Критерії та рівні сформованості музично-інтелектуальних умінь молодших школярів

Таким чином, все вище доведене приводить нас к висновку, що музичне мислення є частиною більш ширшої категорії - мислення художнє, тобто включається у загальне розуміння мислення як вид людською діяльності, але в той самий час має свої специфічні особливості пов'язані, з одного боку, з виявленням відношення як суттєвій характеристики цвілевої спрямованості даного типу мислення, з іншого боку, з інтонаційній суттєвістю даного процесу.

Музичне мислення характеризується єдністю п'яти компонентів: мотиваційно-потребового, емоційно-почуттєвого, творчо-діяльнісного, когнитивно-операційного, оцінювально-операційного.

У нашому дослідженні розвиток музичного мислення проводився за спеціально організованою системою.

Програма з музичного мистецтва у 2-му класі передбачає закріплення, поглиблення та розширювання музичних знань, вмінь та навичок, набутих у 1-му класі. У 2-му класі продовжується робота стосовно сприймання головних жанрів музичного мистецтва (пісні, танцю, маршу) у їх зв'язку з життям, у виразному і зображальному значенні.

Уява - особлива форма людської психіки, що стоїть окремо від інших психічних процесів і разом з тим займає проміжне положення між сприйняттям, мисленням і пам'яттю. Ні в чому іншому, крім уяви, не виявляється ідеальний і загадковий характер психіки. Саме бажання зрозуміти, що таке уява, привертало увагу до психічних явищ у стародавності і продовжує стимулювати його в наші дні.

Завдяки уяві людина діє, розумно планує свою діяльність і керує нею. Майже вся людська культура, матеріальна і духовна, є продуктом уяви і творчості людей. Уява виводить людину за межі його цюхвилинного існування, нагадує йому про минуле, відкриває майбутнє. Володіючи багатою уявою, людина може «жити» у різному часі, що не може собі дозволити ніяка інша істота. Минуле зафіксоване в образах пам'яті, що воскрешаються довільно зусиллям волі, майбутнє представлене в мріях і фантазіях.

Крутецький розглядає уяву як це створення образів, таких предметів і явищ, що ніколи не сприймалися людиною раніш. Вона завжди будується на переробленому матеріалі минулих сприйнять. Уява належить до числа вищих пізнавальних процесів і є необхідним елементом творчої діяльності людини, що виражається в побудові образу продуктів праці, а також забезпечує створення програми поводження в тих випадках, коли проблемна ситуація характеризується невизначеністю. Разом з тим уява може виступати як засіб створення образів, що не програмують активну діяльність, а замінює її. Уява є основою наочно-образного мислення, що дозволяє людині орієнтуватися в ситуації без безпосереднього втручання практичних дій. Образи уяви не завжди відповідають реальності, у них є елементи фантазії, вимислу. Основна тенденція уяви - перетворення уявлень (образів), що забезпечує в кінцевому рахунку створення моделі ситуації свідомо нової, що раніше не виникала. Уява - це відображення реальної дійсності в нових, несподіваних, непередбачених сполученнях і зв'язках. Навіть якщо придумати щось зовсім надзвичайне, при ближчому розгляді з'ясується, що всі елементи цього вимислу є аналізом незліченної безлічі факторів, підкреслені з минулого досвіду.

Крутецький виділяє наступні види уяви:

- Мимовільна уява - найбільш проста форма. Це ті образи, що виникають без спеціального наміру й зусиль волі з нашої сторони. Одне з видів нетрадиційної уяви - сновидіння.

- Довільна уява - виявляється в тих випадках, коли нові образи виникають у результаті спеціального наміру людини уявити щось конкретне, визначене. Учень на уроці музики уявляє собі образ знайомого казкового героя, слухаючи музику.