Критерії та рівні сформованості музично-інтелектуальних умінь молодших школярів

Педагогіка: історія і сьогодення » Формування музично-інтелектуальних умінь учнів молодших класів » Критерії та рівні сформованості музично-інтелектуальних умінь молодших школярів

Сторінка 6

Огляд теоретичних (філософсько-естетичних, музикознавчих і психолого-педагогічних) джерел допоміг визначити компонентну структуру творчого мислення. Вона становить єдність п'яти компонентів: мотиваційно-потребового (усвідомлення потреби у розвинутому музичному мисленні, інтерес до створення і виконанні музики); емоційно-почуттєвого (відчуття характеру музики, наявність естетичного задоволення від виконання); творчо-діяльнісного (створення творчої атмосфери художньо-педагогічної взаємодії, незалежність у роботі, оригінальність виконавської інтерпретації); когнітивно-операційного (спеціальні знання про музику як вид мистецтва: музична мова, інтонаційна система, стиль, тощо); оцінювально-орієнтаційного (спеціальні уміння, пов'язані з аналізом музичного твору і формулюванням оцінного судження). Ці компоненти мають спільни риси з компонентами загального мислення (дивись схеми 1 та 2).

При побудові уроку та організації учбової діяльності ми враховували такі закономірності мислення:

1. роль мислення учня у процесі сучасного навчання;

Мислення в учбовій діяльності проявляється як розуміння учбового матеріалу, робота мислення пов'язана з постановкою цілій в учбовій діяльності. Роль мислення у сучасній школі набуває більше вагомості. Учень повинен не тільки здобути знання, вміння, засвоїти складені людські засоби діяльності, але й оволодіти творчим підходом до її здійснення, розвинути постійну зацікавленість у самовихованні.

2. мотивація:

Будь яка діяльність, мислення також, породжується мотивами. Мотиви - це те, що спонукає діяльність людини. Існують різні мотиви мислення: внутрішні (це пізнавальні мотиви, пов'язані зі змістом та процесом мислення) та зовнішні (зовнішні по відношенню до процесу мислення), таким чином, якщо вчитель бажає навчити учнів мислити, дійсно розвивати їх мисливські здібності, тоді він повинен сформувати та підтримувати у учнів пізнавальні мотиви.

3. цілі мислення:

Важливу роль у процесі навчання грають цілі які мотивують навчання, якщо цілі учня відрізняються від цілей вчителя процес навчання дуже ускладнюється, тому для ефективної праці на уроці та вдома вчитель повинен ретельно продумувати систему впливу для того, щоб сформувати цілі учнів відповідно цілям вчителя.

4. готовність до мислення:

Для того щоб процес мислення був ефективним необхідно, щоб у людини була сформована готовність до мислення, ця готовність нерідко залежить від психологічного настрою людини, тому вчитель повинен підтримувати позитивне відношення учня до своїх здібностей, заохочувати його, схвалювати, тощо .Для того щоб процес навчання мав розвиваючий ефект треба проводити зайняття на максимальному рівні складності.

5. рефлексивна регуляція:

Важливо, щоб учень міг керувати своїм мисленням, тобто міг аналізувати й зміст свого мислення, й саму діяльність мислення.

6. формування системи знань. Критерії розуміння.

Мислення неможливе без знань, але знання формують світогляд дитини, тому вчитель повинен проводити спеціальну роботу по узагальненню знань, відокремлення головного, по формуванні чіткої ієрархії понять. Критеріями можуть бути певні дії учня пов'язані з засвоєним матеріалом.

7. активність мислення.

Ступінь активності мислення учнів буває різна, коли учень не зацікавлений у набутті знань рівень активності його мислення дуже низька, тому для повноцінної роботи необхідна інтелектуальна ініціатива учня, таким чином активність мислення - це своєрідна інтегральна характеристика процесу мислення.

Також у процесі навчання ми враховували індивідуальні особливості мислення учня.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11



Педагогічні аспекти організації самостійної роботи студентів в умовах реформування вищої школи
Організація самостійної роботи учнів та студентів є тією проблемою педагогічної теорії та практики, яка має давню історію, її вивченням займалось широке коло дослідників. Але сьогодні навчальна ситуа ...

Сучасне науково-теоретичне обґрунтування ролі сім'ї у вихованні дітей молодшого шкільного віку
Сім’я – найдавніша і найстійкіша соціальна спільність. Виникнувши на зорі людства вона пройшла через багатовікову історію, являючи собою унікальну опору для суспільства. Сім’я відновлює духовні і фіз ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net