Аналіз сформованих в учнів умінь використовувати лексичний повтор при побудові зв’язних висловлювань

Педагогіка: історія і сьогодення » Формування умінь використовувати лексичний повтор як засіб міжфразного зв’язку » Аналіз сформованих в учнів умінь використовувати лексичний повтор при побудові зв’язних висловлювань

Сторінка 2

Точність мовлення залежить від уміння мовця добирати відповідно до змісту висловлювання потрібні слова та вирази. Як свідчить аналіз усного й писемного мовлення, молодші школярі користуються словами, які не завжди точно називають поняття або ж узагалі не відповідають їм.

Серед усіх недоліків ми виділили такі істотні: 1) невиправданий повтор слів; 2) неправильний вибір засобів зв'язності, що є порушенням смислового зв’язку між реченнями; 3) відсутність у тексті необхідних засобів зв'язку; 4) надмірне використання засобів зв'язності.

Так, найбільша кількість учнівських помилок пов'язана із невиправданим повтором слів (47%).

Таке явище пояснюється незв'язністю мислення учнів. Адже як зазначав І.О. Синиця „зв'язність мови залежить від зв'язності мислення".

Приклад 1. Біля самого берега озера, серед очерету, качка з каченятами збирала ряску. Зовсім поруч біля качки, на лататті, сиділа жаба і про щось дуже голосно кумкала. А біля жаби, своїми довгими ніжками плесо озера міряла водомірка. Жаба озирнулась на качок, невдоволено квакнула і стрибнула у воду (розповідь).

В даному тексті іменник «жаба», що є в третьому реченні, слід замінити займенником «неї». Таким чином, речення 2 і 3 трішки перебудуються, проте будуть пов'язуватися із попереднім і вже в четвертому реченні іменник «жаба» буде мотивованим.

До цього ж розряду недоліків, що порушують вимогу правильності мовлення, відноситься і тавтологія. Її трактують як невиправдане використання спільнокореневих слів, що пов’язано із недосконалістю оперативної пам’яті мовця, відсутністю сформованого у дітей естетичного чуття.

Наприклад: Сонце піднялося на небосхилі і освітило всю долину світлом.

Однокореневі слова містять загальні семантичні компоненти, носієм яких виступає лексичний морфологічний корінь, саме він виступає тут як дублікат.

Незв'язність писемної мови учнів проявляється і в надмірному використанні лексичного повтору, як засобу увиразнення.

Приклад 2. Море . Останні промені сонця купаються у зеленювато-синіх хвилях.

Море . Все швидше насувається з берега вуаль нічного неба.

Море . Все потопає у тиші (розповідь).

У поданому тексті учень намагався передати красу приходу вечора на морі. У перших двох абзацах повторення слова «море» акцентує увагу слухачів на місці, де відбувається подія. У третьому абзаці доречнішою є заміна повторення: Тиша морська .

Надмірне використання повтору свідчить як про бідність словесного запасу учнів, так і про нездатність утримувати текст, що пояснюється недостатнім розвитком оперативної пам'яті. Жинкін говорить про те, що слово щойно вимовлене чи записане вмить активізується в пам'яті учнів і як подразник має більшу силу збудження ніж ті, що містяться в лексиці мовця.

Крім того, бідність словникового запасу слів свідчить про неволодіння синонімічними словесними формами. Тому слід звертати особливу увагу на збільшення словникового запасу учнів словами-синонімами, а також на привчання до контролю та самоконтролю. Останнє вимагає необхідних знань та формування вмінь і навичок через систему вправ, що сприятимуть покращенню процесу побудови зв'язних висловлювань на основі ознайомлення із лексичним потором як засобом зв'язності.

Наступним недоліком, що проявляється в писемних висловлюваннях учнів, є неправильний вибір засобів зв'язності, що призводить до порушення смислового зв’язку між реченнями.

Наприклад: Під величезним дубом лежав хлопчик. Він був такий великий, що здавалося, його крона накривала всі дерева лісу.

Побудований текст має порушений смисловий зв'язок. Незрозуміло, про кого чи про що йде мова далі. Неправильно використана заміна призводить до порушення смислововго зв’язку у тексті.

Як зазначає І.О. Синиця, причини таких помилок психологічні і пояснюються «неточним переводом внутрішньої мови в зовнішню, писемну». У більшості випадків порушення зв’язку виникає не в думках учня, а в писемному їх оформленні. Слова, їх порядок при попередньому обдумуванні тексту не збігаються зі словами, їх порядком при написанні тексту. Слово чи зворот, зазначені у внутрішньому мовленні, витісняються і замінюються іншими, які, однак, не узгоджуються з раніше записаним.

Молодші школярі не відчувають потреби самоконтролю висловлювання з точки зору зв’язності, оскільки способи такого контролю у них не сформовані. Такі помилки найбільше зустрічаються у текстах типу розповіді, особливо при передачі послідовності подій.

Неправильний вибір засобів зв'язності зустрічається у 7% письмових робіт учнів.

Поряд із неправильним відбором засобів зв'язку зустрічаються й такі помилки у творах учнів як відсутність у тексті необхідних засобів зв'язку.

Такі недоліки свідчать про недостатність логічного мислення, що виражається у розриві тексту на окремі речення. В такому випадку чітко вимальовується незв'язність писемної мови учнів.

Так, у 25% проаналізованих учнівських висловлюваннях спостерігається розрив мовних конструкцій.

Страницы: 1 2 3



Аналіз результатів виявлення схильності до інтуїтивних вмінь в педагогічній діяльності
Після проведеного повторного дослідження щодо виявлення рівня сформованості інтуїтивних вмінь в майбутніх педагогів, були виявлені позитивні зміни. Зважаючи на отримані нами в процесі повторного досл ...

Перевірка ефективності використаного комплексу вправ
З метою перевірки стану сформованості знань і умінь четверокласників із розділу «Іменник» було проведене опитування учнів. Експериментальне дослідження було проведене у 4-А і 4-Б класах СЗОШ I-III ст ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net