Використання лексичного повтору у ролі засобу міжфразного зв’язку на уроках розвитку зв’язного мовлення

Педагогіка: історія і сьогодення » Формування умінь використовувати лексичний повтор як засіб міжфразного зв’язку » Використання лексичного повтору у ролі засобу міжфразного зв’язку на уроках розвитку зв’язного мовлення

Сторінка 5

Теми творів були визначені як для експериментальної групи, так і для контрольної. Результат робіт виявився очевидним: учні експериментальної групи справилися із завданням набагато краще, у порівняні із контрольною групою. Так у роботах, виконаних експериментальною групою, був відсутній немотивований повтор слів, а звідси й уникнення тавтології, не прослідкувалося розриву конструкцій та невдалого використання засобів зв'язності. Крім цього, зміст творів, виконаних цією групою наповнений емоційно-експресивним смислом.Створені учнями висловлювання характеризуються цілісністю, завершеністю, зв'язністю. Текст побудований у логічній послідовності подій, зміст текстів відповідає назві та побудований відповідно до структури тексту (зачин, основна частина, кінцівка).

Зіставлення двох варіантів дитячих творів (написаних на етапах констатувального та формувального експериментів) дає можливість не лише констатувати окремі успіхи в оволодінні прислівниками як засобами зв'язності писемної мови, а й відзначити тенденції до контролю за якістю написання.

Результати констатувальних зрізів показали, що значна кількість учнів найчастіше до засобів міжфразового зв'язку відносить абсолютний лексичний повтор (іменник 63%. займенник — 61%), проте вживання його у 70 % є немотивованим повтором.

Лексичний повтор як засіб міжфразного зв’язку учні визначають у 35%, а використовують лексичний повтор як засіб зв'язності тексту лише у 37% висловлювань.

На кінець року ці показники зросли відповідно до 58% (вмотивоване вживання повтору слів різних частин мови), 55% (правильно використаний абсолютний лексичний повтор), 64 % (визначають лексичний повтор як засіб міжфразного зв’язку), 58 % (використовують лексичний повтор як засіб міжфразного зв’язку). У контрольній групі помітних змін не відбулося: 54%, 50%, 50%. Послідовність викладу думки витримано у 92% робіт учнів експериментальних класів порівняно з 73% у контрольних класах. Використання лексичного повтору як засобу зв'язності на початковій стадії дослідження становило 37%, а після відпрацьованої системи вправ цей показник зріс до 55%, в той час, як у контрольній групі зріс на 13%. У загальному, результати дослідження заслуговують на увагу. Для порівняння ми пропонуємо діаграми, в яких відображено результати порівняльного аналізу.

Згідно даних експерименту ми можемо стверджувати про ефективність та доцільність розробленої методики формування у молодших школярів умінь використовувати лексичний повтор як засіб зв'язності тексту, що підтверджує достовірність сформульованої в магістерській роботі гіпотези.

У Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті відмічається, що освіта сьогодні «є засобом відтворення і нарощування інтелектуального, духовного потенціалу народу, виховання патріота і громадянина, дієвим чинником модернізації суспільства, зміцнення авторитету держави на міжнародній арені». Формування творчої особистості, здатної до плідної праці в різних сферах суспільного життя в контексті соціально-економічних перетворень в Україні, не мислиться без посиленої уваги до мовленнєвого розвитку школярів в усіх ланках мовної освіти. З цього погляду пропоноване нами дослідження є надзвичайно актуальним, оскільки присвячене вдосконаленню процесу формування комунікативних умінь і навичок молодших школярів.

Навчити учнів будувати текст у будь-якій його формі та специфічному комунікативному вмінню його вдосконалювати — завдання досить складне, оскільки «теорія тексту» знаходиться у стадії становлення і дослідники ведуть пошук типологічних рис та ознак тексту.

Розв’язання цієї проблеми полягає у поглибленні лінгвістичних і методичних засад роботи над текстом.

Завдання оволодіння школярами мовою як засобом спілкування і пізнання не можуть бути розв’язані без постійної уваги шкільного мовного курсу до структури тексту, до засобів зв’язку між його елементами.

Аналіз методичної літератури з проблеми, програм і шкільних підручників з української мови, результати аналізу учнівських творів та виконаних спеціальних завдань дали підстави для зробити висновок про доцільність і доступність цієї роботи в початкових класах. Однією з передумов поліпшення якості мовного і мовленнєвого розвитку молодших школярів є ознайомлення учнів із засобами міжфразного зв'язку і лексичним повтором зокрема.

Підвищенню ефективності формування у молодших школярів умінь використовувати засоби зв’язності тексту сприяє системний характер тренувальних вправ, що виявляється у відповідності цієї системи теорії мовленнєвої діяльності психолінгвістичним закономірностям побудови висловлювань та лінгводидактичним вимогам до навчальних завдань і вправ – аналітичних, конструктивних і творчих. Зокрема, спрямованих на аналіз тих психологічних факторів, які визначають характер типових мовленнєвих помилок і недоліків у письмових роботах.

Істотною сприятливою умовою для формування в учнів відповідних уявлень про мовні засоби зв'язності тексту є включення до змісту програми з рідної мови певного мінімуму мовленнєвознавчих і текстологічних понять.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7



Використання Болонського процесу у Тернопільському державному педагогічному університеті ім. В. Гнатюка
Для прикладу можна розглянути розподіл годин кредиту для курсу «Вища освіта України і Болонський процес» у Тернопільсокому державному педагогічному університеті ім. В. Гнатюка. Процеси європейської і ...

Удосконалення мовленнєвого розвитку молодших школярів
Державний освітній стандарт змісту, обсягу й рівня мовної освіти в початкових класах передбачає створення можливостей для появи варіативних технологій засвоєння молодшими школярами мовленнєвих умінь ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net