Кафедра духових інструментів ОДМА ім. А.В.Нежданової в контексті становлення вітчизняної виконавської школи

Педагогіка: історія і сьогодення » Становлення виконавської школи гри на оркестрових інструментах » Кафедра духових інструментів ОДМА ім. А.В.Нежданової в контексті становлення вітчизняної виконавської школи

Сторінка 2

Педагогічний досвід Крупея М.В. відображено в його методичних розробках: "В.А.Моцарт. Концерт для кларнета з оркестром ля мажор" (ОДК, 1983), "Підготовка саксофоністів у самодіяльних естрадних ансамблях і духових оркестрах (ОНМЦ, 1988) та ін. Він є автором перекладань для саксофона, які використовуються у педагогічній та виконавській практиці".

Надзвичайно плідною була робота на кафедрі Генарі Миколи Костянтиновича, якого називали "поетом свого інструменту". Яскрава музична обдарованість Генарі М.К. виявилася ще в дитинстві. Він захоплювався музикою і співом, а звучання гобоя нагадувало йому людський голос.

В роки війни Генарі М.К. працював в оркестрі Одеського театру опери та балету. В післявоєнний період продовжив свою роботу в симфонічному оркестрі театру та філармонії. Надзвичайно яскравим було виконання ним соло в балетах П.І.Чайковського "Лебедине озеро" та "Спляча красуня", в опері "Євгеній Онєгін", в операх Дж.Верді.

М.К.Генарі отримав музичну освіту в Одеській консерваторії, яку закінчив в 1957 році по класу гобоя. З 1958 року розпочалася його педагогічна діяльність в цьому навчальному закладі. Великий виконавський та педагогічний досвід він узагальнив в таких навчально-методичних працях як "Рекомендації щодо вивчення соло гобоя та англійського ріжка в оперній творчості М.І.Глінки".

Одним з провідних викладачів кафедри є Борух Ігор Миколайович. Він отримав спеціальну освіту в Тернопільському музичному училищі; а в 1975-1980 роках навчався в Одеській державній консерваторії імені А.В.Нежданової по класу труби. З 1976 року він працює артистом симфонічного оркестру Одеського театру опери і балету, а з 1982 року артистом симфонічного оркестру Одеської обласної філармонії. В 1984 році розпочинається його педагогічна діяльність в ОДМА ім. А.В.Нежданової, де він веде клас труби. В період з 1993 по 2002 рік працює деканом оркестрового факультету.

До виконавського репертуару Боруха увійшли такі твори як: "Історія солдата" І.Стравинського; "Концерт для фортепіано, труби і камерного оркестру" Д.Шостаковича; "Реквієм" А.Шнітке; "Сюїта для голосу, високої труби і струнного оркестру Д.Скарлатті".

Яскравим представником одеської музично-виконавської школи є Бондарчук Володимир Іванович – заслужений артист України, професор. Він закінчив ОДК в 1972 році по класу валторни. Його творча діяльність розгортається у двох основних, напрямках – музично-виконавському і педагогічному.

Надзвичайно плідною є його робота як концертмейстера групи валторн симфонічного оркестру Одеської філармонії. У складі цього художнього колективу Бондарчук В.І. брав участь у різноманітних фестивалях і концертах як в Україні, так і за її межами. Своє високе мистецтво оркестр представляв на концертах В організації об’єднаних націй (Вашингтон, квітень 1996); концерт у «Карнегі-хол» (Нью-Йорк, 1994); концерт у «Мюзикферайн» (Відень, 1993); фестиваль у місті Перт (Австралія, 1995); концерти в містах Німеччини, Італії, Іспанії, Канади, Франції, Болгарії та Англії.

У складі симфонічного оркестру Бондарчук В.І. здійснив фондові записи таких творів як: М.Колеса – симфонія №1 (1995); М.Скорик – Карпатський концерт (1995); М.Скорик – Гуцульський триптих (1995); Є.Станковим – "Распутін", балетна сюїта (1997); Р.Глієр – "Тарас Бульба", Концертна сюїта (1997); Е.Елгар – Енігма: варіації (1993); С.Прокоф’єв – "Ромео і Джульєтта", балетна сюїта (1993); Т.Бергер – Фонофоліум (2001); П.Чайковський – 5-та симфонія (2002); Й.Штраус – Польки, Вальси, Марші (2002).

Концертна діяльність з філармонічним оркестром: В.А.Моцарт – Концерти №З, №2; Р.Штраус – Концерт №1; В.Шебалін – Концертіно; Р.Глієр – Концерт, перша частина; В.А.Моцарт – Концертна симфонія для духових і симфонічного оркестру.

Підготовку мистецьких кадрів на кафедрі духових і естрадних інструментів здійснює також талановитий музикант і педагог Буркацький Зіновій Павлович. Він навчався в Тернопільському музичному училищі (клас І.Тимачко і С.Красникова), а також в одеській консерваторії по класу кларнета у професора К.Е.Мюльберга. Висока виконавська майстерність Бурхацького відзначена дипломом лауреата республіканського конкурсу (І премія).

Педагогічна діяльність музиканта в ОДК розпочалася в 1993 році. За період роботи в Навчальному закладі він виховав цілу плеяду молодих інструменталістів, серед яких І.Небогін (концертмейстер групи кларнетів у симфонічному оркестрі Запорізької філармонії), О.Гуляр (концертмейстер групи кларнетів Одеського театру опери і балету), В.Руденко (артист симфонічного оркестру Тирасполя), А.Юденко (концертмейстер групи кларнетів оркестру Південно-оперативного командування).

Виконавський та педагогічний досвід Буркацького З.П. узагальнено в його наукових статтях: "Про розвиток пальцевої техніки кларнетиста" (Київ, 1999); "Про специфіку функціонування етюдів у навчальній діяльності кларнетиста" (Київ, 2000) та ін.

Страницы: 1 2 



Психологічні особливості учнів середнього шкільного віку для навчання діалогічного мовлення
Підлітковий вік охоплює період розвитку дитини від 12 – 15 років. Учні на цьому етапі розвитку навчаються в середніх класах загальноосвітньої школи, тому цей період називають середнім шкільним віком. ...

Концепція підручника та його структуризація
Дослідження функцій є одним з важливих напрямів розробки теорії шкільного підручника. З посиленням функціонального навантаження учбових книг значення вивчення функцій підручника в даний час зростає. ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net