розширення сфери естетичного впливу навколишнього середовища на особу (Суть естетики розкривається у красі людських вчинків і взаємостосунків).
2. Загальні (соціальні) принципи фізичного виховання
Знання принципів та їх практична реалізація роблять процес фізичного виховання ефективнішим. Незнання принципів, або їх ігнорування, ускладнює процес фізичного виховання.
Принципи - це позиції, що визначають найбільш загальні, відправні положення керівництва процесом фізичного виховання.
В педагогічній науці принципами називають найбільш важливі вихідні положення, керівні настанови для діяльності вчителя і вихованця, які відображають закономірності педагогічного процесу. В принципах узагальнені всі сукупності наукових фактів і багатовікова педагогічна практика.
Загальні (соціальні) принципи поділяють на:
гармонійного розвитку особистості;
зв’язку фізичного виховання з трудовою діяльністю (ППФП);
принцип оздоровчої спрямованості.
Розглянемо принцип гармонійного розвитку особистості.
Однією із основних умов реалізації цього принципу у процесі фізичного виховання є використання таких засобів і методів, які б гарантували спрямований розвиток всіх основних рухливих якостей людини, сприяли би повному виявленню індивідуальних фізичних здібностей і створювали достатньо великий фонд життєво важливих рухових вмінь і навичок.
Принцип зв’язку фізичного виховання з трудовою діяльністю, тобто професійно-прикладною фізичною підготовкою.
Цей принцип підкреслює основну прикладну функцію фізичного виховання у суспільстві - готувати членів суспільства до високопродуктивної праці та оборони своєї Батьківщини.
Сучасні військові спеціальності ставлять високі вимоги до фізичної підготовки і психічної рівноваги воїна. У межах ППФП особлива увага звертається на:
поглиблення вдосконалення умінь, навичок і здібностей, необхідних для досягнення високих результатів у професійній діяльності;
оволодіння фізичними вправами як частиною професійної діяльності;
засвоєння фізичних вправ, що можуть використовуватись фахівцями в майбутній життєдіяльності для підтримання опірності організму до несприятливих впливів зовнішнього середовища, організації дозвілля й оздоровлення.
Принцип оздоровчої спрямованості
При використанні принципу оздоровчої спрямованості необхідно враховувати наступне:
при виборі засобів фізичного виховання виходити із їх оздоровчої цінності як обов’язкового критерію;
планувати і регулювати функціональні навантаження у відповідності із закономірностями зміцнення здоров’я;
забезпечувати систематичність лікарсько-педагогічного контролю.
3. Педагогічні (дидактичні) принципи фізичного виховання
У різних літературних джерелах з педагогіки та фізичного виховання принципи називаються по-різному. У педагогіці принципи називають дидактичними, підкреслюючи цим їх відношення до навчання. Фізичне виховання включає і навчання фізичних вправ, і озброєння учнівської молоді знаннями та навчання їх самостійно займатись, і виховання фізичних якостей, а тому принципи правомірно називати не дидактичними, а методичними.
Розрізняють такі принципи:
свідомості і активності;
наочності;
доступності й індивідуалізації;
систематичності і послідовності;
повторності;
науковості;
міцності і прогресування.
Принцип свідомості і активності
Реалізація цього принципу передбачає формування в учнівської молоді системи знань, переконань, які дають відповіді на питання: для чого необхідно займатись фізичною культурою? Як потрібно виконувати фізичні вправи? Відповіді на запитання вони зможуть отримати лише при відповідній організації навчального процесу.
Розвиток ритмічного слуху у дітей на музичних заняттях
Почуття музичного ритму – комплексна здатність, що включає в себе сприйняття, розуміння, виконання, творення ритмічної сторони музичних образів. Сприйняття. Сприйняття музичного ритму – активний проц ...
Сутність і зміст педагогічної етики
У наш час зростає значення педагогічної етики в школах різних напрямів і різних рівнів підготовленості. Це пов’язано з прагненням постійно вдосконалювати педагогічні норми щодо відносин, які змінюють ...
Читання як вид навчальної діяльності
Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>