Музично-педагогічні та мистецькі школи духового виконавства Слобожанщини

Педагогіка: історія і сьогодення » Становлення виконавської школи гри на оркестрових інструментах » Музично-педагогічні та мистецькі школи духового виконавства Слобожанщини

Сторінка 6

За наступні 10 років у класі валторни змінилося три викладачі. З 1946 по 1 !)48 рік в класі валторни викладав В.С. Селіванов, про якого відомо, що він був випускником Харківського музичного училища (1915) і працював в оркестрах м. Харкова. Далі (1948–1951) клас валторни вів Олександр Іосифович Кричевський (1892–1957). Випускник Полтавського музичного училища, він грав в симфонічних оркестрах, якими диригували Курт Зандерлінг, Олександр Глазунов, Натан Рахлін й ін., а також в довоєнні роки – у оркестрі Харківського радіокомітету. У 1951 році з Тбілісі до Харкова приїхав Євген Іванович Друпн (1915–1968), який став працювати першим валторністом в оркестрі філармонії. Не дивлячись на зайнятість в оркестрі, він ніколи не нехтував своїми педагогічними обов'язками і його популярність як педагога була значною. У 1957 році він виїхав з Харкова працювати в оркестр Запорізької філармонії.

Тридцять років (1957–1997), коли клас валторни вів доктор мистецтвознавства, професор Іван Васильович Якустіді (1926– 1997), стали роками стабілізації харківської валторнової школи. Після закінчення Харківської консерваторії (1957), він був запрошений в оркестр філармонії на посаду регулятора першої валторни. За сумісництвом І.В. Якустіді завідував відділом духових інструментів при струнній кафедрі до 1968 року і працював педагогом класу валторни. Кращими учнями І. В. Якустіді є лауреат 1-й премії Республіканського конкурсу (1986) А. Конопко, А. Кременчуцький, О. Маліченко, Н. Островський, В. Куценко. Після смерті професора 1. В. Якустіді клас валторни з 1997 по 1999 рік вів його учень Олександр Павлович Овчар (нар.1956) Грамотний виконавець, 0. П. Овчар суміщає виконавську діяльність з педагогічною: з 1981 і по теперішній час він є артистом оркестру Харківської філармонії, з 1993 по 1998 рік працював як викладач в Харківській середній спеціальній музичній школі-інтернаті, з 2005 року є викладачем по класу валторни в Харківському музичному училищі. З 1999 року і по теперішній час клас валторни успішно веде Олександр Вікторович Маліченко (нар. 1958). У 1973 році він закінчив Харківське музичне училище, а в 1983 році Петрозаводський філіал Ленінградської консерваторії по класу валторни професора П. К. Орєхова. Впродовж багатьох років О.В. Маліченко з успіхом грає як концертмейстер групи валторн в оркестрі Харківського оперного театру і Молодіжного симфонічного оркестру «Слобожанський», є також солістом Брасквінтета, викладачем ХССМШ. У складі оркестрів оперного театру і Молодіжного симфонічного брав участь в міжнародних фестивалях в Голландії, Німеччині, Італії, Іспанії й Франції.

Першим викладачем класу труби був Ф.Ф. Губічка. Відомо, що він закінчив Празьку консерваторію і вів в перші роки існування нашою вузу ще класи туби і контрабаса. Декілька років клас труби вів чудовий трубач, соліст оркестру оперного театру Федір Костянтинович Пархомов. За короткий час він підготував ряд яскравих музикантів, таких як Ф. Жогов, А. Родман і О Лібман. Інтенсивна виконавська практика Ф.К. Пархомова ніколи не велася в збиток заняттям зі студентами, на неї завжди вистачало терпіння і наполегливості. Велику увагу Ф.К. Пархомов приділяв зміцненню амбушюра, бо вважав, що якщо губний апарат у студента слабкий і не розвинений – і результат буде низький. Багато часу Ф.К. Пархомов приділяв розвитку техніки і для цього ретельно підбирав тренувальний матеріал, на кожному уроці проходив зі студентами етюди, вважаючи їх необхідним компонентом занять.

На початку 20-х років викладали також і гру на корнеті-а-пістоні. Ці традиції, що йдуть з середини XIX століття, збереглися тому, що довгий час труба вважалася недосконалим інструментом, а корнет володів м'яким, оксамитовим звуком. Тому композитори XIX століття включали в партитури не тільки дві труби, але і два корнети. У Харківській консерваторії в перші роки її існування клас корнета-а-пістона вів Антонов, суміщаючи роботу у вузу з виконавською діяльністю в оркестрі оперного театру. Методичні принципи Антонова ґрунтувалися на традиції школи знаменитого французького корнетиста Ж.Б. Арбана. (1864–1927). Ще учнем він відрізнявся вже неабиякими здібностями, свідченням чого с тромбон, подарований йому за відмінні успіхи після закінчення музичного училища. Не дивлячись на слабке здоров'я, Д.І. Катанський суміщав роботу в оркестрі Харківського оперного театру і музичному училищі, де працював як бухгалтер і завідувач бібліотекою. Очевидно, бібліотечна справа серйозно захопила Д.І. Катанського, оскільки після відкриття консерваторії, відновивши заняття зі студентами в класі тромбона, він не залишив роботи в бібліотеці [одночасно був завідуючим відділом духових інструментів.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11



Комп'ютерне навчання в початкових класах
Бурхливий розвиток нових інформаційних технологій і впровадження їх у всьому світі наклали певний відбиток на розвиток особистості сучасної дитини. Потужний потік нової інформації, реклами, застосува ...

Роль і місце читання у навчанні іноземної мови
Навчити читати — одне з основних завдань шкільного курсу навчання іноземної мови. Проте деякі вчителі вважають, що читання як мета навчання є чимось другорядним порівняно з усною мовою. Така точка зо ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net