Сутність поняття музично-інтелектуальних умінь школярів молодшої школи

Педагогіка: історія і сьогодення » Формування музично-інтелектуальних умінь учнів молодших класів » Сутність поняття музично-інтелектуальних умінь школярів молодшої школи

Сторінка 3

У роботі Кузнецовим А.А. виділяються чотири рівні засвоєння: «сприйняття, осмислення й запам'ятовування; застосування знань у подібних ситуаціях, тобто за зразком; використання знань у новій ситуації, яка вимагає прояву тих або інших характеристик творчої діяльності; самостійне здобуття нових знань».

Підкасістий П.І. у роботі виділяє такі рівні засвоєння: «дії на впізнавання, розпізнавання понять (об'єкта), розрізнення й установлення подібності; дії з осмислення структури матеріалу, який вивчається, з опису й аналізу дії з об'єктом вивчення; дії з варіюванням системи властивостей, ознак предмету, який вивчається, у змінених ситуаціях; дії з актуалізації знань і перенесенню засвоєних знань (способів діяльності) на розв'язання нового кола задач».

У роботі Кулько В.А. и Цехмістрової Т.Д. в основу визначення рівнів розвитку в учнів умінь учитися були покладені характеристики пізнавальних дій, кожна з яких може бути як репродуктивною, так і продуктивною.

Бабанський Ю.К. в праці виділяє п'ять етапів формування вмінь і навичок, при цьому зазначаючи, що формування будь-якого вміння й навички раціональної діяльності має деякі спільні риси. Ним виділені такі етапи:

- постановка задачі з формування певних умінь;

- інструктаж про зміст і способи діяльності з оволодіння вміннями й навичками навчальної праці;

- практичні вправи для напрацювання відповідних умінь і навичок;

оперативний контроль;

- застосування здобутого вміння в різноманітних практичних ситуаціях, у тому числі й нестандартних.

Суть цих етапів в цілому співпадає з наведеними вище, крім того, що Бабанський Ю.К. означив як самостійний етап проведення оператіиного контролю й підкреслив необхідність застосування вмінь не лише в стандартних, але й нестандартних ситуаціях.

Найбільш детальну характеристику етапів формування узагальнених умінь наводять Усова А.В. та Бобров А.А. у роботі, де вони виділяють такі етапи:

- «усвідомлення учнями значення вміння виконувати певну дію (мотиваційна основа дії);

- визначення мети дії;

- усвідомлення наукових основ дії;

- визначення основних структурних компонентів дії, які були б спільними для широкого кола задач і не залежали б від умов, у яких виконується дія (такі структурні компоненти виконують роль опорних точок дії);

- визначення найбільш раціональної послідовності виконання операцій, яз яких складається дія - побудова моделі (алгоритму) дії;

- виконання невеликої кількості вправ, під час якого вчитель контролює дії з точки зору їх відповідності нормам;

- навчання самоконтролю під час виконання дії;

- організація вправ, які вимагають від учнів уміння самостійно виконувати певну дію в змінюваних (варіативних) умовах;

- використання вміння виконувати певну дію в процесі оволодіння новими, більш складними вміннями в більш складних видах діяльності».

Вияви творчої активності учня у музичній діяльності залежать від наявності у нього спеціальних музичних здібностей: музично-слухових уявлень, відчуття ритму та ладу. Розвиток здібностей та набуття різноманітних навичок в одному із видів музичної діяльності позитивно позначається на успішності всіх інших та сприяє ; розвиткові творчої активності. Отже, між сприйняттям, виконавством, створенням музики та набуттям теоретичних знань простежуються тісні взаємозв'язки. Разом з і осягненням закономірностей музики відбувається становлення дитячої музичної і творчості.

Музичні вміння й навички.

У сучасних роботах по загальній дидактиці (М.Н. Скаткін, И.Я. Лернер) підкреслюється необхідність включення в зміст навчання найбільш загальних умінь. Вони тісно пов'язані з основною діяльністю школярів на уроках мистецтва - естетичним сприйняттям.

У новій програмі сприйняття музики розглядається як основа формування музичної культури школярів. Тому дуже важлива дидактична характеристика цього поняття.

Цілісність музичного мистецтва зберігається у свідомості учнів тільки тоді, коли при сприйнятті конкретного добутку вони здатні виявляти його багатобічні зв'язки з іншими творами, із широкими областями музики, з життям у цілому. Таким чином, у процесі сприйняття музики включається життєвий і музичний досвід школярів, що ставиться до більше широкої сфери музичних явищ. Це й досвід безпосереднього переживання й міркування, що формується під впливом музичного мистецтва, і художній досвід, пов'язаний з виконанням музики. Дана позиція дозволяє розглядати сприйняття музики як основу засвоєння школярами втіленого в музичному мистецтві досвіду емоційно-моральних відносин до дійсності.

Розвиток сприйняття музики тією чи іншою мірою припускає нагромадження досвіду творчої навчальної діяльності. Особливість процесу придбання цього досвіду обумовлена нерозривним зв'язком сприйняття музики із засвоєнням музичних знань, формуванням виконавських умінь і навичок. Таким чином, виключається можливість ототожнення поняття «сприйняття музики» з «слуханням музики».

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8



Історичні джерела використання української обрядовості у вихованні дошкільників
Формування людини як особистості закінчується вже в дошкільному віці. В цей час формуються основні риси характеру, поняття про ставлення до оточуючого середовища та людей, з якими вона спілкується, п ...

Рівні творчого потенціалу студентів
Високий рівень творчого потенціалу характерний для студентів, які швидко засвоюють новий матеріал, включаються в роботу, що вимагає прийняття нетипових рішень. Вони винахідливі у виборі способів і ме ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net