Критерії та рівні сформованості музично-інтелектуальних умінь молодших школярів

Педагогіка: історія і сьогодення » Формування музично-інтелектуальних умінь учнів молодших класів » Критерії та рівні сформованості музично-інтелектуальних умінь молодших школярів

Сторінка 4

Учні третього – четвертого класів – типові школярі. Якщо раніше вони більше копіювати вчителя, то тепер намагаються більше показати себе. Це бажання необхідно підтримати і вірно направити: надавати можливість виявляти свою самостійність, ініціативність. За збереженням основної мети музичного виховання – засобами музики розвивати та формувати особистість - особливо важливу задачу складає усесторонній музично-слуховий розвиток. Музичний матеріал ускладнюється і для його сприйняття все більшу роль мають гармонічний, тембровий слух, ритмічне та ладове почуття. Вже знайомі дітям засоби музичної виразності розглядають в процесі передачі ними більш складного змісту музичних творів. Йде розвиток і їх власної музичної діяльності: спів, гра на дитячих музичних інструментах, слухання музики.

Таким чином, аби вірно побудувати свою роботу, вчитель музики повинен знати особливості кожного дитячого віку і враховувати їх в своїй діяльності.

Наше експериментальне дослідження проходило на протязі 2009-2010 навчального року в середній загальноосвітній школі № 122 м. Харкова серед учнів 2-х класів. В експерименті було задіяно 28 дітей контрольного класу та 30 дітей експериментального класу.

При організації та проведенні нашого експериментального дослідження ми дотримувалися наявністю таких умов:

1. включення дитини до активної діяльності в галузі музичного мистецтва та накопичення нею позитивного досвіду творчості у різних видах музичної діяльності.

2. сприяння становленню учня як суб'єкта творчості та утворенню позитивної Я-концепції:

а) створення доброзичливої атмосфери;

б) організація колективноїї творчості, в процесі якої учні мають можливість природно й невимушено і в той же час конструктивно спілкуватися незалежно від рівня свого музично-творчого розвитку;

в) спільне спрямування учителя і учня до розв'язання проблем та отримання взаємного задоволення від спілкування;

г) створення ситуацій успіху з використанням "прихованих інструкцій", педагогічного навіювання, авансування та визнання "персональної виключності" дитини;

д) визнання активної ролі дитини ті рівнозначності позицій дитини і дорослого, діалогічність стосунків;

е) поступове] зменшення допомоги школяреві в його творчих спробах;

є) застосування проблемно-пошукових ситуацій, за допомогою яких дитина навчиться самостійно вирішувати проблеми, здобувати знання, долати труднощі та відчувати задоволення, від власних перемог;

3. забезпечення можливостей найповнішого вияву свого творчого потенціалу;

а) організація яскравих та динамічних творчих занять за принципами послідовності та етапності пізнавально-творчої діяльності учня без громіздких інструкцій та зайвого теоретичного матеріалу;

б) створення оптимальних зв'язків між навчальним матеріалом, творчими завданнями, плануванням діяльності та рівнем розвитку музично-творчих здібностей дітей, їхніми інтересами, схильностями, потребами ти досвідом;

в) застосування індивідуально-диференційованої о підходу;

г) зняття регламенту на виконання завдань та надання дитині свободи думати, відчувати й діяти згідно із власними бажаннями;

д) зняття страху перед помилками через пояснення їх пізнавального значення; е) оцінювання творчих успіхів дитини з позицій їх значущості як для самої дитини (для творчого розпитку її індивідуальності), так і для спільної справи.

Важливим чинником у розвитку творчої активності учня є педагогічна творчість вчителя, який здатен: на власному прикладі демонструвати творчі можливості людини; виконувати функції тактичного й делікатного консультанта, що завжди підкаже, підтримає; не нав'язувати свої погляди, залишаючи дитині свободу вибору; зрозуміти, прийняти і визнати вияви творчої активності учня.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9



Експериментальне визначення ефективності традиційної методики навчання майбутніх вчителів технологій конструюванню швейних виробів
Для розв’язання завдань дослідження було визначено коло питань і проведені заходи з їх реалізації: 1. Аналіз навчальних програм, методичних вказівок і предметних матеріалів з предметів швейного вироб ...

Вивчення думки вчителів фізичної культури про організацію навчання молодших школярів метанню
Для виявлення методик навчання метанню, використовуваних на практиці в процесі навчання молодших школярів, нами було проведено анкетування вчителів фізкультури. Нами Анкета складалася з 19 питань, як ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net