Сутність поняття музично-інтелектуальних умінь школярів молодшої школи

Педагогіка: історія і сьогодення » Формування музично-інтелектуальних умінь учнів молодших класів » Сутність поняття музично-інтелектуальних умінь школярів молодшої школи

Сторінка 4

Правомірність подібного трактування визначається сформульованим у музичній естетиці й психології поданням про розвиток слуху в широкому й у вузькому змісті слова.

Сприйняття музичного образа неодмінно припускає безпосередню емоційну чуйність школярів на музику.

Істотною стороною сприйняття музики є його усвідомленість. «Тільки тоді музика може виконати свою естетичну, пізнавальну й виховну роль, - підкреслює Д.Б. Кабалевский, - коли діти навчаться по-справжньому чути її й міркувати про неї».

Зміст навчання на всіх його етапах, включаючи й вихідний, передбачає послідовний розвиток сприйняття музики шляхом усвідомлення закономірностей музичного мистецтва. Завдяки цьому школярі здобувають здатність розуміти музику, узагальнювати свої музичні враження.

Сприйняття музики тісно зв'язано зі знанням соціальних норм, естетичних критеріїв мистецтва й містить у собі художню оцінку. Здатність дати естетичну оцінку добутку характеризує досить високий рівень розвитку сприйняття музики й може служити одним з показників музичної культури школяра.

Сприйняття музики розглядається як основа всіх видів виконавства (хоровий спів, гра на музичних інструментах, музично-ритмічні рухи й т.д.). тому що вони неможливі без емоційного, свідомого відношення до музики, без її естетичної оцінки.

Найважливіша дидактична функція сприйняття музики полягає в тім, що в процесі засвоєння, закріплення й творчого застосування знань установлюється їхній нерозривний зв'язок з різноманітними творами музичного мистецтва.

Здатність учнів застосовувати знання в процесі сприйняття добутків проявляється у формуванні музичних умінь. Ключові знання використаються у всіх видах музичної навчальної діяльності школярів, що тому формуються на цій основі вміння розглядаються як ведучі.

Зв'язок провідних умінь і ключових знань виступає в музичному навчанні в певній послідовності.

1 клас. Нагромадження досвіду сприйняття сфер музичного мистецтва (пісні, танцю, маршу) у їхньому зв'язку з життям, у виразному й образотворчому значень; сприйняття музичних образів у їхньому взаємозв'язку, а музичної мови - як «будівельного матеріалу», з якого складається цілісний добуток.

2 клас. Нагромадження досвіду сприйняття трьох сфер музичного мистецтва в більше широкому їхніх значень - як пісенності, танцювальності, маршевості, що природно виростають із пісні, танцю, маршу; розуміння зв'язку музичної інтонації з мовний і інтонації як «зерна» музичного добутку, найважливіших способів і засобів розвитку музики, деяких форм музичних добутків (одночастинної, двухчастної, трехчастної, рондо, варіацій) в образно змістовному, значеннєвому значенні.

3 клас. Нагромадження досвіду сприйняття деяких характерних рис музики свого народу - народної й композиторської; деякої загальної й різної рис у музичному мистецтві народів своєї країни й народів миру; різних форм музичної діяльності (твір-виконання-слухання музики).

Музичне навчання припускає певні етапи формування провідних умінь.

У загальній педагогіці виділяються три етапи формування вмінь: 1) пояснення вчителем нового матеріалу; 2) застосування знання «за зразком»; 3) самостійне застосування знань учнями. Формування музичних умінь здійснюється в специфічній формі.

Тут виділяються наступні етапи.

1. Нагромадження учнями музичного досвіду, необхідного для формування вміння. Програма по музиці сприяє цьому завдяки взаємозв'язку наступних тим з попередніми, а перша тема передбачає музичний, життєвий досвід дітей, придбаний ними до школи. Учитель активізує, направляє цей досвід з урахуванням особливостей класу, рівня його музичної підготовки.

2. Введення в знання. Виходячи з узагальненого, проблемного характеру тим на перше місце тут виступає не пояснення матеріалу, а організація вчителем пошукової ситуації на уроці. Спочатку перед школярами ставиться завдання, потім за допомогою вчителя здійснюється її рішення, і в результаті учні повинні цими зробити необхідний висновок. Введення в знання завжди здійснюється на основі сприйняття музики, будь те в процесі її слухання (наприклад, перша тема Й класу) або виконання самими учнями (наприклад, четверта тема II класу).

3. Подальший процес формування вміння (його закріплення й поглиблення) здійснюється у всіх видах музичної діяльності учнів. При цьому усе більше широкий характер здобуває самостійне орієнтування школярів у музиці з позиції досліджуваної тими (як на уроці, так і поза ним).

В цілому формування провідних музичних умінь відбиває рівень розвитку сприйняття музики школярами й здатність застосування знань як у практиці музичного навчання, так і поза школою.

Поряд із провідними музичними вміннями в змісті навчання виділяються приватні музичні вміння, які так само, як і ведучі, формуються в конкретних формах діяльності (слуханні музики, співі й т.д.)

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9



Зв’язок педагогіки з іншими науками
Зв'язок педагогіки з іншими науками відбувається в різних напрямах. По-перше, це спільність об'єктів (понять, закономірностей, концепцій, предметів, процесів, критеріїв, методів). По-друге, взаємодія ...

Перевірка ефективності запропонованої системи вправ в експериментальному дослідженні
Дослідження проводилось у Білявецькій загальноосвітній школі І-ІІ ступенів на базі двох класів, з яких 4-А визначений нами як контрольний, а 4-Б – експериментальний. Кількість учнів у класах та стан ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net