Музично-педагогічні та мистецькі школи духового виконавства Слобожанщини

Педагогіка: історія і сьогодення » Становлення виконавської школи гри на оркестрових інструментах » Музично-педагогічні та мистецькі школи духового виконавства Слобожанщини

Сторінка 3

Кращими учнями М.О. Шевченка були М. Богачепко, В. Лебедсв, Г. Толовій, 10. Горський, С. Лабазов, Р. Литвицький, І. Морштейн й Михайло Вікентьєвич Армєйцев (1937–1987), який очолив клас після М. О. Шевченка (1972–1973). На зміну йому (1973–1979) прийшов Анатолій Григорович Андріяш (нар. 1943). У 1961 році він закінчив Донецьке музичне училище, в 1966 році – Московську консерваторію, працював солістом оркестру Донецького оперного театру (1966– 1972), з 1972 року поєднував викладацьку роботу в нашому вузі з виконавською діяльністю (соліст оркестру Харківської філармонії).

З 1979 року і по теперішній час клас гобоя веде професор Володимир Ілліч Лебедев (нар. 1940). Він закінчив Харківське музичне училище (1962, клас І.Є. Морштейна), Харківський інститут мистецтв (1968, клас М.О. Шевченка). Прекрасний виконавець, професор В.І. Лебедєв як соліст оркестру і артист камерного ансамблю Харківської філармонії вів активну концертну діяльність, виконав близько 1000 концертних програм, зробив багато фондових записів. Інтерес до педагогічної і наукової діяльності проявився в нього ще зі студентських років. Як чудовий музикант і технічно здібна людина, він сконструював прилади, за допомогою яких досліджують і вдосконалюють мистецтво гри на духових інструментах. В процесі своїх досліджень В. І. Лебедєв створив новий напрям у вивченні духового виконання, заснований на точних лабораторних вимірюваннях.

Професор В.1. Лебедєв – автор 80 виданих наукових праць, серед них монографія, декілька вузівських програм і 20 винаходів в галузі вдосконалення інструментального виконання, за які його було нагороджено Золотою медаллю ВДНГ СРСР. Результати наукових розробок професора В.1. Лебедєва широко використовуються в Україні і далеко за її межами, але він і далі, ґрунтуючись на новітніх наукових даних, постійно вдосконалює методику викладання на гобої.

З 1980 року і по теперішній час професор В.І. Лебедєв веде курс «Методика навчання грі на духових інструментах». Його лекції завжди цікаві, змістовні, що в результаті приносить велику користь студентам. Вій володіє винятковою теоретичною підготовкою і високим професіоналізмом; перед студентами завжди ставить точні вимоги, конкретні завдання й обов'язково добивається їх виконання. Від В.І. Лебедєва студенти завжди отримують конкретні поради по методиці гри на духових інструментах, виходячи з набутого ним виконавського досвіду.

Багато учнів професора В.І. Лебедєва є лауреатами і призерами різних конкурсів, а також працюють в оркестрах і займаються педагогічною діяльністю як в Україні, так і за її межами.

Клас кларнета в перші роки існування консерваторії вів випускник Харківського музичного училища Михайло Абрамович Гольдштейн. Ще як студент останнього курсу, він за рекомендацією свого вчителя Г.А. Гека, практикував як педагог зі студентами молодших курсів. У 1927–1929 роках, в період створення симфонічного оркестру Харківської філармонії, М.А. Гольдштейн став його солістом. Прекрасне володіння звуковою динамікою, необмежені технічні можливості, майстерність віртуоза створили йому славу яскравого музиканта. Багато закордонних диригентів, які гастролювали в Харкові, неодноразово запрошували його на роботу в інші країни. Педагогічна діяльність М.А. Гольдштейна, що тривала приблизно до середини 30-х років, значно вплинула на подальший розвиток школи гри на кларнеті, заснованої Г.А. Геком.

Певний час педагогом консерваторії був кларнетист І. Розенберг, який, за спогадами музикантів, хоча і не відрізнявся віртуозним володінням інструментом, але володів чудовим звуком.

Високий престиж класу кларнета наприкінці 30-х років забезпечував Григорій Костянтинович Риков (1898–1955). Вихованець Г.А. Гека (музичне училище закінчив у 1915 році) розпочав свою творчу діяльність в оркестрі Харківського оперного театру. Г.К. Риков був прекрасним музикантом, який володів великими технічними і звуковими можливостями. У педагогічній практиці він приділяв велику увагу постановці амбушюра, не дозволяв формального ставлення до музичного тексту, вимагав осмисленого виконання вже на початкових етапах вивчення твору. В процесі занять з учнями він часто брав кларнет і показував їм, як потрібно виконувати той або інший твір. Відомий композитор, народний артист України, академік, професор Національної Музичної академії України Л.М. Колодуб, згадуючи ці заняття, говорить, що саме Г.К. Риков зробив його музикантом. Кращими учнями Г.К. Рикова с В. Іванов, Л. Колодуб, В. Коломиченко, А. Олійник, А. Шевчук, А. Сиромуков, П. Калашник. Останній (1932–1993) був завідувачем кафедри теорії музики ХІМ, кандидатом мистецтвознавства, професором.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8



Проблеми тестування фізичної підготовленості
Тестування рухової підготовленості та фізичного стану повинно базуватися на двох принципово відмінних підходах: вимірюванні (і подальшій оцінці) результату діяльності або на вимірюванні (і оцінці) її ...

Організація психолого-педагогічного супроводу адаптації студентів-першокурсників
Основними завданнями по сприянню адаптації першокурсників до професійного освітнього середовища служить: 1. Підготовка першокурсників до нових умов навчання. 2. Встановлення і підтримка соціального с ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net