламентовано дії військ, які проводилися під військову музику. Було затверджено гарнізонні школи, в яких діти військовослужбовців (які пізніше називалися кантоністами) навчалися грамоті, військовим наукам, співу по нотах, грі на музичних інструментах. Військова музика знаходила застосування під час багатьох війн Петра І зі шведами і турками. Вона була представлена невеликими інструментальними композиціями фанфарно-героїчного і маршового типу, наближеними за своїм характером до привітальних, урочистих, застольних, "віватних" і інших кантів.

Страницы: 1 2 3 4 5



Розвиток загальних психофізичних особливостей своєї особистості, які є передумовою оволодіння вміннями професійно - педагогічного мовлення
Маємо на увазі насамперед розвиток уяви (відтворювальної і творчої), асоціативної і образної нам'яті. Ми вже згадували, що обов'язковою умовою виразності мовлення вчителя є бачення ним тих предметів, ...

Інноваційні заклади освіти
Інноваційний заклад освіти — навчальний загальноосвітній заклад, в якому педагогічний та учнівський колективи експериментують, апробують чи впроваджують нові педагогічні ідеї, теорії, технології. Вид ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net