Історично-педагогічні аспекти діяльності кафедри духових та ударних інструментів НМАУ ім. П.І.Чайковського

Педагогіка: історія і сьогодення » Становлення виконавської школи гри на оркестрових інструментах » Історично-педагогічні аспекти діяльності кафедри духових та ударних інструментів НМАУ ім. П.І.Чайковського

Сторінка 1

Українська духова школа сформувалася в результаті плідної творчої діяльності багатьох поколінь музикантів і педагогів. На розвиток професійного духового виконавства в Україні вагомий вплив мали представники німецької і чеської, а також російської музично-педагогічних шкіл.

До педагогічного складу Київської консерваторії в перші роки після її організації увійшли солісти Київської опери та викладачі Київського музичного училища. Всі вони були яскравими музикантами, проте методика викладання мала суттєві недоліки. В педагогічній роботі викладача домінував принцип "роби, як я". На молодших курсах багато уваги надавалося вивченню інструктивного матеріалу, а художні твори опановували ся починаючи з третього курсу. В програмах студентів було багато творів, які не відзначалися високими художніми цінностями, а мали салонний характер. Наприклад, програми флейтистів не передбачали виконання сонат Й.С.Баха, концертів В.А.Моцарта та інших зразків музичної класики.

Становлення Київської духової музично-виконавської школи відбувалася в складний історичний період. Перший випуск студентів духової спеціальності відбувся лише в 1827 році. На той час в їх числі було вже троє визначних музикантів: А.Проценко, Г.Орвід та С.Госачинський.

З 1923 по 1934 роки у Київській консерваторії відбувалися організаційно структурні зміни. У 1925 році було прийнято рішення про введення трирічного терміну навчання в класах дерев’яних духових інструментів. В 1932 році термін навчання на мідних духових інструментах було розширено до трьох з половиною років, і тільки в 1936 році було запроваджено п’ятирічний курс навчання з усіх духових інструментів.

В 1934 році на базі класів духових і естрадних інструментів було створено однойменну кафедру. В 1935 році було засновано спеціальну музичну школу-десятирічку для обдарованих дітей. Ці два навчальні заклади становили єдиний комплекс. Професори А.Проценко та В.Яблонський були фундаторами відділення духових інструментів при цій школі. В 1935 році в консерваторії почали працювати аспірантура й асистентура-стажування, в яких отримали найвищу кваліфікацію багато обдарованих музикантів, серед яких духовики-інструменталісти.

Одним із фундаторів української духової школи був А.Ф.Проценко (1902-1984 рр.) видатний флейтист. Виконавський стиль цього визначного музиканта відзначався бездоганною інтонацією, тембральною красою звуку, блискучою технікою, гнучкістю фразування та бездоганним смаком. Ним розроблено курс "Методика навчання гри на духових інструментах".

Вагомі здобутки Київської музично-виконавської школи тісно пов’язані з ім’ям Вільгельма Мар’яновича Яблонського (1889-1977 рр.) – чудового трубача і педагога. Ґрунтовна музична освіта, отримана ним в Київському музичному училищі дозволила йому плідно займатися виконавською діяльністю спочатку в оркестрі С.Кусевицького, а пізніше в інших колективах. Яблонський В.М. був одним із фундаторів Київсинфансу. Пізніше він працював солістом оркестру Київського театру опери та балету. Визначний композитор О.Глазунов називав його кращим трубачем Росії. "Музикант яскраво вираженого темпераменту, поет і палкий лицар труби, – писав про нього диригент В.Тольба.

В передвоєнний період на кафедрі духових та ударних інструментів Київської консерваторії проводилася плідна організаційна, навчально-методична та творчо-виконавська діяльність. Було розроблено нові навчальні плани, розширювався педагогічний репертуар.

Навчальним планом передбачалося вивчення і виконання кожним студентом чотирьох програм. На активізацію навчального процесу на кафедрі суттєво вплинули Всесоюзні музичні конкурси, які було започатковано в ці роки. В післявоєнний період кафедра підготувала таких прекрасних музикантів, як: В.Антонов, МС.Юрченко, М.Бердиєв, О.Безуглий, В.Вдовиченко, В.Гарань, С.Ригін та інші.

Одним із яскравих представників педагогічного складу кафедри був Олександр Іванович Безумний (1928-1997) – це був яскравий музикант-виконавець на гобої, виконавська майстерність якого відзначена званням лауреата міжнародного конкурсу в Бухаресті (1953 р.). Впродовж багатьох років він був солістом Державного симфонічного оркестру України й оркестру Київського державного академічного театру опери та балету ім. Т.Г.Шевченка, професор. Його виконавська та педагогічна діяльність вплинула на розвиток гобойної школи України в цілому.

Страницы: 1 2 3



Мовні засоби вираження зв’язності тексту. Лексичний повтор як засіб зв’язку
Дослідження текстових категорій передбачає виявлення особливостей текстової структури, організації мовних одиниць та зв’язків між ними. Найпоширенішою є спроба синтаксичного підходу до опису категорі ...

Діагностика рівня вихованості учня і учнівського колективу
Під вихованістю розуміється комплексна властивість особистості, яка характеризується наявністю і рівнем сформованості суспільно-значимих якостей, що відображають всебічність розвитку особистості. Вих ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net