Засоби фізичного виховання

Сторінка 2

2. Класифікація фізичних вправ за їх значенням для вирішення освітніх завдань:

основні (змагальні);

Рис. 2. Компоненти та фази техніки фізичних вправ

підготовчі;

підвідні.

3. Класифікація фізичних вправ за їх значенням для розвитку груп м’язів: вправи для м’язів рук, ніг, плечового поясу, тулуба, шиї тощо.

4. Класифікація фізичних вправ за видами спорту (гімнастичні, легкоатлетичні тощо).

3. Техніка фізичних вправ. Параметри техніки.

Техніка фізичних вправ - це способи виконання рухової дії, за допомогою яких рухове завдання виконується з найбільшою ефективністю.

Техніка фізичних вправ постійно розвивається: удосконалюється звична техніка, іноді відмирають старі способи, народжуються нові.

Техніка фізичних вправ складається з певних компонентів і має певні фази (рис. 2).

1. Значення рухів, які входять до складу рухової дії, неоднакове, тому прийнято компоненти розрізняти на основу техніки рухів, головну (визначальну) ланку і деталі.

Основа техніки рухів - це сукупність тих ланок і рис структури рухів, які необхідні для вирішення рухового завдання певним способом (почерговість прояву м’язових зусиль, основні моменти узгодженості рухів у просторі і за часом). Вилучення хоча б одного з цих компонентів робить неможливим вирішення рухового завдання.

Визначальна ланка техніки - це найбільш важлива частина способу вирішення рухового завдання. Наприклад, при стрибках у висоту з розбігу - це відштовхування, поєднане із швидким і високим махом ногою; в метаннях - фінальне зусилля. Виконання рухів, що складають визначальну ланку, як правило, відбувається в порівняно короткий проміжок часу і вимагає максимальних м’язових зусиль.

Деталі техніки - це другорядні особливості елементів рухової дії, які не порушують його основного механізму. Деталі техніки можуть бути різними у різних виконавців і в більшості випадків залежать від їх індивідуальних та функціональних особливостей.

2. Рухи, що входять до складу рухової дії (фізичної вправи), виконуються в певній послідовності і їх можна поділити на три фази: підготовчу, основну та заключну.

У підготовчій фазі створюються найсприятливіші умови для виконання рухів основної фази. Це досягається, наприклад, за допомогою або обертових рухів, напрямок яких наближається до напрямку рухів в основній фазі.

Але є рухові дії, підготовча фаза яких пов’язана з рухами, напрямок яких протилежний рухові в головній фазі.

Рухи в основній фазі спрямовані безпосередньо на вирішення основного рухового завдання. З біодинамічної точки зору, найважливішим у цій фазі є раціональне використання зусиль у потрібному місці, напрямку і в необхідний момент. Наприклад, передчасний активний робочий рух руки при плаванні кролем викличе піднімання тіла над водою і утворення хвиль.

Рухи в заключній фазі спрямовані на успішне завершення вправи і полягають у пасивному згасанні або активному гальмуванні рухової дії. Наприклад, біг після фінішу, утримуючи рухи після випуску предметів у метаннях тощо.

Усі рухи людини протікають у просторі та часі і виконуються з певним зусиллям. До характеристики рухів (фізичних вправ) належать такі: просторові, часові, просторово-часові, динамічні, ритмічні та якісні характеристики.

До просторових характеристик техніки фізичних вправ належать положення тіла і траєкторія руху частин тіла.

Положення тіла. Під час виконання багатьох фізичних вправ належать положення тіла, або його окремі частини не тільки переміщуються одна відносно одної, але й зберігають нерухоме положення завдяки статичному напруженню м’язів.

Стартове положення - це стан "оперативного спокою”, в якому немає зовнішніх рухів, але концентровано втілюється цілеспрямованість до дії.

Траєкторія руху визначається шляхом, пройденим тілом від початкового до кінцевого положення, і вимірюється в лінійних одиницях.

Амплітуда - це розмах руху. Її величина визначається в кутових градусах, лінійних мірах, або за домовленістю. Рухи дуже великої амплітуди називаються розмашистими. Рухи з малою величиною шляху - дрібними.

З позиції біомеханіки рухи характеризуються у часі його моментами, тривалістю і темпом. Змінюючи тривалість виконання вправ, можна регулювати загальний обсяг навантаження.

Під темпом розуміють частоту повторення циклів руху або кількість рухів за одиницю часу. Від ступеня своєчасності й узгодженості рухів у часі залежить виконання рухової дії взагалі, її ефективність та зовнішня результативність. Особливо високі вимоги до точності керування рухами в часі висуваються в швидкоплинних фізичних вправах, таких як: спринтерський біг, стрибки, метання, а також у багатьох швидкісних діях в спортивних іграх, єдиноборствах та ін.

Страницы: 1 2 3



Критерії наукового проектування системи оцінювання навчальних досягнень шестирічних першокласників
Поклавши в основу принципи оцінювання знань, умінь, навичок молодших школярів та врахувавши психологічні особливості шести^річок, ми розробили специфічні для даного віку критерії (фактори) наукової р ...

Аналіз результатів соціально-педагогічної роботи з дітьми групи ризику
З метою виявлення ефективності проведеної нами соціально-педагогічної роботи з підлітками «групи ризику» ми повторно застосували підібрану нами методику – опитувальник Басса-Даркі, а також провели бе ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net