Критерії та рівні сформованості музично-інтелектуальних умінь молодших школярів

Педагогіка: історія і сьогодення » Формування музично-інтелектуальних умінь учнів молодших класів » Критерії та рівні сформованості музично-інтелектуальних умінь молодших школярів

Сторінка 10

1. В галузі сприйняття (слухання) музики можливості дітей досить широкі. Їм доступні основні жанри музики, які Дмитро Борисович Кабалевський назвав «трьома китами» - марш, танок, пісня. Їм доступна музика ілюстративного характеру. Однак, внаслідок незначного об’єму довільної уваги твори, що призначаються для слухання мають бути невеликими, заключати в собі яскравий образ, який вчитель повинен розкрити в його виразному, а не ілюстративному значенні, як музичний образ, що має смисл, зміст.

2. В галузі співу можливості дітей на початку занять значною мірою визначені попередньою підготовкою. У окремих дітей співацький діапазон може складатися з 2-3 звуків, а у деяких дітей може сягати октаву та більше. Разом з тим голосовий апарат у дітей ще не сформований, відрізняється тендітністю, змикання голосових зв'язок тільки в кінцівках, внаслідок чого сила та «помітність» звучання досить обмежені. Тому робочий діапазон, особливо на початку занять має бути обмеженим. Він повинен співпадати з примарною зоною, типовою для дітей цього віку (d-a першої октави). Поступове розширення діапазону відбувається за рахунок приєднання верхніх звуків (h-c першої октави, навіть d другої октави). Для дітей цього віку найбільш природне звучання легке, дзвінке, прозоре.

3. В галузі творчості необхідно нагадати, що діти цього віку легко відкликаються на різноманітні творчі завдання. Вони можуть імпровізувати на заданий чи придуманий словесний образ, можуть створювати ритмічні та мелодичні імпровізації на дитячих музичних інструментах, інсценувати знайому пісню чи інструментальну п’єсу зображального характеру.

Музичний розвиток другокласників в значній мірі залежить від якості музичних занять в першому класі. Організовані, цілеспрямовані, захопливі уроки навчать дітей слухати музику, виражати своє ставлення до неї, свої враження від музики, співати в хорі, слухаючи друг друга. В порівнянні з першим класом другокласники вже на являють собою «строкату» картину у своєму ставленні до музики, знаннях про неї, в музичних навичках. Задача вчителя виявляти особливу турботу про обдарованих дітей і, в той же час, не нівелювати дітей зі звичайними та середніми музичними даними.

Учні другого класу вміють визначати зміну основних засобів музичної виразності, динаміку, темп, регістр, ладове забарвлення, сталі та несталі звучності, зміну частин у дво та три частинних творах. Головне в роботі з другокласниками – турбота, щоб навички буди змістовними, щоб вони сприяли більш глибокому сприйняттю та переживанню музичного змісту твору, його емоційності. Поступове збагачення знань другокласників в галузі музичної грамоти сприяє й якості сприйняття та виконання ними музики. Застосування на уроках музики при розучуванні пісень їх графічного (нотного) зображення доповнює слухові уявлення зоровими, робить їх більш конкретними, наглядними. Процес розучування стає емоційно усвідомленим, як і процес слухання.

Учні третього – четвертого класів – типові школярі. Якщо раніше вони більше копіювати вчителя, то тепер намагаються більше показати себе. Це бажання необхідно підтримати і вірно направити: надавати можливість виявляти свою самостійність, ініціативність. За збереженням основної мети музичного виховання – засобами музики розвивати та формувати особистість - особливо важливу задачу складає усесторонній музично-слуховий розвиток. Музичний матеріал ускладнюється і для його сприйняття все більшу роль мають гармонічний, тембровий слух, ритмічне та ладове почуття. Вже знайомі дітям засоби музичної виразності розглядають в процесі передачі ними більш складного змісту музичних творів. Йде розвиток і їх власної музичної діяльності: спів, гра на дитячих музичних інструментах, слухання музики.

Страницы: 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15



Характеристика основних форм позаурочної навчальної діяльності
Семінарські заняття поділяють на підготовчі (просемінарські), класне семінарські заняття (9—12 клас), міжпредметні семінари-конференції. Просемінарське заняття — перехідна від уроку форма організації ...

Стан здійснення екологічної освіти на уроках курсу «Я і Україна» у практиці початкової школи
Для з’ясування стану реалізації екологічної освіти на уроках курсу «Я і Україна» у шкільній практиці проводився констатуючий експеримент. Він передбачав вивчення досвіду вчителів з здійснення екологі ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net