Засоби фізичного виховання

Сторінка 2

2. Класифікація фізичних вправ за їх значенням для вирішення освітніх завдань:

основні (змагальні);

Рис. 2. Компоненти та фази техніки фізичних вправ

підготовчі;

підвідні.

3. Класифікація фізичних вправ за їх значенням для розвитку груп м’язів: вправи для м’язів рук, ніг, плечового поясу, тулуба, шиї тощо.

4. Класифікація фізичних вправ за видами спорту (гімнастичні, легкоатлетичні тощо).

3. Техніка фізичних вправ. Параметри техніки.

Техніка фізичних вправ - це способи виконання рухової дії, за допомогою яких рухове завдання виконується з найбільшою ефективністю.

Техніка фізичних вправ постійно розвивається: удосконалюється звична техніка, іноді відмирають старі способи, народжуються нові.

Техніка фізичних вправ складається з певних компонентів і має певні фази (рис. 2).

1. Значення рухів, які входять до складу рухової дії, неоднакове, тому прийнято компоненти розрізняти на основу техніки рухів, головну (визначальну) ланку і деталі.

Основа техніки рухів - це сукупність тих ланок і рис структури рухів, які необхідні для вирішення рухового завдання певним способом (почерговість прояву м’язових зусиль, основні моменти узгодженості рухів у просторі і за часом). Вилучення хоча б одного з цих компонентів робить неможливим вирішення рухового завдання.

Визначальна ланка техніки - це найбільш важлива частина способу вирішення рухового завдання. Наприклад, при стрибках у висоту з розбігу - це відштовхування, поєднане із швидким і високим махом ногою; в метаннях - фінальне зусилля. Виконання рухів, що складають визначальну ланку, як правило, відбувається в порівняно короткий проміжок часу і вимагає максимальних м’язових зусиль.

Деталі техніки - це другорядні особливості елементів рухової дії, які не порушують його основного механізму. Деталі техніки можуть бути різними у різних виконавців і в більшості випадків залежать від їх індивідуальних та функціональних особливостей.

2. Рухи, що входять до складу рухової дії (фізичної вправи), виконуються в певній послідовності і їх можна поділити на три фази: підготовчу, основну та заключну.

У підготовчій фазі створюються найсприятливіші умови для виконання рухів основної фази. Це досягається, наприклад, за допомогою або обертових рухів, напрямок яких наближається до напрямку рухів в основній фазі.

Але є рухові дії, підготовча фаза яких пов’язана з рухами, напрямок яких протилежний рухові в головній фазі.

Рухи в основній фазі спрямовані безпосередньо на вирішення основного рухового завдання. З біодинамічної точки зору, найважливішим у цій фазі є раціональне використання зусиль у потрібному місці, напрямку і в необхідний момент. Наприклад, передчасний активний робочий рух руки при плаванні кролем викличе піднімання тіла над водою і утворення хвиль.

Рухи в заключній фазі спрямовані на успішне завершення вправи і полягають у пасивному згасанні або активному гальмуванні рухової дії. Наприклад, біг після фінішу, утримуючи рухи після випуску предметів у метаннях тощо.

Усі рухи людини протікають у просторі та часі і виконуються з певним зусиллям. До характеристики рухів (фізичних вправ) належать такі: просторові, часові, просторово-часові, динамічні, ритмічні та якісні характеристики.

До просторових характеристик техніки фізичних вправ належать положення тіла і траєкторія руху частин тіла.

Положення тіла. Під час виконання багатьох фізичних вправ належать положення тіла, або його окремі частини не тільки переміщуються одна відносно одної, але й зберігають нерухоме положення завдяки статичному напруженню м’язів.

Стартове положення - це стан "оперативного спокою”, в якому немає зовнішніх рухів, але концентровано втілюється цілеспрямованість до дії.

Траєкторія руху визначається шляхом, пройденим тілом від початкового до кінцевого положення, і вимірюється в лінійних одиницях.

Амплітуда - це розмах руху. Її величина визначається в кутових градусах, лінійних мірах, або за домовленістю. Рухи дуже великої амплітуди називаються розмашистими. Рухи з малою величиною шляху - дрібними.

З позиції біомеханіки рухи характеризуються у часі його моментами, тривалістю і темпом. Змінюючи тривалість виконання вправ, можна регулювати загальний обсяг навантаження.

Під темпом розуміють частоту повторення циклів руху або кількість рухів за одиницю часу. Від ступеня своєчасності й узгодженості рухів у часі залежить виконання рухової дії взагалі, її ефективність та зовнішня результативність. Особливо високі вимоги до точності керування рухами в часі висуваються в швидкоплинних фізичних вправах, таких як: спринтерський біг, стрибки, метання, а також у багатьох швидкісних діях в спортивних іграх, єдиноборствах та ін.

Страницы: 1 2 3



Гендерна експертиза робочих навчальних програм системи фахової підготовки майбутніх соціальних педагогів
Демократичні процеси в державі вимагають вироблення нових суспільних вимог до освіти, як до основи соціокультурного становлення особистості. Процес гуманізації освіти зумовлює потребу визначити психо ...

Засоби та методи удосконалення фізичних якостей дітей молодшого шкільного віку
Оптимальне функціонування системи фізичної підготовки дітей молодшого шкільного віку базується на використанні загально педагогічних принципів і методів навчання. Основним засобом вдосконалення фізич ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net