Характеристика професійного навчання машинобудівного профілю

Професійна освіта є одним з наскрізних компонентів змісту освіти. Мета професійної освіти - підготовка людини до виконання певних функцій у межах суспільного розподілу праці. Машинобудування - одне з головних підрозділів народного господарства. Воно налічує дуже багато робітничих професій, класифікація яких була наведена вище.

В Україні у відповідності з законом "Про освіту" в структуру професійно-технічної освіти входять: одержання навчаємими професії, їх перепідготовка і підвищення кваліфікації.

Існують такі кваліфікаційні рівні:

■ кваліфікований робітник (випускник професійно-технічного училища);

■ молодший спеціаліст (випускник технікуму або вищого професійного училища);

■ бакалавр (випускник коледжу або іншого навчального закладу другого рівня акредитації);

■ спеціаліст (випускник вищого навчального закладу третього рівня акредитації);

■ магістр (випускник вищого навчального закладу четвертого рівня акредитації).

Структура технологічної діяльності робітника будь-якої машинобудівної професії містить предмет діяльності, засоби і результат. Функція діяльності-це те, що робить робочий у процесі своєї діяльності.

Для того, щоб систематизувати функції діяльності робочого машинобудівного профілю, їх слід розподілити по таким компонентам.

Перший - це підготовча функція, куди входять допоміжні дії робітника, пов'язані з підготовкою його безпосередньо до роботи: одержання необхідної технічної і технологічної документації, перевірка наявності і справності технологічного обладнання, одержання та підготовка до роботи необхідного контрольно-вимірювального інструменту та деяке інше.

Цей компонент є обов'язковим для усякої робітничої професії. Його структура може змінюватися в залежності від конкретної професії. Наприклад, для верстатника, сюди додатково входить визначення способу складування заготовок і готових деталей, знятих з верстата, уяснення технологічної послідовності обробки заготовок і інше.

Для слюсаря-ремонтника це: перевірка готовності до роботи механізованого інструменту, перевірка забезпечення робочого місця необхідними запасними деталями і комплектуючими елементами і інше.

Друга функція - це технологічна .Вона передбачає безпосереднє ведення самої роботи. Для верстатника вона має такі складові елементи, як стеження за процесом обробки заготовок, перевірка додержання заданих режимів різання, визначення можливих неполадок у роботі верстата, визначення моменту заміни ріжучого інструменту з-за його зносу, керування підйомним і технологічним транспортом і деякі інші.

Для слюсаря це: виконання безпосередньо слюсарних операцій: розмітки, рубки, правки, шабрування, складання або розбирання збірних одиниць різного призначення, складання роз'ємних або нероз'ємних з'єднань тощо.

Третя функція - це контрольна. Вона містить у собі контрольні дії по здійсненню відповідних операцій: верстатних, слюсарних і інших, виконання контролю лінійних та діаметральних розмірів деталей, перевірку шорсткості їх робочих поверхонь, якості виконання складальних робіт тощо.

І нарешті, організаційна функція: виконання вимог безпеки праці на конкретному робочому місці, забезпечення електробезпеки і пожежної безпеки і таке інше.

Другим елементом структури діяльності робінника є предмет діяльності, тобто те, яку конкретну роботу виконує кожний робітник.

Наприклад, на підготовчому етапі для верстатника предметом діяльності є: креслення деталі і операційна технологічна карта (одержання і знайомство з технічною документацією), різальний інструмент і заточний верстат (підготовка до роботи ріжучого інструменту).

На технологічному етапі для того ж верстатника предметом діяльності є: заготовка, що обробляється . Для слюсаря це: інструмент або деталь , що використовується.