З перших днів існування консерваторії при відділі духових інструментів був створений духовий оркестр. Першим його керівником був Д.І. Катанський. В 30-і роки його очолювали Н.Г. Рахлін і П.Д. Леонтьєв. З 40-х і аж до 80-х років минулого століття діяльність духового оркестру звелася до обслуговування святкових і суспільно-масових заходів, що нівелювало усталену практику підготовки диригентів. І проте потреба в кваліфікованих кадрах примусила кафедру поставній в 1988 році питання про необхідність планомірної підготовки диригентів духового оркестру зі студентів, що виявили схильність і здібність до цієї спеціальності. З 1988 і по 1994 рік клас диригування вів народний артист України, професор Олександр Ісаакович Литвинов (1927–2007), у 1992–1994 роках – кандидат мистецтвознавства, заслужений артист Росії В.О. Богданов.
Суттєве значення у вихованні і навчанні майбутніх виконавців на духових інструментах має робота концертмейстерів кафедри. Так, в різні роки в класах працювали: А.М. Агішева, А.І. Волков, О.І. Габай, Е.С Клігман, І.В. Крижевая, Л.Н. Лозинсь-ка, СЯ. Рабинович, В.І. Саламатіна, Е.А. Шпет, В.Ф. Шукайлой інші. Сьогодні на кафедрі працюють досвідчені концертмейстери, лауреати і дипломанти різних конкурсів О.В. Грицина-Алтухова, А.Ю. Должикова, Л.М. Суздальцева, В.В. Киряєв, М.С Мохначова-Лінник, Н.Б. Міхєєва, О.Ю. Першина, СТ. Стеценко.
Можна з впевненістю сказати, що викладачі кафедри оркестрових духових інструментів як в минулому, так і тепер із честю справилися і справляються зі своїм завданням. Найбільш переконливо про успіхи цієї роботи свідчать справи випускників, які працювали і працюють на важкому теремі музичної культури як в Україні, так і за її межами.
На основі аналізу наукових підходів до проблеми становлення вітчизняної виконавчої школи гри на духових оркестрових інструментах, проведеного в наведеному вище дослідженні ми прийшли до наступних висновків:
1. Гра на духових музичних інструментах (оркестрова гра) належить до найдревніших проявів начал розвитку музичної культури людини, значно розширюючи діапазон гармонічного звучання людського голосу.
2. Духовий оркестр – це колектив виконавців на духових (дерев’яних і мідних або тільки мідних) і ударних інструментах. Здавна використовується в арміях багатьох країн світу. Широке застосування він знаходить також при проведенні суспільно-політичних, культурно-масових і спортивних заходів.
3. Історія вітчизняного професійного духового виконавства нараховує близько трьохсот років свого існування. Своїми витоками вітчизняне мистецтво гри на духових інструментах сягає у глибоку давнину та пов’язане з народною музичною творчістю та з застосуванням духових інструментів в церемоніальній, обрядовій та військовій музиці.
4. Ретроспективний аналіз соціально-педагогічної сутності оркестрового духового виконавства дозволив розробити періодизацію еволюції духового виконавства, яка має в своєму складі 5 етапів.
− І ЕТАП ("етнічний") – до якого відноситься проміжок часу до XVIII ст., коли в духовому виконавстві, в тому числі й військовому, панували етнічні традиції музикування, духові ансамблі виконували пісенну й танцювальну музику, приймаючи активну участь у світських дозвіллєвих та святкових заходах, що суттєво відрізняло традиції виконавства на народних інструментах від західноєвропейських зразків.
− ІІ Етап ("фанфарний") в розвитку духового виконавства відноситься до початку XVIII століття, коли роль духових оркестрів у вітчизняній дозвіллєвій культурі посилюється. В музиці того часу переважали привітальні канти й фанфарні жанри. Названий період пов’язаний з просвітньою діяльність Петра I. Характерною відмінністю цього періоду є організація приватних навчальних закладів, де під керівництвом європейських музикантів отримували підготовку кріпосні музиканти. Період з другої половини XVIII сторіччя до кінця XIX сторіччя – час зародження російської духової школи, котре проходило під визначними впливом західноєвропейського, в першу чергу, німецького й чеського виконавства на духових інструментах.
Зміст та сутність комплексної методики освоєння духових інструментів
Основним мотивом створення методики комплексного освоєння духових інструментів, за твердженням її автора В.М.Говора, стало складне становище з ансамблево-оркестровим музикуванням на духових інструмен ...
Ознайомлення учнів із заголовком, темою і метою тексту
Одне з найважливіших лінгводидактичних завдань у пізнанні семантики тексту – це визначення того, про що говориться в ньому, а також що нового ми довідались, тобто визначення теми, основної думки. Тем ...
Читання як вид навчальної діяльності
Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>