Музично-педагогічні та мистецькі школи духового виконавства Слобожанщини

Педагогіка: історія і сьогодення » Становлення виконавської школи гри на оркестрових інструментах » Музично-педагогічні та мистецькі школи духового виконавства Слобожанщини

Сторінка 1

1 жовтня 1871 року н Харкові відбулося відкриття музичних класів, зокрема й з духових інструментів, але на другому році існування духові класи довелося закрити з причини відсутності бажаючих навчатися в них.

8 вересня 1883 року на базі вже зміцнілих музичних класів відбулося відкриття музичною училища, директором якою було призначено 1. Слатіна За активної підтримки дирекції (а саме М. Летуновського, О. Залеської, 15. Іванова і А. Рубінштейна) училищу було виділено кошти на придбання потрібних духових інструментів і через п'ятнадцять років з дня заснування музичних класів було відкрито класи гри на духових інструментах.

Харківське музичне училище було одним з кращих по підготовці оркестрових музикантів. Тут у різні роки викладали відмінні виконавці –К. Кестнер, Ф. Прохазка. брати А. і Ю. Юр'яи, Е. Прилль, Г. Гек. Ф. Катера, К. Бріпкбок, Б. Кричевський й інші. Добрі музичні традиції і любов до оркестрового виконання сприяли успішному вихованню молоді. Варто згадати, що в 1890–1898 роки тут навчався відомий згодом гобоїст Я. Куклес, який потім продовжив навчання в Берлінській консерваторії. У 1901 році закінчив училище по класу гобоя М. О. Іванов, який протягом тривалого часу був солістом оркестру Великого театру СРСР, а потім (з 1939 по 1941 і з 1943 по 1957 роки) вів клас гобоя в Московській консерваторії (з 1943 року – професор). У 1903 році училище по класу валторни закінчив Г.Я. Білоцерківський – майбутній професор Саратовської консерваторії, по класу труби – П.В. Рязані ієн, який протягом тривалого часу був солістом оркестрів харківського, київського оперних театрів, московського радіо й оперної студії при Московській консерваторії, вів клас труби в Київській консерваторії (1920– 1932). В училищі навчався Б.Кричевський – майбутній професор по класу флейти в Харківській консерваторії.

Таким чином, класи духових інструментів музичного училища зіграли важливу роль в підготовці і формуванні консерваторської виконавської і педагогічної шкіл Харкова. Відділ духових і ударних інструментів існував спочатку при кафедрі струнних інструментів, яка була сформована в консерваторії у 1921 році і лише в 1968 році одержав статус самостійної кафедри. Впродовж десятиліть кафедра виховувала професійні кадри, які отримували солідну виконавську і загально-музичну підготовку і вправно застосовували свої знання в різних сферах музичної діяльності.

Класи духових дерев'яних інструментів

Клас флейти. З дня заснування консерваторії і до своєї кончини викладав в класі флейти професор Борис Нісанович Кричевський (1883–1933). Початкову освіту він здобув у Харківському музичному училищі (клас Ф.В. Кучери), у 1908 році закінчив Петербурзьку консерваторі ю у класі професора Ф.В. Степанова – чудового флейтиста і першого педагога, який розпочав у Петербурзі навчати грі на інструменті бемської системи.

Відмінний виконавець і педагог він за шістнадцять років роботи у вузі виховав багатьох флейтистів, виконання яких відрізнялося благородним звучанням, неабиякою музикальністю, відчуттям фрази, логічністю і закінченістю. Крім викладацької, Б.ГІ. Кричевський активно займався і виконавською діяльністю – грав в оркестрах державної опери, радіокомітету і Укрфіла, охоче виступав з концертами в різних аудиторіях.

Б. Н. Кричевський приймав також участь в музично-суспільному житті Харкова: був одним із організаторів, а пізніше скарбником і заступником голови Спілки оркестрантів, членом Міськради.

Після смерті Б.Н. Кричевського клас флейти вели його учні Ф. Прохачьов і Порфирій Костянтинович Риков (1902–1966). Закінчивши Харківське музичне училище, а потім і наш вуз, П.К. Риков продовжив справу свого вчителя. Одним з найкращих його учнів, продовжувачем педагогічних надбань був Олександр Григорович Шустер (1929–1989). Закінчивши в 1951 році Грозненське музичне училище, а потім і наш вуз, він прийняв клас флейти після смерті свого вчителя в 1966 році. Ставши солістом Харківського філармонічного оркестру, О.Г. Шустер розкрив свої неабиякі виконавські здібності. Йому були підвладні найскладніші твори флейтового репертуару, що безсумнівно накладало відбиток і на його педагогічну діяльність. Незадовго до смерті він залишив клас, і всі сили віддав роботі в симфонічному оркестрі філармонії.

Страницы: 1 2 3 4 5 6



Практична реалізація вивчення стереометричного матеріалу у 9 класі з використанням інформаційних технологій
Впровадження в процес навчання інформаційно-комунікаційних технологій значною мірою сприяє реалізації принципів гуманізації освіти та навчального процесу, поглиблення та розширення теоретичної бази з ...

Мотиваційно-смислові якості особистості ставлення в професійному становленні студентів
Згідно, І. Кону, професійне самовизначення людини починається далеко в його дитинстві, коли в дитячій грі, дитина приймає на себе різні професійні ролі, і програє пов'язані з ним поведінки. І закінчу ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net