Основні музично-виконавські прийоми навчання духовика

Сторінка 4

Атакою звуку при грі на духових інструментах називається початковий момент звуковидобування. Введення цього терміну в практику духового виконавства на духових інструментах обумовлено тим, що початковий момент видобування звуку потребує строгого співвіднесення за часом між поштовхом язика та початком руху струї води. Тільки за умови виконання цього правила початок звуку матиме необхідну ясність та чіткість. Ступінь ясності та чіткості звуку і будуть характеризувати якість атаки, вважає Б.О.Диков.

Моменту атаки звуку при грі на духових інструментах надається великого значення, тому що вона значною мірою відображає культуру звуку у даного виконавця. Залежно від особливостей музичного образу атака звуку (за Б.Диковим)може мати різноманітні відтінки, найхарактернішими з яких є:

- Тверда атака звуку

– забезпечується енергійним відштовхуванням язика від краю верхніх зубів назад у глибину рота з одночасним виговорюванням складу "ту".

- М’яка атака звуку –здійснюється за допомогою пом’якшеного та менш енергійного поштовху язика з одночасним виговорюванням складу "ДУ

". У методичному доробку Н.О.Платонова зазначається, що важливою рисою якісного звуку є чистота, відсутність шипучих призвуків, повнота та м’якість, що досягається за умови виконання наступних вимог:

- наявність пристойного інструмента;

- правильне положення губ по відношенню до отвору в голівці флейти (або іншого духового інструмента);

- поступовість оволодіння всім діапазоном звучання інструмента;

- освоєння прийому вібрато

Виконання штрихів –

як виконавських прийомів звуковедення, відображених у нотному запису потребує володіння різноманітними їх різновидами, що склалися у виконавський практиці:

1. Legato

(зв’язно) – прийом зв’язного виконання звуків, при якому язик приймає участь лише у відтворенні першого звуку. Інші звуки, об’єднані лігою, відбуваються без роботи язика за допомогою роботи губного апарату, дихання та пальців виконавця.

Правильне виконання даного штриха є однаково складним як на дерев’яних духових інструментах (кларнеті, гобої, флейті, фаготі), так і на мідних (трубі, тубі, валторні, тромбоні). Якісне виконання даного штриха потребує від виконавця витримування наступних умов, стверджує Б.Р.Диков:

- по-перше, плавності та рівномірності видиху;

- по-друге, чітких та найбільш економних рухів пальців при заміні аплікатури;

- по-третє, особливої навички при використанні губного апарату, зокрема, при швидкій зміні "настройки" губ, щоб не виникало ефекту "під'їжджання".

2. Detache

(відділений) – прийом виконання окремих звуків, характеризується енергійним (але не різким) поштовхом язика при атаці та досить значною подовженістю звуку.

Складність викликає необхідність витримування рівномірної сили та продовжності кожного звуку.

3. Staccato

(відривисто) – прийом виконання окремих відривистих звуків за допомогою швидких та легких поштовхів язика при атаці. Ступінь відривистості звуків визначається довжиною пауз, що утворюються між звуками: чим більша пауза, тим коротше та гостріше staccato і навпаки. В нотному запису staccato визначається крапками, які стоять над нотами чи під ними.

Складність виконання даного штриха викликає декілька причин:

- по-перше, необхідність максимальної рухливості та легкості рухів язика при атаці;

- по-друге, чітке узгодження рухів язика та роботи пальців.

4. Martele

(чіткий, відчеканений) – прийом виконання відривистих, злегка акцентованих звуків за допомогою дуже чіткої, енергійної атаки, що підкріплюється посиленим видихом. На відміну від staccato, в нотному запису цей штрих позначається короткими, вертикальними, загостреними у напрямку до ноти рисочками, які, зазвичай, називають клинами.

5. Non legato

(незв’язно) – прийом виконання звуків за допомогою окремих пом’якшених поштовхів язика. При грі non legato звук злегка скорочуються, внаслідок чого між ними утворюються невеликі паузи. В нотному запису позначається лігою та крапками, які стоять над чи під нотами.

6. Portamento

(поступ, перенесення) – прийом виконання м’яких та максимально витриманих звуків, при якому поштовх язика майже не переривають плавного руху повітряного струменя, що видихається. В нотному запису позначається лігою та рисочками, які стоять над чи під нотами.

7. Подвійне staccato

– особливий прийом виконання окремих звуків у швидкому темпі за допомогою так званої комбінованої атаки звуку, в основу якої покладені поперемінні рухи переднім кінцем та спинкою язика.

Страницы: 1 2 3 4 5



Система вивчення іменників
Знайомство з частинами мови починається з вивчення іменника як найбільш уживаного учнями лексико-граматичного класу слів. Вивчення іменників в початкових класах передбачає, по-перше, формування грама ...

Захист дитини з особливими потребами
Гарантією успіху у вихованні дитини з особливими потребами є повага до неї та її прав, вміння бачити в ній особистість. Дотримання особистих прав дитини є відповідальністю не лише держави, а й сім'ї ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net