Сучасні технічні засоби удосконалення гри на духових інструментах

Педагогіка: історія і сьогодення » Становлення виконавської школи гри на оркестрових інструментах » Сучасні технічні засоби удосконалення гри на духових інструментах

Сторінка 2

За допомогою рентгенограм досліджувалась робота резонаторів звукового

апарату фаготиста. Рентгенограми показали, що під час гри у Фаготистів

розширюється порожнина рота, язик відсувається назад, трохи

Піднімається м’яке піднебіння. Деяке зближення спинки

язика з задньою стінкою глотки чітко

формує рупороподібну резонуючу порожнину рота.

Робота губного апарату фаготиста та характер коливань пластинок тростини досліджувались за допомогою тензометричних вимірювань. В основу експерименту було покладено ідею виявлення характеру коливань пластинок тростини і зусиль губ фаготиста за деформацією пластинок. Для, цього на пластинки наклеювались мініатюрні тензодатчики. Під час

гри в залежності від зусиль губ пластинки деформувались в тій чи іншій мірі. За цими деформаціями, які фіксувалися відповідними приладами, можна було

судити про характер коливань пластинок і зусилля губ, що тиснуть

на тростину. Для з’ясування кількісної сторони питання застосовувалось тарування. Тензометричні вимірювання довели, що у професійного фаготиста під час гри нижня губа натискає на тростину середньої міцності із зусиллям від 20 до 400 грамів. Молоді фаготисти, які не оволоділи мистецтвом гри на опертому диханні, натискали губами на тростину з ще більшим зусиллям. Сучасна о-подібна постановка губ фаготиста сприяє досягненню більш рівномірного навантаження на обидві губи. Однак, як свідчать тензограми, і в цьому випадку нижня губа працює більш активно, ніж верхня. Опір тростини на нижню губу значно зростає під час підвищення теситури. Вимірювання показали: якщо під час видобування звука До великої октави нижня губа натискає на тростину з зусиллям приблизно 20 грамів, то при видобуванні звука До другої октави це зусилля зростає до 350 грамів’.

Чималий внесок у вивчення природи духового вібрато зробили експериментальні дослідження, які здійснив професор класу фагота Харківського державного інституту мистецтв Г.Абаджан. Його дослідження довели, що в процесі духового вібрато мають місце періодичні змінювання гучності, висоти і тембра звука з частотою 5-7 коливань на секунду. У деяких виконавців переважало вібрато гучності, у інших – вібрато висоти. Під час вібрато має місце збагачення спектру звуків за рахунок додаткових компонентів – бокових складових гармонік. На думку дослідника, до найбільш значного збагачення спектра приводить вібрато висоти. Вперше в науковій літературі

Г.Абаджан дає опис нового, ще невивченого типу вібрато, яке він називає бронхіальним. Дослідник висуває сміливе припущення, згідно з яким бронхіальне вібрато виникає завдяки роботі м’язів бронхів, що періодично змінюють розміри просвітів бронхів. Здійснивши об’єктивні дослідження цього

типу вібрато за допомогою медичною

апарату

фонопульмографа, дослідник довів, що його припущення має рацію.

Цікаві лабораторні дослідження дихання, амбушюру і тростини кларнетиста були проведені професором Одеської державної консерваторії К.Мюльбергом.

За допомогою електропневмографії досліджувалось дихання 14 кларнетистів різної кваліфікації. Було отримано 300 пневмограм, знятих в різних виконавських умовах, при виконанні різних завдань. В експерименті використовувався багатоканальний осцилограф. Одночасно були зареєстровані звуковий результат, сила звука, час, дихальні рухи по лінії грудей, на рівні підложочки і нижніх ребер.

Обробка отриманих даних дозволила зробити висновки, що мають безсумнівну практичну цінність. Зокрема було зафіксовано майже у всіх учасників експерименту деяке підвищення позиції дихання в сидячому положенні.

Було виявлено, що під час виконавського видиху в положенні стоячи у кларнетистів високої кваліфікації спостерігалась характерна особливість: утримання горизонтального положення кривої підложечки. В той же час криві грудинних стінок і живота йшли в паралельному спадному русі, що свідчило про скорочення об’єму цих ділянок дихального апарату виконавця. На думку К.Мюльберга, утримання підгруддя і нижніх ребер створюють сприятливі умови для видиху завдяки тому, що на цьому рівні прикріплена діафрагма, і для тонкого філірування звуку вона повинна бути добре фіксованою в своєму кріпленні. Досліджувалась напруга губного апарату і реакція тростини за допомогою електроміографії і тензометрії.

Лабораторні вимірювання показали, що м’язи губного апарату кларнетиста під час гри на інструменті перебувають в стані постійного змінювання своєї напруги. Кругова м’яза рота чуйно реагує на всі зміни ріску повітря в порожнині рота. Зростання тиску повітря призводять до збільшення сили звука і більшого напруження м’язів губного апарату.

Отримані тензограми свідчили про те, що розміри отвору тростини кларнета змінювались в залежності від регістру видобуваємих звуків. В малій октаві тростина зближувалась з мундштуком, в другій октаві і вище тростина віддалялась від мундштука. В середньому регістрі помітних відхилень тростини не було зареєстровано. Ступінь відхилення тростини залежить також і від сили звуку. Зі зростанням сили звуку відхилення збільшується.

Страницы: 1 2 3



Альбом зразків бісероплетіння
Північними орнаментами називають орнаменти народів Ямала, такі орнаменти виконують на території Тюменської області: у Ханти-Мансійську і Ямало-Ненецькому автономних округах. Північний орнамент - орна ...

Методична робота з віршованими творами в початкових класах
Пам’ять – це здібність запам’ятовувати те, що бачимо, чуємо, говоримо, робимо, здібність зберігати все та в потрібний час впізнавати або відтворювати те, що запам’яталось раніше. Запам’ятовування, зб ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net