Таким чином, все вище доведене приводить нас к висновку, що музичне мислення є частиною більш ширшої категорії - мислення художнє, тобто включається у загальне розуміння мислення як вид людською діяльності, але в той самий час має свої специфічні особливості пов'язані, з одного боку, з виявленням відношення як суттєвій характеристики цвілевої спрямованості даного типу мислення, з іншого боку, з інтонаційній суттєвістю даного процесу.
Музичне мислення характеризується єдністю п'яти компонентів: мотиваційно-потребового, емоційно-почуттєвого, творчо-діяльнісного, когнитивно-операційного, оцінювально-операційного.
У нашому дослідженні розвиток музичного мислення проводився за спеціально організованою системою.
Програма з музичного мистецтва у 2-му класі передбачає закріплення, поглиблення та розширювання музичних знань, вмінь та навичок, набутих у 1-му класі. У 2-му класі продовжується робота стосовно сприймання головних жанрів музичного мистецтва (пісні, танцю, маршу) у їх зв'язку з життям, у виразному і зображальному значенні.
Уява - особлива форма людської психіки, що стоїть окремо від інших психічних процесів і разом з тим займає проміжне положення між сприйняттям, мисленням і пам'яттю. Ні в чому іншому, крім уяви, не виявляється ідеальний і загадковий характер психіки. Саме бажання зрозуміти, що таке уява, привертало увагу до психічних явищ у стародавності і продовжує стимулювати його в наші дні.
Завдяки уяві людина діє, розумно планує свою діяльність і керує нею. Майже вся людська культура, матеріальна і духовна, є продуктом уяви і творчості людей. Уява виводить людину за межі його цюхвилинного існування, нагадує йому про минуле, відкриває майбутнє. Володіючи багатою уявою, людина може «жити» у різному часі, що не може собі дозволити ніяка інша істота. Минуле зафіксоване в образах пам'яті, що воскрешаються довільно зусиллям волі, майбутнє представлене в мріях і фантазіях.
Крутецький розглядає уяву як це створення образів, таких предметів і явищ, що ніколи не сприймалися людиною раніш. Вона завжди будується на переробленому матеріалі минулих сприйнять. Уява належить до числа вищих пізнавальних процесів і є необхідним елементом творчої діяльності людини, що виражається в побудові образу продуктів праці, а також забезпечує створення програми поводження в тих випадках, коли проблемна ситуація характеризується невизначеністю. Разом з тим уява може виступати як засіб створення образів, що не програмують активну діяльність, а замінює її. Уява є основою наочно-образного мислення, що дозволяє людині орієнтуватися в ситуації без безпосереднього втручання практичних дій. Образи уяви не завжди відповідають реальності, у них є елементи фантазії, вимислу. Основна тенденція уяви - перетворення уявлень (образів), що забезпечує в кінцевому рахунку створення моделі ситуації свідомо нової, що раніше не виникала. Уява - це відображення реальної дійсності в нових, несподіваних, непередбачених сполученнях і зв'язках. Навіть якщо придумати щось зовсім надзвичайне, при ближчому розгляді з'ясується, що всі елементи цього вимислу є аналізом незліченної безлічі факторів, підкреслені з минулого досвіду.
Крутецький виділяє наступні види уяви:
- Мимовільна уява - найбільш проста форма. Це ті образи, що виникають без спеціального наміру й зусиль волі з нашої сторони. Одне з видів нетрадиційної уяви - сновидіння.
- Довільна уява - виявляється в тих випадках, коли нові образи виникають у результаті спеціального наміру людини уявити щось конкретне, визначене. Учень на уроці музики уявляє собі образ знайомого казкового героя, слухаючи музику.
Основні тенденції розвитку сучасної української культури
Проголошення незалежності України (24 серпня 1991р.) і розбудова самостійної держави Україна створили принципово нові, формально цілком сприятливі умови для розвитку культури. 19 лютого 1992 р. Верхо ...
Текст і проблема зв’язності
Модернізація змісту шкільної освіти у світлі вимог Національної доктрини розвитку освіти, державної національної програми «Освіта» («Україна ХХІ ст.»), концепцій мовної освіти спрямована на становлен ...
Читання як вид навчальної діяльності
Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>