Музично-педагогічні аспекти становлення професійного вітчизняного духового виконавства

Педагогіка: історія і сьогодення » Становлення виконавської школи гри на оркестрових інструментах » Музично-педагогічні аспекти становлення професійного вітчизняного духового виконавства

Сторінка 1

Історія вітчизняного професійного духового виконавства нараховує близько трьохсот років свого існування. Але коренями мистецтво гри на духових інструментах сягає у глибоку давнину та пов’язане, з одного боку, з народною музичною творчістю а, з іншого – із застосуванням духових інструментів в церемоніальній, обрядовій та військовій музиці.

Світське музичне мистецтво на теренах тодішньої Російської імперії до XVIII століття розвивалось, як прикладний вид, пов’язаний, в першу чергу, з театральними дійствами. Як відомо, дуже значний вплив на формування театру, зокрема, музичного, мало мистецтво ярмаркових скоморохів.

Любительське виконавство на духових інструментах, за визначенням В.В.Растригіна представляє собою особливий художньо-педагогічний компонент соціально-культурної діяльності. Ретроспективний аналіз соціально-педагогічної сутності оркестрового духового виконавства дозволив автору розробити періодизацію еволюції духового виконавства, яка має в своєму складі 5 етапів.

І ЕТАП

("етнічний") – до якого відноситься проміжок часу до XVIII ст., коли в духовому виконавстві, в тому числі й військовому, панували етнічні традиції музикування. Мистецтво виконавців на духових інструментах досить широко було представлено в музичному побуті Московської Русі. Змішані духові ансамблі виконували пісенну й танцювальну музику, приймаючи активну участь у світських дозвіллєвих та святкових заходах, що суттєво відрізняло традиції виконавства на народних інструментах від західноєвропейських зразків.

ІІ Етап

("фанфарний") в розвитку духового виконавства відноситься до початку XVIII століття, коли роль духових оркестрів у вітчизняній дозвіллєвій культурі посилюється. В музиці того часу переважали привітальні канти и фанфарні жанри. Названий період пов’язаний з просвітньою діяльність Петра I. В Росії того часу навчання на духових інструментах було широко розповсюдженим та дуже популярним. Навчання проводилось у армійських частинах, в так званих Трубацьких школах, у військово-навчальних закладах (Шляхетському сухопутному корпусі), а також при Академії мистецтв та столичних університетах .

В музичному житті Росії XVIII-го сторіччя поряд з ансамблями та оркестрами гобоїв, широке розповсюдження отримали ансамблі мідних духових інструментів, котрі використовувалися не тільки у військовій музиці, але і в домашньому дозвіллі, і особливо в музичному оформленні домашніх театральних постановок. Духова музика набуває великої популярності в садово-паркових комплексах російських поміщиків. Розвиток в цей період отримують традиції спільного виконання помпезно-тріумфальної музики хоровими колективами и мідними духовими ансамблями. Розвивається унікальна культура рогового оркестру. Характерною відмінністю цього періоду є організація приватних навчальних закладів, де під керівництвом європейських музикантів отримували підготовку кріпосні музиканти. В Москві найбільш значимим музичним навчальним закладом, з професійної точки зору, була школа Московського виховного будинку, учні якої після іспитів, що проводилися у Петербурзі, часто зараховувались в оркестри імператорських театрів. Період з другої половини XVIII сторіччя до кінця XIX сторіччя – час зародження російської духової школи, котре проходило під визначними впливом західноєвропейського, в першу чергу, німецького й чеського виконавства на духових інструментах.

ІІІ ЕТАП

("професійний") розвитку духового музикування приходиться на XIX сторіччя і характеризується суттєвими організаційними перетвореннями в галузі військового оркестру: протягом XIX сторіччя удосконалювався склад воєнних оркестрів, розвивається репертуар за рахунок музичних творів вітчизняних та зарубіжних композиторів, в тому числі оригінальних творів, написаних М.Глінкою, А.Аляб’євим, А.Львовим та іншими .

Помітний вплив на розвиток виконавства на духових інструментах мали музиканти кріпосних капел та оркестрів. Кріпосний музичний театр – найвизначніше явище не тільки в російській, але і в світовій історії музичного виконавського мистецтва. Кращим на той час вважався театр графа Н.П.Шереметьєва, в якому здійснювалися постановки драматичних п’єс, опер, балетів, а його прекрасний оркестр часто виступав із симфонічними концертами. Про виконавський рівень кріпосних музикантів можна судити по тому факту, що дирекція імператорських театрів в Москві неодноразово винаймала або купувала у Шереметьєва й других поміщиків як окремих музикантів, так й цілі оркестри [32, с.45].

Страницы: 1 2 3 4



Естетичне виховання учнів початкових класів в процесі вивчення природознавства
На сучасному етапі велика увага приділяється естетичному вихованню учнів, головне завдання якого - формування у дітей почуття прекрасного. Найкращим вихователем цих почуттів є природа. У процесі вивч ...

Прищеплення дитині здатності до співпереживання в процесі морального виховання в початковій школі
Відчуття емоційного стану інших людей формується з самого раннього віку. Батьки навчають дитину змалечку розпізнавати експресивний вираз емоцій і правильно реагувати на них. Прищеплюючи малюкам найпр ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net