Критерії та рівні сформованості музично-інтелектуальних умінь молодших школярів

Висновки до 1 розділу

Проблема формування умінь і навичок учнів у процесі навчанняпосідає одне з центральних місць у психолого-педагогічних дослідженнях вітчизняних та зарубіжних вчених. Формування умінь і навичок є однією з найважливіших задач навчання, оскільки вони, з одного боку, «являють собою використання знань і відображуються на якості цих знань», а з другого — «є основою для засвоєння процедур творчої діяльності людини». Уміння і навички являють собою складне явище, багатогранні й надзвичайно місткі поняття.

Музично-інтелектуальні уміння ми характеризуємо як вміння музичного мислення, музичної уяви та музичного сприймання.

Існує п'ять етапів формування вмінь і навичок:

- постановка задачі з формування певних умінь;

- інструктаж про зміст і способи діяльності з оволодіння вміннями й навичками навчальної праці;

- практичні вправи для напрацювання відповідних умінь і навичок;

оперативний контроль;

- застосування здобутого вміння в різноманітних практичних ситуаціях, у тому числі й нестандартних.

Формуючи музчино-інтелектуальні уміння молодших школярів необхідно враховувати їхній загальний рівень розвитку, психолого-педагогічні особливості їхнього віку.

Процесу формування музично-інтелектуальних вмінь у молодих школярів сприяє робота з різними типами завдань: дослідницькими (спостереження, дослідництво, підготовка експерименту, пошуки відповіді в науковій літературі, екскурсії та експедиції з метою збирання матеріалу та ін.), порівняльними (від простіших до порівнянь, що виявляють подібність або відмінність понять, складних явищ); на впорядкування мислитель них дій, використання алгоритмів або самостійне їх складання; пов’язані з аналізом і узагальненням ознак для виокремлення явища в новий клас чи вид.

Дослідження шляхів розвитку молодших школярів у навчальній діяльності переконує, що такої мсти можна досягти, якщо впливати на навчально-виховний процес системно, поєднуючи засоби опосередкованого впливу і методики цілеспрямованого формування самостійної розумової діяльності. За цих умов можна навчити дітей самостійно вчитися, тобто розуміти і приймати мету діяльності, організовувати свою працю, уміти спілкуватись, вступати в діалог, користуватись мислительними вміннями, контролювати й оцінювати результати своєї праці, прагнути їх поліпшити. Цілеспрямоване розумове виховання у початкових класах також повинно здійснюватися з урахуванням програми.

Проблема формування музично-інтелектуальних умінь молодших школярів вимагає спиратися на цілий ряд психологічних, педагогічних та теоретичних принципів.

Для об'єктивності, на підставі вивчення наукових джерел, було визначено 5 груп критеріїв сформованості музично-інтелектуальних умінь дітей, а саме:

- мотиваційно-потребовий;

- емоційно-почуттєвий;

- творчо-діяльнісний;

- когнітивно-операційний;

- оцінювально-орієнтаційний.

Ми виділили три рівні сформовансті музично-інтелектуальних умінь школярів молодшої школи під час сприймання музики: низький середній та високий.

Уроки музики у початковій школі мають особливе значення в загальній системі музичного виховання. Саме в цей час закладаються основи бажаного ставлення дітей до уроків музики, а отже, до самої музики як мистецтва. Для першокласників особливого значення набуває перший урок, оскільки перші враження бувають найбільш сильними. Діти задовго починають готуватися до моменту початку навчання в школі, чекають на цю подію. Їх увага, інтереси зібрані і направлені на вчителя. Кожного разу початок роботи у першому класі – іспит для вчителя. Важливо з першого уроку викликати у дітей зацікавленість, бажання займатися музикою. Допомогою в цьому може стати досвід дітей, який вони отримали раніше.