Санітарно-гігієнічні норми та правила безпечної роботи при виконанні петриківського розпису

Педагогіка: історія і сьогодення » Викладання основ петриківського розпису в школі » Санітарно-гігієнічні норми та правила безпечної роботи при виконанні петриківського розпису

Сторінка 1

Робоче місце школяра має забезпечувати зручність виконання графічних робіт і сприятливі умови для його правильного фізичного розвитку. Виконуючи графічні побудови, учень проводить різні за своєю довжиною та напрямом лінії. Якісно провести такі лінії можна лише вільним і плавним рухом усієї руки. Цьому руху не повинна заважати неправильна посадка учня або нераціональне розміщення інструмента.

Графічну роботу вважають більш трудомісткою, ніж письмо. Під час письма кисть і лікоть руки учня лежать на столі, і основні рухи здійснюються в ліктьовому та променево-зап'ястному суглобах. Під час графічних робіт усі основні рухи виконуються в плечовому суглобі, а тому рука, не маючи додаткової опори, звисає над столом. У такому положенні м'язи спини і плечового пояса дуже напружуються. Ця, невидима на перший погляд, статична робота швидко стомлює учня.

Якість роботи, стомлюваність і працездатність учнів істотно залежать від правильної посадки на робочому місці. Найраціональнішою посадкою при виконанні графічних робіт можна вважати трохи нахилене вперед положення тіла з легким вигином назад у поперековій частині хребта. Відстань від очей до робочої поверхні має становити близько 30 см. Якщо учень працюватиме в дуже нахиленому вперед стані, то м'язи спини зазнаватимуть великого статичного навантаження, а дихання і кровообіг внаслідок здавлення черевної порожнини будуть утруднені. Коли учень сидить за столом прямо, то м'язи спини також напружені, і втома настає значно швидше, ніж при трохи зігнутій спині. Тому треба навчити учнів правильно сидіти під час виконання графічних робіт.

Правильна організація графічної роботи багато в чому залежить від висоти і конструкції стільця, нахилу робочого стола, розміщення інструментів на столі, рівня освітленості тощо. Звичайно, ці фактори в школі регулювати важко, особливо тоді, коли заняття з петриківського розпису проводяться у звичайних класах. Учитель повинен знати основні вимоги, які мають бути створені для нормального виконання графічних робіт. Так, висоту парти і стільця визначають з спеціальних таблиць залежно від зросту учня. Висоту парти можна вважати приблизно нормальною, коли в учня, що стоїть біля неї, відстань від ліктьового суглоба, зігнутого під прямим кутом, до парти становить 23-25 см. Користуючись таким простим способом, можна завжди проконтролювати і підібрати учневі парту або стіл потрібної висоти.

Нахил столу або альбому визначає не тільки правильність робочої пози, а й умови видимості малюнка. Напрям зору і площина роботи мають бути взаємно перпендикулярні. Відхилення від цього призводить до зменшення кута зору і, відповідно, до збільшення зорового навантаження, а також спотвореного сприймання малюнка. Якщо малюнок лежить на горизонтальному столі, то учень інстинктивно намагається направити зір по лінії, перпендикулярній до його площини. Голова при цьому нахиляється, наближаючись до малюнка, що створює додаткове напруження м'язів шиї і призводить до швидкої втоми очей. Спеціальними фізіологічними дослідженнями доведено, що найправильнішим є нахил робочої поверхні під кутом 30° до горизонту.

Відомо, що графічна робота пов'язана з великим напруженням органів зору. Гігієнічні дослідження показують, що виконання графічних робіт за несприятливих умов більшою мірою, ніж інші види занять, призводить до швидкої втоми очей і розладу зору Тому велику увагу треба приділяти освітленню класних кімнат, в яких учні працюють над малюнками. Освітлення має бути достатнім і рівномірним, не давати тіней на робочому місці і відблисків у полі зору учня.

Розглянемо докладніше санітарно-гігієнічні вимоги до природного освітлення на заняттях з петриківського розпису, оскільки заняття в школі, в основному, відбуваються вдень. Природне освітлення класу залежить від відношення заскленої площі вікон до площі підлоги. Цей показник називають світловим коефіцієнтом; він повинен бути не меншим за 1:4 Крім того, на освітленість впливає якість віконного скла, колір стін, стелі, меблів, відстань від вікон до протилежного будинку та ін. Так, забруднені вікна зменшують освітленість на 10—12%, темний колір меблів—на 6—8%, квіти на підвіконнях—на 20— 30%. Для збільшення освітленості кабінету його стелю білять крейдою, а стіни фарбують у світлі тони: зелений, зелено-блакитний, жовтий, тепло-жовтий, зелено-жовтий (малої насиченості з доданням сірого кольору). Краща освітленість буде тоді, коли вікна в кабінеті виходять на південь або південний схід. Рівень природного освітлення визначають коефіцієнтом природної освітленості—відношенням освітленості всередині приміщення до освітленості зовні.

Для занять петриківським розписом коефіцієнт природної освітленості має становити 2—3%. Проте він значно зменшується вже на відстані 3 м від вікон. Тому для кабінетів з одностороннім природним освітленням можна використовувати кімнати шириною не більш як 6 м з максимальною відстанню найдальших столів від класної дошки до 10,5 м Це може бути кімната площею близько 70 м2.

Страницы: 1 2 3



Семінарські заняття
Семінарські заняття як форма навчання мають давню історію. Семінари проводилися в давньогрецьких і римських школах як сполучення диспутів, повідомлень учнів, коментарів і висновків учителів. З XVII с ...

Місце трудової підготовки учнів у системі освіти Великобританії
Трудове навчання в загальноосвітній школі має довгу історію. На початку від нього вимагали широкого виховного плану. Однак поступово воно стало підпорядковуватись швидше логіці ремесла, ніж потребам ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net