Критерії та рівні сформованості музично-інтелектуальних умінь молодших школярів

Педагогіка: історія і сьогодення » Формування музично-інтелектуальних умінь учнів молодших класів » Критерії та рівні сформованості музично-інтелектуальних умінь молодших школярів

Сторінка 1

Мета сучасної освіти — всебічний розвиток особистості дитини. Пошуки шляхів ефективності навчального процесу в педагогічній практиці дуже різноманітні. Проблема формування музично-інтелектуальних умінь молодших школярів вимагає спиратися на цілий ряд психологічних, педагогічних та теоретичних принципів. Тому проведенню нашого дослідження передувала розробка критеріїв та рівнів сформованості вище означених умінь у дітей молодшого шкільного віку (2 клас загальноосвітньої школи).

Для об'єктивності, на підставі вивчення наукових джерел, було визначено 5 груп критеріїв сформованості музично-інтелектуальних умінь дітей, а саме:

- мотиваційно-потребовий;

- емоційно-почуттєвий;

- творчо-діяльнісний;

- когнітивно-операційний;

- оцінювально-орієнтаційний.

Мотиваційно-потребовий критерій дає змогу зясувати ступінь готовності дітей до формування музично-інтелектуальних умінь. Основним показником означеного критерію є наявність інтересу дітей до спілкування з музичним твором та предметом “музика” взагалі.

Емоційно-почуттєвий критерій відображає безпосередність емоційних реакцій дітей на музичні твори. Показниками цього критерію є активність дітей під час сприймання музичного твору, активність в процесі обговорення вражень від сприймання музичного твору, емоційне переживання образів музичних творів, що сприймалися.

Творчо-діяльнісний критерій відображає міру прагнення дітей до музично-інтелектуальної діяльності, що передбачає активну роботу під час уроку, самостійні творчі пошуки. Основними показниками цього критерію є бажання виразити себе у різноманітних видах музично-інтелектуальної діяльності, спробі оригінального сприймання музичного твору.

Когнітивно-операційний критерій вказує на міру розвиненості музично-пізнавальних здібностей дітей, рівень набутих ними знань з музичного мистецтва. Показниками цього критерію є знайомство з яскравими прикладами музичного мистецтва, початкові вміння аналізу, синтезу, порівняння та узагальнення.

Оцінювально-орієнтаційний критерій допомагає визначити рівень здатності учнів до естетичної оцінки цінностей, окремих музичних творів. Основними показниками цього критерію є самостійність оцінних суджень, здатність вербалізувати власні почуття та особисте ставлення до музичних творів.

В процесі дослідження нами були встановлені такі рівні сформованості музично-інтелектуальних умінь молодших школярів:

- низький;

- середній;

- високий.

Низький рівень сформованості музично-інтнлектуальних умінь присутній у дітей з ситуативним, пасивним інтересом до музичних творів, обмеженим музичним світоглядом, труднощами у вираженні самостійного ставлення до прослуханого твору, нерозвинуте чи слабо розвинуте музичне мислення та уява, фантазія. Такі діти потребують постійної допомоги з боку вчителя при слуханні музики, не мають своєї точки зору щодо того, що відбувається навкруги, проявляють пасивне ставлення до музичної діяльності.

Середній рівень сформованості музично-інтелектуальних умінь виявили учні, які мають інтерес до музичного мистецтва, достатній музичний світогляд, але не мають ще достатньої ініціативи у процесі набування нових знань та вмінь. За допомогою вчителя спроможні творчо мислити, вони мають слабо розвинену уяву та фантазію. Такі учні виявляють певний емоційний відгук на прослухані твори, проявляють зацікавленість ними, включаються до співпраці.

Високий рівень сформованості музично-інтелектуальних умінь спостерігається у дітей зі стійким інтересом до музичного мистецтва, гарним музичним світоглядом, вмінням слухати та аналізувати музичні твори, висловлювати своє судження про прослухані твори. Вони яскраво та емоційно бурхливо відгукуються на музичні твори, можуть самостійно прйняти творчі рішення, здатні систематизувати свої знання та виявляють інтерес до творчої діяльності, володіють творчим мисленням.

Страницы: 1 2 3 4 5 6



Статистичні дані релігійних організацій
Пожвавлення релігійної діяльності різних конфесій в Україні наступило лише з початком перебудовчих процесів. Воно захопило переважно західні і центральні області. Цьому сприяло певною мірою також від ...

Аналіз технічних і дидактичних засобів навчання
Технічні засоби навчання – це прилади і пристрої, що є екранно-звукові носії навчальної інформації. Дидактичні засоби – це всі елементи навчального середовища, які педагог свідомо використовує для ці ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net